1 ¶ In the eighth month, in the second year of Darius, the word of the LORD came unto the prophet Zechariah, the son of Berechiah, the son of Iddo, saying,

Восьмого місяця другого року Дарія було Господнє слово до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

2 T he LORD has been sore displeased with your fathers.

Розгнівався Господь на батьків ваших палючим гнівом.

3 T herefore thou shalt say unto them, Thus hath the LORD of the hosts said; Turn unto me, said the LORD of the hosts, and I will turn unto you, said the LORD of the hosts.

І скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Верніться до Мене, говорить Господь Саваот, і вернуся до вас, говорить Господь Саваот.

4 D o not be as your fathers, unto whom the former prophets have cried, saying, Thus hath the LORD of the hosts said; Turn now from your evil ways and from your evil doings: but they did not hear, nor hearken unto me, said the LORD.

Не будьте, як ваші батьки, що до них кликали стародавні пророки, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Верніться з доріг ваших злих і з чинів ваших лихих! Та не слухали ви й не прислухались до Мене, говорить Господь.

5 Y our fathers, where are they? and the prophets, do they live for ever?

Де вони, батьки ваші? А пророки чи ж навіки живуть?

6 B ut my words and my statutes, which I commanded my slaves the prophets, did they not take hold of your fathers? Therefore they returned from captivity and said, Like as the LORD of the hosts thought to do unto us, according to our ways and according to our doings, so has he dealt with us.

Та слова Мої й постанови Мої, що Я наказав рабам Моїм пророкам, чи ж не досягли вони до ваших батьків? І вернулись вони та й сказали: Як задумав Господь Саваот зробити нам за нашими дорогами й за нашими чинами, так зробив Він із нами.

7 ¶ Upon the twenty-fourth day of the eleventh month, which is the month Sebat, in the second year of Darius, the word of the LORD came unto the prophet Zechariah, the son of Berechiah, the son of Iddo, saying,

Двадцятого й четвертого дня, одинадцятого місяця, це місяць шеват, за другого року Дарія було слово Господнє до пророка Захарія, сина Берехії, сина Іддового, таке:

8 I saw by night, and behold a man riding upon a red horse, and he stood among the myrtle trees that were in the bottom; and behind him there were red horses, speckled, and white.

Бачив я цієї ночі, аж ось на червоному коні їде муж, і він стоїть між миртами, що в глибині, а за ним коні червоні, руді та білі.

9 T hen said I, O my lord, what are these? And the angel that talked with me said unto me, I will show thee who these are.

І сказав я: Що це, мій пане? І відказав мені той Ангол, що говорив зо мною: Я тобі покажу, що це таке.

10 A nd the man that stood among the myrtle trees answered and said, These are those whom the LORD has sent to walk to and fro through the earth.

І відповів той муж, що стояв між миртами, та й сказав: Це ті, що Господь їх послав обійти землю.

11 A nd they answered the angel of the LORD that stood among the myrtle trees and said, We have walked to and fro through the land, and, behold, all the earth sits still and is at rest.

І відповіли вони Господньому Анголові, що стояв між миртами, та й сказали: Перейшли ми землю, і ось уся земля сидить спокійно.

12 T hen the angel of the LORD answered and said, O LORD of the hosts, when wilt thou have mercy on Jerusalem and on the cities of Judah, against which thou hast had indignation these seventy years?

І відповів Ангол Господній та й сказав: Господи Саваоте, аж доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом та над Юдиними містами, на які Ти гніваєшся оце сімдесят літ?

13 A nd the LORD answered good words unto the angel that talked with me, words of consolation.

І відповів Господь Анголові, що говорив зо мною, слова добрі, слова втішливі.

14 S o the angel that communed with me said unto me, Cry thou, saying, Thus saith the LORD of the hosts; I am jealous for Jerusalem and for Zion with a great jealousy.

І сказав до мене той Ангол, що говорив зо мною: Клич, говорячи: Так говорить Господь Саваот: Піклуюся Я про Єрусалим та про Сіон великим піклуванням.

15 A nd I am very sore displeased with the Gentiles that are at ease; for I was but a little displeased, and they helped forward the affliction.

І гнівом великим Я гніваюся на ті спокійні народи, на яких Я мало гнівався, а вони допомогли злому.

16 T herefore thus hath the LORD said, I am returned to Jerusalem with mercies; my house shall be built in her, saith the LORD of the hosts, and a line shall be stretched forth upon Jerusalem.

Тому так промовляє Господь: Вернуся Я до Єрусалиму з милосердям, храм Мій буде збудований у ньому, говорить Господь Саваот, а мірничий шнур буде розтягнений над Єрусалимом.

17 C ry yet, saying, Thus saith the LORD of the hosts, My cities through abundance of good shall yet be widened; and the LORD shall yet comfort Zion and shall yet choose Jerusalem.

Ще клич та й скажи: Так говорить Господь Саваот: Знов добром переповняться міста Мої, і Господь ще потішить Сіона, і ще вибере Єрусалима!

18 ¶ Then I lifted up my eyes and saw and behold four horns.

(2-1) І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги.

19 A nd I said unto the angel that talked with me, What are these? And he answered me, These are the horns which have scattered Judah, Israel, and Jerusalem.

(2-2) І запитав я Ангола, що говорив зо мною: Що це? А він відказав мені: Це ті роги, що розпорошили Юду й Ізраїля та Єрусалим.

20 A nd the LORD showed me four carpenters.

(2-3) І Господь показав мені чотирьох майстрів.

21 T hen I said, What do these come to do? And he spoke, saying, These are the horns which have scattered Judah, so that no one lifted up his head, but these are come to cause them to tremble, to cut down the horns of the Gentiles, which lifted up their horn over the land of Judah to scatter it.

(2-4) І запитав я: Що вони приходять зробити? А Він відказав, говорячи: Це ті роги, що розпорошили Юду, так що ніхто не підвів голови. А ці прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити.