1 ¶ And Abraham was old and well stricken in age, and the LORD had blessed Abraham in all things.

А Авраам був старий, у літа ввійшов. І Господь Авраама поблагословив був усім.

2 A nd Abraham said unto his eldest slave of his house, who ruled over all that he had, Put, I pray thee, thy hand under my thigh,

І сказав Авраам до свого раба, найстаршого дому свого, що рядив над усім, що він мав: Поклади свою руку під стегно моє,

3 a nd I will make thee swear by the LORD, the God of the heavens and the God of the earth, that thou shalt not take a wife unto my son of the daughters of the Canaanites, among whom I dwell;

і я заприсягну тебе Господом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, серед якого я пробуваю.

4 b ut thou shalt go unto my country and to my kindred and take a wife unto my son Isaac.

Бо ти підеш до краю мого, і до місця мого народження, і візьмеш жінку для сина мого, для Ісака.

5 A nd the slave said unto him, Peradventure the woman will not be willing to follow me unto this land, must I therefore bring thy son again unto the land from which thou didst come?

І сказав раб до нього: Може та жінка не схоче за мною піти до цієї землі, то чи справді поверну я твого сина до краю, звідки ти вийшов?

6 A nd Abraham said unto him, Beware that thou not bring my son there again.

І промовив до нього Авраам: Стережися, щоб ти не вернув мого сина туди!

7 T he LORD God of heaven, who took me from my father’s house and from the land of my kindred and who spoke unto me and swore unto me, saying, Unto thy seed will I give this land; he shall send his angel before thee, and thou shalt take a wife unto my son from there.

Господь, що взяв мене з дому батька мого й з краю мого народження, і що промовляв був до мене, і що присягнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам Я дам оцю землю, Він пошле Свого Ангола перед обличчям твоїм, і ти візьмеш звідти жінку для сина мого!

8 A nd if the woman will not be willing to follow thee, then thou shalt be free from this my oath; only do not bring my son there again.

А коли ота жінка не схоче піти за тобою, то ти будеш очищений з цієї присяги своєї. Тільки сина мого ти туди не вертай.

9 T hen the slave put his hand under the thigh of Abraham his master and swore to him concerning that matter.

І раб поклав свою руку під стегно Авраама, пана свого, і йому присягнув на цю справу.

10 ¶ And the slave took ten camels of the camels of his master and departed with the best of what his master had in his hand; and he arose and went to Ara-naharaim, unto the city of Nahor.

І взяв той раб десять верблюдів із верблюдів пана свого, та й пішов. І взяв різне добро свого пана в руку свою. І він устав, і пішов в Месопотамію до міста Нахора.

11 A nd he made his camels kneel down outside the city by a well of water at the time of the evening, even the time that women go out to draw water.

І поставив верблюди навколішки за містом при водній криниці надвечір, на час, як виходять жінки воду брати,

12 A nd he said, O LORD, God of my master Abraham, I pray thee, to have a good encounter this day and show mercy unto my master Abraham.

та й промовив: Господи, Боже пана мого Авраама, подай же сьогодні мені це, і милість вчини з паном моїм Авраамом!

13 B ehold, I stand here by the fountain of water, and the daughters of the men of the city come out for water:

Ось я стою над водним джерелом, а дочки мешканців міста виходять воду брати.

14 A nd let it come to pass that the damsel to whom I shall say, Let down thy pitcher, I pray thee, that I may drink; and she shall say, Drink, and I will give thy camels to drink also; let the same be she that thou hast appointed for thy slave Isaac; and thereby shall I know that thou hast shown mercy unto my master.

І станеться, що дівчина, до якої скажу: Нахили но глека свого, я нап'юся, а вона відповість: Пий, і так само верблюди твої я понапуваю, її Ти призначив для раба Свого, для Ісака. І з цього пізнаю, що Ти милість учинив з моїм паном.

15 A nd it came to pass before he had done speaking that, behold, Rebekah came out (who was born to Bethuel, son of Milcah, the wife of Nahor, Abraham’s brother) with her pitcher upon her shoulder.

І сталося, поки він закінчив говорити, аж ось виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, синові Мілки, жінки Нахора, Авраамового брата. А її глек на плечі в неї.

