1 ¶ And the LORD said unto Moses, Hew two tables of stone like unto the first; and I will write upon these tables the words that were in the first tables, which thou didst break.

І промовив Господь до Мойсея: Витеши собі дві кам'яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.

2 A nd be ready for tomorrow and come up in the morning unto Mount Sinai and present thyself there to me in the top of the mount.

І приготовся на рано. І вийдеш рано вранці на гору Сінай, і станеш Мені там на верхів'ї гори.

3 A nd no man shall come up with thee; neither let anyone be seen throughout all the mount; neither let the sheep nor the cows feed before the mount.

А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не буде видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори.

4 A nd he hewed two tables of stone like unto the first, and Moses rose up early in the morning and went up unto Mount Sinai, as the LORD had commanded him, and took in his hand the two tables of stone.

І витесав він дві кам'яні таблиці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на гору Сінай, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві таблиці кам'яні.

5 ¶ And the LORD descended in a cloud and was with him there proclaiming the name of I AM.

А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа.

6 A nd as the LORD passed by before him, he proclaimed, I AM, I AM strong, merciful, and gracious, longsuffering, and abundant in mercy and truth,

І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,

7 k eeping mercy for thousands, letting go of iniquity and rebellion and sin; and by no means will I absolve the guilty, visiting the iniquity of the fathers upon the sons and upon the sons’ sons, unto the third and to the fourth generation.

що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.

8 T hen Moses made haste and bowed his head toward the earth and worshipped.

І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,

9 A nd he said, If now I have found grace in thy sight, O Lord, let my Lord, I pray thee, go among us, for this is a stiffnecked people, and forgive our iniquity and our sin and possess us.

та й сказав: Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм.

10 ¶ And he said, Behold, I make a covenant before all thy people: I will do marvels, such as have not been done in all the earth, nor in any nation; and all the people among whom thou art shall see the work of the LORD; for it shall be a terrible thing that I will do with thee.

А Він відказав: Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, який він страшний!

11 K eep that which I command thee this day; behold, I drive out before thee the Amorite, the Canaanite, the Hittite, the Perizzite, the Hivite, and the Jebusite.

Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

12 K eep thyself lest thou make a covenant with the inhabitants of the land where thou must enter lest it be for a snare in the midst of thee;

Стережися, щоб не склав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, щоб він не став пасткою серед тебе.

13 b ut ye shall destroy their altars, break their images, and cut down their groves;

Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи для богів поторощите, а їхні дерева святі повирубуєте.

14 f or thou shalt worship no other god; for the LORD, whose name is Jealous, is a jealous God.

Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім'я Його, Бог заздрісний Він!

15 T herefore thou shalt not make a covenant with the inhabitants of that land because they shall fornicate after their gods and do sacrifice unto their gods, and they shall call thee, and thou shalt eat of their sacrifices

Щоб не склав ти умови з мешканцем Краю, як будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви приносити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.

16 o r take of their daughters unto thy sons, and when their daughters go fornicating after their gods they shall make thy sons also fornicate after their gods.

І не візьмеш із дочок його для синів своїх, бо будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і вчинять розпусниками синів твоїх вслід за богами своїми.

17 T hou shalt make thee no molten gods.

Литих богів не зробиш собі.

18 ¶ The feast of unleavened bread shalt thou keep. Seven days thou shalt eat unleavened bread, as I commanded thee, in the time of the month Abib; for in the month Abib thou didst come out from Egypt.

Будеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.

19 A ll that opens the womb is mine; and every firstborn among thy livestock, whether of cow or of sheep, that is male.

Усе, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.

20 B ut the firstborn of an ass thou shalt ransom with a lamb, and if thou ransom him not, then shalt thou cut off his head. All the firstborn of thy sons thou shalt ransom, and none shall appear before me empty.

А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.

21 S ix days thou shalt work, but on the seventh day thou shalt cease; in ploughing time and in harvest thou shalt cease.

Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці.

22 A nd thou shalt keep the feast of weeks, of the firstfruits of the reaping of the wheat, and the feast of ingathering at the year’s end.

І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.

23 T hree times in the year shall all your males appear before the GOD who is Lord of all, the God of Israel.

Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.

24 F or I will cast the Gentiles out of thy presence and enlarge thy borders; neither shall anyone covet thy land when thou shalt go up to be seen before the LORD thy God three times a year.

Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.

25 T hou shalt not offer the blood of my sacrifice upon anything leavened; neither shall any of the sacrifice of the feast of the passover be left unto the morning.

Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.

26 T he first of the firstfruits of thy land thou shalt bring unto the house of the LORD thy God. Thou shalt not cook a kid in his mother’s milk.

Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

27 A nd the LORD said unto Moses, Write thou these words; for according to these words I have made a covenant with thee and with Israel.

І промовив Господь до Мойсея: Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем.

28 ¶ And he was there with the LORD forty days and forty nights; he did not eat bread, nor drink water. And he wrote upon the tables the words of the covenant, the ten commandments.

І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей.

29 A nd it came to pass, as Moses came down from Mount Sinai with the two tables of testimony in Moses’ hand, while he came down from the mount, that Moses did not know that the skin of his face shone after he had talked with him.

І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним.

30 A nd when Aaron and all the sons of Israel saw Moses, behold, the skin of his face shone; and they were afraid to come near him.

І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!

31 A nd Moses called them, and Aaron and all the princes of the congregation returned unto him, and Moses talked with them.

І кликнув до них Мойсей, і звернулися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.

32 A nd afterward all the sons of Israel came near, and he gave them in commandment all that the LORD had spoken with him in Mount Sinai.

А потім попідходили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сінай.

33 A nd when Moses had finished speaking with them, he put a veil over his face.

І скінчив Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покривало.

34 B ut when Moses went in before the LORD to speak with him, he would take the veil off until he came out. And as he came out, he would speak unto the sons of Israel that which he was commanded.

А коли Мойсей входив перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покривало аж до свого виходу. І він виходив, і говорив до Ізраїлевих синів, що було наказано йому.

35 A nd the sons of Israel would see the face of Moses that the skin of Moses’ face shone, and Moses would put the veil upon his face again until he would go in to speak with him.

І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.