1 ¶ And Saul, yet breathing out threatenings and slaughter against the disciples of the Lord, came unto the prince of the priests
А Савл, іще дишучи грізьбою й убивством на учнів Господніх, приступивши до первосвященика,
2 a nd asked him for letters to Damascus to the synagogues, that if he found any of this way, whether they were men or women, he might bring them bound unto Jerusalem.
попросив від нього листи у Дамаск синагогам, щоб, коли знайде яких чоловіків та жінок, що тієї дороги вони, то зв'язати й привести до Єрусалиму.
3 A nd as he proceeded, he came near Damascus; and suddenly there shone round about him a light from heaven;
А коли він ішов й наближався до Дамаску, то ось нагло осяяло світло із неба його,
4 a nd falling to the earth, he heard a voice saying unto him, Saul, Saul, why dost thou persecute me?
а він повалився на землю, і голос почув, що йому говорив: Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?
5 A nd he said, Who art thou, Lord? And the Lord said, I AM Jesus whom thou dost persecute; it is hard for thee to kick against the pricks.
А він запитав: Хто Ти, Пане? А Той: Я Ісус, що Його переслідуєш ти. Трудно тобі бити ногою колючку!
6 A nd he trembling and astonished said, Lord, what wilt thou have me to do? And the Lord said unto him, Arise and go into the city, and it shall be told thee what it behooves thee to do.
А він, затрусившися та налякавшися, каже: Чого, Господи, хочеш, щоб я вчинив? А до нього Господь: Уставай, та до міста подайся, а там тобі скажуть, що маєш робити!
7 A nd the men who journeyed with him stood speechless, hearing indeed the voice, but seeing no one.
А люди, що йшли з ним, онімілі стояли, бо вони чули голос, та нікого не бачили.
8 T hen Saul arose from the earth; and opening his eyes, he saw no one; so they led him by the hand and brought him into Damascus
Тоді Савл підвівся з землі, і хоч очі розплющені мав, нікого не бачив... І за руку його повели й привели до Дамаску.
9 w here he was three days without sight, and neither ate nor drank.
І три дні невидющий він був, і не їв, і не пив.
10 ¶ And there was a certain disciple at Damascus, named Ananias; to whom the Lord said in a vision, Ananias. And he said, Behold, I am here, Lord.
А в Дамаску був учень один, на ймення Ананій. І Господь у видінні промовив до нього: Ананію! А він відказав: Ось я, Господи!
11 A nd the Lord said unto him, Arise and go into the street which is called Straight and enquire in the house of Judas for one called Saul, of Tarsus; for, behold, he prays
Господь же до нього: Устань, і піди на вулицю, що Простою зветься, і пошукай в домі Юдовім Савла на ймення, тарсянина, ось бо він молиться,
12 a nd has seen in a vision a man named Ananias coming in and putting his hand on him, that he might receive his sight.
і мужа в видінні він бачив, на ймення Ананія, що до нього прийшов і руку на нього поклав, щоб став він видющий...
13 T hen Ananias answered, Lord, I have heard by many of this man, of how much evil he has done to thy saints in Jerusalem,
Відповів же Ананій: Чув я, Господи, від багатьох про цього чоловіка, скільки зла він учинив в Єрусалимі святим Твоїм!
14 a nd even here he has authority from the princes of the priests to bind all that call on thy name.
І тут має владу від первосвящеників, щоб в'язати усіх, хто кличе Ім'я Твоє.
15 B ut the Lord said unto him, Go; for he is a chosen vessel unto me, to bear my name before the Gentiles and kings and the sons of Israel;
І промовив до нього Господь: Іди, бо для Мене посудина вибрана він, щоб носити Ім'я Моє перед народами, і царями, і синами Ізраїля.
16 f or I will show him how much it behooves him to suffer for my name.
Бо Я покажу йому, скільки має він витерпіти за Ім'я Моє.
17 T hen Ananias went and entered into the house; and putting his hands on him said, Brother Saul, the Lord Jesus who appeared unto thee in the way as thou didst come, has sent me, that thou might receive thy sight and be filled with the Holy Spirit.
І Ананій пішов, і до дому ввійшов, і руки поклавши на нього, промовив: Савле брате, Господь Ісус, що з'явився тобі на дорозі, якою ти йшов, послав ось мене, щоб став ти видющий, і наповнився Духа Святого!
18 A nd immediately there fell from his eyes as it had been scales; and he received sight immediately and arose and was baptized.
І хвилі тієї відпала з очей йому ніби луска, і зараз видющий він став... І, вставши, охристився,
19 A nd when he had received food, he was comforted. Then Saul was certain days with the disciples who were at Damascus.
і, прийнявши поживу, на силах зміцнів.
20 A nd straightway he preached Christ in the synagogues, that he is the Son of God.
І він зараз зачав у синагогах звіщати про Ісуса, що Він Божий Син,
21 B ut all that heard him were amazed and said, Is not this he that destroyed those who called on this name in Jerusalem and came here for that intent that he might bring them bound unto the princes of the priests?