16 A nd the damsel was very fair to look upon, a virgin, whom no man had known; and she went down to the fountain and filled her pitcher and was coming back up.

А дівчина та вельми вродлива з обличчя; була дівиця, і чоловік не пізнав ще її. І зійшла вона до джерела, і наповнила глека свого, та й вийшла.

17 T hen the slave ran to meet her and said, Let me, I pray thee, drink a little water of thy pitcher.

І вибіг той раб назустріч їй, та й сказав: Дай но напитись води з твого глека!

18 A nd she said, Drink, my lord, and she hastened to let down her pitcher upon her hand and gave him drink.

А та відказала: Напийся, мій пане! І вона поспішила, і зняла свого глека на руку свою, і напоїла його.

19 A nd when she had finished giving him drink, she said, I will draw water for thy camels also until they have finished drinking.

А коли закінчила поїти його, то сказала: Також для верблюдів твоїх наберу я води, аж поки вони не нап'ються.

20 A nd she hastened and emptied her pitcher into the trough, and ran again unto the well to draw water and drew for all his camels.

І метнулась вона, і глека свого спорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, і набрала води всім верблюдам його.

21 A nd the man marveled at her in silence, to see whether the LORD had prospered his journey or not.

А чоловік той дивувався їй та мовчав, щоб пізнати, чи Господь пощастив дорогу йому, чи ні?

22 A nd it came to pass as the camels had finished drinking that the man took a golden pendant of half a shekel weight and two bracelets for her hands of ten shekels weight of gold

І сталося, як перестали верблюди пити, то взяв той чоловік золоту сережку, пів шекля вага їй, і два наручні на руки її, на десять шеклів золота вага їм,

23 a nd said, Whose daughter art thou? Tell me, I pray thee; is there room in thy father’s house for us to lodge in?

та й сказав: Чия ти дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого є місце для нас ночувати?

24 A nd she said unto him, I am the daughter of Bethuel the son of Milcah, whom she gave birth unto Nahor.

Вона відказала йому: Я дочка Бетуїла, сина Мілки, що його породила вона для Нахора.

25 S he said moreover unto him, We have both straw and fodder enough and room to lodge in.

І сказала до нього: І соломи, і паші багато є в нас, також місце ночувати.

26 T hen the man bowed down his head and worshipped the LORD.

І той чоловік нахилився, і вклонився Богові аж до землі,

27 A nd he said, Blessed be the LORD, God of my master Abraham, who has not lifted his mercy and his truth from my master, the LORD leading me in the way to the house of my master’s brethren.

та й сказав: Благословенний Господь, Бог пана мого Авраама, що не опустив милости Своєї й вірности Своєї від пана мого! Я був у дорозі, Господь припровадив мене до дому братів мого пана.

28 A nd the damsel ran and told those of her mother’s house these things.

І побігла дівчина, і розповіла в домі своєї матері про цю пригоду.

29 ¶ And Rebekah had a brother, and his name was Laban; and Laban ran out unto the man to the fountain.

А в Ревеки був брат, на ймення йому Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.

30 A nd it came to pass when he saw the pendant and the bracelets upon his sister’s hands, she said, Thus spoke the man unto me; then he came unto the man; and, behold, he stood by the camels at the fountain.

І сталося, як він побачив сережку та наручні на руках сестри своєї, і коли почув слова Ревеки, сестри своєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той ось стоїть при верблюдах біля джерела,

31 A nd he said, Come in, thou blessed of the LORD; why dost thou stand outside? For I have prepared the house, and the place for the camels.

і сказав: Увійди, благословенний Господа! Чого стоятимеш надворі? А я опорожнив дім і місце для верблюдів.

32 T hen the man came into the house, and Laban ungirded his camels and gave straw and fodder for the camels and water to wash his feet and the men’s feet that were with him.

І ввійшов той чоловік до дому. А Лаван порозсідлував верблюди, і дав соломи й паші для верблюдів, і води, щоб умити ноги йому й ноги людям, що були з ним.

33 A nd they set food before him to eat, but he said, I will not eat until I have told my errand. And he said unto him, Speak on.

І поставлено перед ним, щоб він їв. А той відказав: Не буду їсти, аж поки не розкажу своєї справи. А Лаван відказав: Говори!

34 A nd he said, I am Abraham’s slave.

І той став говорити: Я раб Авраамів.

