1 ¶ Remember, O LORD, what is come upon us; look, and behold our reproach.

Згадай, Господи, що з нами сталося, зглянься й побач нашу ганьбу,

2 O ur inheritance is turned to strangers, our houses to aliens.

наша спадщина дісталась чужим, доми наші чужинцям!

3 W e are orphans without father; our mothers are as widows.

Поставали ми сиротами: нема батька, а матінки наші неначе ті вдови!...

4 W e have drunk our water for money; our wood is sold unto us.

Свою воду за срібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...

5 O ur necks are under persecution; we are become tired and have no rest.

У потилицю нас поганяють, помучені ми, і спокою не маємо!

6 W e have given the hand to the Egyptians and to the Assyrians to be satisfied with bread.

До Єгипту й Асирії руку витягуємо, щоб насититись хлібом!

7 O ur fathers have sinned and are dead; and we have borne their chastisements.

Батьки наші грішили, але їх нема, а ми двигаємо їхні провини!

8 S laves have ruled over us: there was no one to deliver us out of their hand.

Раби запанували над нами, і немає нікого, хто б вирятував з їхньої руки...

9 W e got our bread with the peril of our lives because of the sword of the wilderness.

Наражуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб...

10 O ur skin became black like an oven because of the terrible famine.

Шкіра наша, мов піч, попалилась з пекучого голоду...

11 T hey ravished the women in Zion and the virgins in the cities of Judah.

Жінок на Сіоні безчестили, дівчат по Юдейських містах...

12 P rinces were hanged up by their hand; the countenance of the elders was not honoured.

Князі їхньою рукою повішені, лиця старих не пошановані...

13 T hey took the young men to grind, and the children fell under the wood.

Юнаки носять камінь млиновий, а хлопці під ношею дров спотикаються...

14 T he elders have ceased from the gate, the young men from their music.

Перестали сидіти старші в брамі, юнаки свою пісню співати,

15 T he joy of our heart is ceased; our dance is turned into mourning.

втіха нашого серця спинилась, наш танець змінивсь на жалобу...

16 T he crown is fallen from our head; woe now unto us, for we have sinned!

Спала корона у нас з голови, о горе, бо ми прогрішились,

17 ¶ For this our heart is saddened; for these things our eyes are become dim.

тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,

18 B ecause of the mountain of Zion, which is desolate, the foxes walk upon it.

через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...

19 T hou, O LORD, shall remain for ever; thy throne from generation to generation.

Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:

20 W hy should thou forget us for ever and forsake us for such a long time?

Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?

21 T urn us unto thee, O LORD, and we shall be turned; renew our days as at the beginning.

Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!

22 F or in stepping back thou hast rejected us; thou hast become very angry against us.

Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...