І дивом усі дивувалися, хто чув, і говорили: Хіба це не той, що переслідував в Єрусалимі визнавців оцього Ім'я, та й сюди не на те він прибув, щоб отих пов'язати й привести до первосвящеників?
22 B ut Saul increased the more in strength and confounded the Jews who dwelt at Damascus, proving that this is the Christ.
А Савл іще більше зміцнявся, і непокоїв юдеїв, що в Дамаску жили, удоводнюючи, що Той то Христос.
23 ¶ And as many days passed, the Jews took counsel among themselves to kill him;
А як часу минуло доволі, юдеї змовилися його вбити,
24 b ut their ambushes were understood by Saul. And they watched the gates day and night to kill him.
та Савлові стала відома їхня змова. А вони день і ніч чатували в воротях, щоб убити його.
25 T hen the disciples took him by night and let him down by the wall in a basket.
Тому учні забрали його вночі, та й із муру спустили в коші.
26 A nd when Saul was come to Jerusalem, he tried to join himself to the disciples; but they were all afraid of him and did not believe that he was a disciple.
А коли він до Єрусалиму прибув, то силкувався пристати до учнів, та його всі лякалися, не вірячи, що він учень.
27 B ut Barnabas took him and brought him to the apostles and declared unto them how he had seen the Lord in the way and that he had spoken to him and how he had preached boldly at Damascus in the name of Jesus.
Варнава тоді взяв його та й привів до апостолів, і їм розповів, як дорогою той бачив Господа, і як Він йому промовляв, і як сміливо навчав у Дамаску в Ісусове Ймення.
28 A nd he was with them coming in and going out at Jerusalem;
І він із ними входив і виходив до Єрусалиму, і відважно звіщав в Ім'я Господа.
29 a nd he spoke boldly in the name of the Lord Jesus and disputed against the Greeks; but they went about to slay him,
Він також розмовляв й сперечався з огреченими, а вони намагалися вбити його.
30 w hich when the brethren knew, they brought him down to Caesarea and sent him forth to Tarsus.
Тому браття, довідавшися, відвели його до Кесарії, і до Тарсу його відіслали.
31 T hen the congregations had rest throughout all Judaea and Galilee and Samaria and were edified, walking in the fear of the Lord, and with the comfort of the Holy Spirit they were multiplied.
А Церква по всій Юдеї, і Галілеї, і Самарії мала мир, будуючись і ходячи в страсі Господньому, і сповнялася втіхою Духа Святого.
32 ¶ And it came to pass, as Peter passed throughout all quarters, he came down also to the saints who dwelt at Lydda.
І сталося, як Петро всіх обходив, то прибув і до святих, що мешкали в Лідді.
33 A nd there he found a certain man named Aeneas, who had been in bed eight years, for he was a paralytic.
Знайшов же він там чоловіка одного, на ймення Еней, що на ліжку лежав вісім років, він розслаблений був.
34 A nd Peter said unto him, Aeneas, the Lord Jesus, the Christ, makes thee whole; arise and make thy bed. And he arose immediately.
І промовив до нього Петро: Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели собі сам! І той зараз устав...
35 A nd all that dwelt at Lydda and Saron saw him and turned to the Lord.
І його оглядали усі, хто мешкав у Лідді й Сароні, які навернулися до Господа.
36 ¶ Now there was at Joppa a certain disciple named Tabitha, which by interpretation is called Dorcas; this woman was full of good works and alms-deeds which she did.
А в Йоппії була одна учениця, на ймення Тавіта, що в перекладі Сарною зветься. Вона повна була добрих вчинків та милостині, що чинила.
37 A nd it came to pass in those days that she was sick and died, whom when they had washed, they laid her in an upper chamber.
І трапилося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили ж її й поклали в горниці.
38 A nd since as Lydda was close to Joppa and the disciples had heard that Peter was there, they sent unto him two men, asking him that he not delay to come to them.
А що Лідда лежить недалеко Йоппії, то учні, прочувши, що в ній пробуває Петро, послали до нього двох мужів, що благали: Не гайся прибути до нас!
39 T hen Peter arose and went with them. When he was come, they brought him into the upper chamber: and all the widows stood by him weeping and showing the coats and garments which Dorcas had made them while she was with them.
І, вставши Петро, пішов із ними. А коли він прибув, то ввели його в горницю. І обступили його всі вдовиці, плачучи та показуючи йому сукні й плащі, що їх Сарна робила, як із ними була.
40 T hen Peter put them all out and knelt down and prayed and turned to the body said, Tabitha, arise. And she opened her eyes; and when she saw Peter, she sat up.
Петро ж із кімнати всіх випровадив, і, ставши навколішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: Тавіто, вставай! А вона свої очі розплющила, і сіла, уздрівши Петра...
41 A nd he gave her his hand and lifted her up; and calling the saints and widows, he presented her alive.
Він же руку подав їй, і підвів її, і закликав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
42 A nd it was known throughout all Joppa; and many believed in the Lord.
А це стало відоме по цілій Йоппії, і багато-хто в Господа ввірували.
43 A nd it came to pass that he tarried many days in Joppa with one Simon a tanner.
І сталось, що він багато днів пробув у Йоппії, в одного гарбарника Симона.