35 A nd the LORD has blessed my master greatly, and he is become great; and he has given him flocks and herds and silver and gold and menslaves and maidslaves and camels and asses.

А Господь щедро поблагословив мого пана, і він став великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, і срібло, і золото, і рабів, і невільниць, і верблюди, й осли.

36 A nd Sarah, my master’s wife, bore a son to my master when she was old, unto whom he has given all that he has.

А Сарра, жінка пана мого, бувши старою, уродила панові моєму сина. А він йому все дав, що мав.

37 A nd my master made me swear, saying, Thou shalt not take a wife to my son of the daughters of the Canaanites, in whose land I dwell;

І заприсяг мене пан мій, говорячи: Не візьмеш жінки для сина мого з-посеред дочок ханаанеянина, що я пробуваю в його краю.

38 b ut thou shalt go unto my father’s house and to my kindred and take from there a wife for my son.

Але підеш до дому батька мого, і до мого роду, і візьмеш жінку для сина мого.

39 A nd I said unto my master, Peradventure the woman will not follow me.

І сказав я до пана свого: Може та жінка не піде за мною?

40 A nd he said unto me, The LORD, before whom I walk, will send his angel with thee and prosper thy way; and thou shalt take a wife for my son of my lineage and of my father’s house;

І сказав він до мене: Господь, що ходив перед обличчям моїм, пошле Свого Ангола з тобою, і дорогу твою пощастить, і ти візьмеш жінку для сина мого з роду мого й з дому батька мого.

41 t hen shalt thou be free from this my oath, when thou hast come unto my lineage; and if they give her not unto thee, thou shalt be free from my oath.

Тоді будеш очищений ти від закляття мого, як прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чистий від закляття мого.

42 A nd I came this day unto the fountain and said, O LORD, God of my master Abraham, if now thou dost prosper my way by which I go,

І прибув я сьогодні до джерела, та й сказав: Господи, Боже пана мого Авраама, коли б же Ти вчинив щасливою дорогу мою, що нею ходжу я!

43 b ehold, I stand by the fountain of water; let it come to pass, therefore, that the virgin who comes forth to draw water unto whom I say, Give me, I pray thee, a little water of thy pitcher to drink;

Ось я стою над джерелом води, і станеться, що дівчина, яка вийде води брати, а я їй скажу: Дай но мені напитися трохи води з свого глека,

44 a nd if she shall say to me, Both drink thou, and I will also draw for thy camels, let the same be the woman whom the LORD has prepared for my master’s son.

вона ж відкаже мені: Пий і ти, і для верблюдів твоїх наберу я води, то вона та жінка, яку призначив Господь для сина пана мого.

45 A nd before I had finished speaking in my heart, behold, Rebekah came forth with her pitcher on her shoulder, and she went down unto the fountain and drew water, and I said unto her, Let me drink, I pray thee.

І поки скінчив я говорити в своїм серці, аж ось виходить Ревека, а її глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І сказав я до неї: Напій же мене!

46 A nd she made haste and let down her pitcher from her shoulder and said, Drink, and I will give thy camels drink also; so I drank, and she gave to drink unto the camels also.

І метнулась вона, і свого глека з себе зняла та й сказала: Пий, а я понапуваю й верблюди твої. І я пив, а вона понапувала й ті верблюди.

47 A nd I asked her and said, Whose daughter art thou? And she said, The daughter of Bethuel, Nahor’s son, whom Milcah bore unto him. Then I put the pendant over her nose and the bracelets upon her hands.

А я запитався її та й сказав: Чия ти дочка? А вона відказала: Я дочка Бетуїла, сина Нахорового, якого породила йому Мілка. І сережку надів я до носа її, і наручні на руки її.

48 A nd I bowed down my head and worshipped the LORD and blessed the LORD God of my master Abraham, who had led me in the way of the truth to take my master’s brother’s daughter unto his son.

І я нахилився, і вклонився до землі Господеві, і поблагословив Господа, Бога пана мого Авраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узяти дочку брата пана мого для сина його.

49 A nd now if ye will deal in mercy and truth with my master, tell me; and if not, tell me, that I may turn to the right hand or to the left.

