1 О А в Дамаск имаше един ученик на име Анания; и Господ му рече във видение; Анание! А той рече; Ето ме, Господи.

А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,

2 О И почна веднага да проповядва по синагогите, че Исус е Божия Син.

попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.

3 О Но братята, като разбраха това, заведоха го в Кесария и изпратиха го в Тарс.

А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,

4 И като падна на земята, чу глас, който му каза: Савле, Савле, защо ме гониш?

а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?

5 А той рече: Кой си ти, Господи? И той отговори: Аз съм Исус, когото ти гониш.

А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!

6 Н о стани, влез в града, и ще ти се каже какво трябва да правиш.

А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!

7 А мъжете, които го придружаваха, стояха като вцепенени, понеже чуха гласа, а не видяха никого.

А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.

8 И Савел стана от земята, и когато отвори очите си, не виждаше нищо; и водеха го за ръка та го въведоха в Дамаск.

Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.

9 И прекара три дни без да види, и не яде нито пи.

І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.

10 А в Дамаск имаше един ученик на име Анания; и Господ му рече във видение: Анание! А той рече: Ето ме, Господи.

А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!

11 И Господ му рече: Стани та иди на улицата, която се нарича Права, и попитай в къщата на Юда за един Тарсянин на име Савел; защото, ето, той се моли;

Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,

12 и е видял един човек на име Анания да влиза и да полага ръце на него за да прогледа.

і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...

13 Н о Анания отговори: Господи, чул съм от мнозина за тоя човек, колко зло е сторил на твоите светии в Ерусалим.

Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!

14 И тука имал власт от първосвещениците да върже всички, които призовават твоето име.

І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.

15 А Господ му рече: Иди, защото той ми е съд избран да разгласява моето име пред народите и царе и пред Израиляните;

І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.

16 з ащото аз ще му покажа колко много той трябва да пострада за името ми.

Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.

17 И тъй, Анания отиде и влезе в къщата; и като положи ръце на него, рече: Брате Савле, Господ ме изпрати, _

І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!

18 И начаса паднаха от очите му като люспи, и той прогледа; и стана та се кръсти.

І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,

19 А като похапна, доби сила, и преседя няколко дни с учениците в Дамаск.

і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.

20 И почна веднага да проповядва по синагогите, че Исус е Божият Син.

І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,

21 И всички, които го слушаха, се удивляваха, и казваха: Не е ли тоя, който в Ерусалим съсипвал тия, които призовавали това име, и дошъл тука за да закара такива вързани при първосвещениците?

І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?

22 А Савел се засилваше още повече, и преодоляваше юдеите, които живееха в Дамаск, като доказваше, че това е Христос.

А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.

23 И когато се минаха доста дни, юдеите се наговориха да го убият;

А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,

24 н о техният заговор стана известен на Савла. И те даже вардеха портите деня и нощя за да го убият,

та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.

25 н о учениците му го взеха през нощта и го свалиха през стената, като го спуснаха с кош.

Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.

26 И когато дойде в Ерусалим, той се стараеше да дружи с учениците; но всички се боеха от него, понеже не вярваха че е ученик.

А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.

27 Н о Варнава го взе та то доведе при апостолите, и разказа им как бил видял Господа по пътя, и че му говорил, и как в Дамаск дързостно проповядвал в Исусовото име.

Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.

28 И той влизаше и излизаше с тях в Ерусалим, като дързостно проповядваше в Господнето име.

І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.

29 И говореше и се препираше с гръцките Юдеи. а те търсеха случай да го убият.

Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.

30 Но братята, като разбраха това, заведоха го в Кесария и изпратиха го в Тарс.

Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.

31 И тъй по цяла Юдея, Галилея и Самария църквата имаше мир и се назидаваше, и, като ходеше в страх от Господа и в утехата на Светия Дух, се умножаваше.

А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.

32 И Петър, като обикаляше всичките вярващи, слезе и светиите, които живееха в Лида.

І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.

33 И там намери един човек на име Еней, който бе пазел легло осем години, понеже беше парализиран.

Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.

34 И Петър му рече: Енее, Исус Христос те изцелява; стани, направи леглото си. И веднага той стана.

І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...

35 И всички, които живееха в Лида и в Саронското поле видяха, и се обърнаха към Господа.

І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.

36 А в Иопия имаше една ученица на име Тавита (което значи Сърна). Тая жена вършеше много добри дела и благодеяния.

А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.

37 И през тия дни тя се разболя и умря; и като я окъпаха, положиха я в една горна стая.

І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.

38 И понеже Лида беше близо до Иопия, учениците, като чуха, че Петър бил там, изпратиха до него двама човека да го помолят: Не се бави да дойдеш при нас.

А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!

39 И Петър стана и отиде с тях. И като дойде, заведоха го в горната стая; и всичките вдовици стояха около него та плачеха, и, му показваха многото ризи и дрехи, които правеше Сърна когато бе с тях.

І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.

40 А Петър изкара всички навън, коленичи та се помоли, и се обърна към тялото и рече: Тавито, стани. И тя отвори очите си, и като видя Петра, седна.

Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...

41 И той и подаде ръка и я изправи; после повика светиите и вдовиците и представи им я жива.

Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.

42 И това стана известно по цяла Иопия; и мнозина повярваха в Господа.

А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.

43 А Петър преседя дълго време в Иопия у някого си Симон.

І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.