1 ¶ Nevertheless the first had its justifications of worship and its worldly sanctuary.

Мав же і перший заповіт постанови богослужби та світську святиню.

2 F or there was a tabernacle made: the first, in which was the lampstand and the table and the showbread, which is called the sanctuary.

Була бо уряджена перша скинія, яка зветься святиня, а в ній був свічник, і стіл, і жертвенні хліби.

3 A nd after the second veil was the tabernacle which is called the Holy of Holies,

А за другою заслоною скинія, що зветься Святеє Святих.

4 w hich had a golden censer and the ark of the covenant overlaid round about with gold, in which was the golden urn that had the manna, and Aaron’s rod that budded, and the tables of the testament,

Мала вона золоту кадильницю й ковчега заповіту, усюди обкутого золотом, а в нім золота посудина з манною, і розцвіле жезло Ааронове та таблиці заповіту.

5 a nd over it the cherubim of glory shadowing the seat of reconciliation, of which we cannot now speak particularly.

А над ним херувими слави, що затінювали престола благодаті, про що говорити докладно тепер не потрібно.

6 N ow when these things were thus ordained, the priests went always into the first tabernacle, accomplishing the service of God.

При такому ж урядженні до першої скинії входили завжди священики, правлячи служби Богові,

7 B ut into the second the high priest went alone once every year, not without blood, which he offered for his own ignorance, and for that of the people:

а до другої раз на рік сам первосвященик, не без крови, яку він приносить за себе й за людські провини.

8 ¶ The Holy Spirit signifying in this, that the way into the sanctuary was not yet made manifest, as long as the first tabernacle was yet standing:

Святий Дух виявляє оцим, що ще не відкрита дорога в святиню, коли ще стоїть перша скинія.

9 W hich was a figure of that time present, in which were offered both gifts and sacrifices, that could not make him that did the service perfect, as pertaining to the conscience,

Вона образ для часу теперішнього, за якого приносяться дари та жертви, що того не можуть вдосконалити, щодо сумління того, хто служить,

10 b ut in foods and drinks and different washings and carnal ordinances, imposed on them until the time of correction.

що тільки в потравах та в напоях, та в різних обмиваннях, в уставах тілесних, установлено їх аж до часу направи.

11 B ut Christ being now come, high priest of the good things to come, by a greater and more perfect tabernacle, not made with hands, that is to say, not of this creation,

Але Христос, Первосвященик майбутнього доброго, прийшов із більшою й досконалішою скинією, нерукотворною, цебто не цього втворення,

12 n either by the blood of goats and calves, but by his own blood he entered in once into the sanctuary designed for eternal redemption.

і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю увійшов до святині один раз, та й набув вічне відкуплення.

13 F or if the blood of bulls and of goats and the ashes of a heifer sprinkling the unclean, sanctified to the purifying of the flesh,

Бо коли кров козлів та телят та попіл із ялівок, як покропить нечистих, освячує їх на очищення тіла,

14 h ow much more shall the blood of the Christ, who through the eternal Spirit offered himself without spot to God, purge your conscience from the works of death to serve the living God?

скільки ж більш кров Христа, що Себе непорочного Богу приніс Святим Духом, очистить наше сумління від мертвих учинків, щоб служити нам Богові Живому!

15 ¶ And for this cause he is the mediator of the new testament, so that death intervening for the redemption of the rebellions that took place under the first testament, those who are called might receive the promise of the eternal inheritance.

Тому Він Посередник Нового Заповіту, щоб через смерть, що була для відкуплення від переступів, учинених за першого заповіту, покликані прийняли обітницю вічного спадку.

16 F or where a testament is, there must also of necessity intervene the death of the testator.

Бо де заповіт, там має відбутися смерть заповітника,

17 F or a testament is confirmed by the death: otherwise it is not valid as long as the testator lives.

заповіт бо важливий по мертвих, бо нічого не варт він, як живе заповітник.

18 F rom which came that not even the first one was dedicated without blood.

Тому й перший заповіт освячений був не без крови:

19 F or when Moses had read every commandment of the law to all the people, taking the blood of calves and of goats, with water, and scarlet wool, and hyssop, he sprinkled both the book and all the people,

Коли бо Мойсей сповістив був усі заповіді за Законом усьому народові, він узяв кров козлів та телят із водою й червоною вовною та з ісопом, та й покропив і саму оту книгу, і людей,

20 s aying, This is the blood of the testament which God has commanded unto you.

проказуючи: Це кров заповіту, що його наказав для вас Бог!

21 M oreover he sprinkled with blood both the tabernacle and all the vessels of the ministry.

Так само і скинію, і ввесь посуд служебний покропив він кров'ю.

22 A nd almost all things are by the law purged with blood, and without shedding of blood there is no remission.

І майже все за Законом кров'ю очищується, а без пролиття крови не має відпущення.

23 ¶ So that it was necessary that the figures of the heavenly things should be purified with these, but the heavenly things themselves with better sacrifices than these.

Отож, треба було, щоб образи небесного очищалися цими, а небесне саме кращими від оцих жертвами.

24 F or Christ is not entered into the sanctuary made with hands (which is a figure of the true), but into the heaven itself, now to appear in the presence of God for us,

Бо Христос увійшов не в рукотворну святиню, що була на взір правдивої, але в саме небо, щоб з'явитись тепер перед Божим лицем за нас,

25 n or yet that he should offer himself many times (as the high priest enters into the sanctuary each year with blood that is not his own);

і не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно із кров'ю чужою,

26 o therwise it would have been necessary for him to suffer many times since the foundation of the world; but now once in the consummation of the ages he has appeared to abolish sin by the sacrifice of himself.

бо інакше Він мусів би часто страждати ще від закладин світу, а тепер Він з'явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх.

27 A nd as it is appointed unto men to die once, and after this the judgment;

І як людям призначено вмерти один раз, потім же суд,

28 s o also the Christ is offered once to take away the sins of many; and unto those that wait for him without sin he shall appear the second time unto saving health.

так і Христос один раз був у жертву принесений, щоб понести гріхи багатьох, і не в справі гріха другий раз з'явитися тим, хто чекає Його на спасіння.