А тепер, якщо милосердя та правду ви чините з паном моїм, то скажіть мені; коли ж ні, то скажіть мені, і я звернуся праворуч або ліворуч.

50 T hen Laban and Bethuel answered and said, The thing proceeds from the LORD; we cannot speak unto thee bad or good.

І відповіли Лаван і Бетуїл та й сказали: Від Господа вийшла та річ, ми не можем сказати тобі нічого злого чи доброго.

51 B ehold, Rebekah is before thee; take her and go and let her be thy master’s son’s wife, as the LORD has spoken.

Ось перед тобою Ревека, візьми та й іди, і нехай вона стане за жінку синові пана твого, як Господь говорив був.

52 A nd it came to pass that when Abraham’s slave heard their words, he worshipped the LORD, bowing himself to the earth.

І сталося, коли їхні слова почув раб Авраамів, то вклонивсь до землі Господеві.

53 A nd the slave brought forth vessels of silver and vessels of gold and raiment and gave them to Rebekah; he also gave precious things to her brother and to her mother.

І вийняв той раб срібний посуд, і посуд золотий та шати, і дав Ревеці, і дав цінні речі братові її та матері її.

54 ¶ And they ate and drank, he and the men that were with him, and slept; and they rose up in the morning, and he said, Send me away unto my master.

І їли й пили він та люди, що з ним, і ночували. А коли рано встали, то він сказав: Відішліть мене до пана мого.

55 T hen her brother and her mother said, Let the damsel abide with us a few days, at the least ten; after that she shall go.

І сказав її брат та мати її: Нехай посидить дівчина з нами хоч днів з десять, потім підеш.

56 A nd he said unto them, Hinder me not, seeing the LORD has prospered my way; send me away that I may go to my master.

І сказав він до них: Не спізняйте мене, бо Господь пощастив мою путь. Відішліть мене, і нехай я піду до пана свого.

57 T hen they said, We will call the damsel and enquire at her mouth.

А вони відказали: Покличмо дівчину, і запитаймо її саму.

58 A nd they called Rebekah and said unto her, Wilt thou go with this man? And she said, I will go.

І покликали Ревеку, і сказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? А вона відказала: Піду.

59 S o they sent away Rebekah, their sister, and her nurse and Abraham’s slave and his men.

І послали вони Ревеку, сестру свою, і няньку її, і раба Авраамового, і людей його.

60 A nd they blessed Rebekah and said unto her, Thou art our sister; be thou the mother of thousands of ten thousands, and let thy seed possess the gate of those who hate them.

І вони поблагословили Ревеку й сказали до неї: Ти наша сестра, будь матір'ю для тисячі десятків тисяч, і нехай нащадки твої внаслідують брами твоїх ворогів.

61 A nd Rebekah arose, and her damsels, and they rode upon the camels and followed the man; and the slave took Rebekah and went away.

І встала Ревека й служниці її, і посідали на верблюдів, і поїхала за тим чоловіком. І взяв раб Ревеку й відійшов.

62 ¶ And Isaac came from the way of the well Lahairoi; for he dwelt in the land of the Negev.

А Ісак був вернувся з подорожі до криниці Лахай-Рої, і сидів у краї південному.

63 A nd Isaac had gone out to pray in the field at the evening hour; and he lifted up his eyes and saw, and, behold, the camels were coming.

І вийшов Ісак на прогулянку в поле, як вечір наставав. І він звів свої очі, і побачив, ось верблюди йдуть.

64 A nd Rebekah also lifted up her eyes, and when she saw Isaac, she lighted off the camel.

І Ревека звела свої очі, та й Ісака побачила, і злізла з верблюда.

65 F or she had asked the slave, What man is this that walks in the field to meet us? And the slave had said, This is my master; therefore she took a veil and covered herself.

І сказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назустріч? А раб відповів: То мій пан. І вона покривало взяла, та й накрилась.

66 T hen the slave told Isaac all the things that he had done.

І раб розповів Ісакові про всі речі, які він учинив.

67 A nd Isaac brought her into his mother Sarah’s tent and took Rebekah as his wife; and he loved her; and Isaac was comforted after his mother’s death.

І впровадив її Ісак до намету Сарри, матері своєї. І взяв він Ревеку, і за жінку йому вона стала, і він її покохав. І Ісак був утішений по смерті матері своєї.