1 ¶ But Job answered and said,

А Йов відповів та й сказав:

2 H ear diligently my speech, and let this be instead of your consolations.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

3 S uffer me that I may speak; and after I have spoken, mock on.

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

4 A s for me, is my complaint to man? And if so, why should not my spirit be troubled?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

5 L ook upon me and be astonished and lay your hand upon your mouth.

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

6 E ven I myself, when I remember, I am afraid, and trembling takes hold on my flesh.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

7 ¶ Why do the wicked live and become old and even increase in riches?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

8 T heir seed is with them, established in their sight, and their offspring before their eyes.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

9 T heir houses are safe from fear; neither is the rod of God upon them.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 T heir cows conceive, and do not abort; their cows calve and do not cast forth their young.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

11 T hey send forth their little ones like a flock of sheep, and their children dance.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

12 T hey jump at the sound of the timbrel and harp and rejoice at the sound of the organ.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 T hey spend their days in pleasure and in a moment go down to Sheol.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

14 T herefore, they say unto God, Depart from us; for we do not desire the knowledge of thy ways.

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

15 W ho is the Almighty that we should serve him? And what profit should we have if we pray unto him?

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

16 B ehold that their good is not in their hands; the counsel of the wicked is far from me.

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

17 ¶ How often is the lamp of the wicked put out and their destruction comes upon them, and God distributes sorrows upon them in his anger.

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

18 T hey shall be as stubble before the wind and as chaff taken up by the whirlwind.

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

19 G od shall lay up his violence for their sons; and he will reward him so that he shall know it.

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

20 H is eyes shall see his destruction, and he shall drink of the wrath of the Almighty.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

21 F or what delight shall he have in his house after him, being cut off in the number of his months?

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 S hall he teach God knowledge, seeing he judges those that are high?

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

23 T his one shall die in the full strength of his beauty, being completely at ease and quiet.

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

24 H is breasts are full of milk, and his bones are moistened with marrow.

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

25 A nd another dies in the bitterness of his soul, never having eaten with pleasure.

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

26 T hey shall lie down alike in the dust, and the worms shall cover them.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

27 ¶ Behold, I know your thoughts and the imaginations which ye devise against me.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

28 F or ye say, What is of the house of the prince, and what of the tent of the habitation of the wicked?

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

29 H ave ye not asked those that go by the way, and do ye not know their tokens?

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

30 T hat the wicked is reserved for the day of destruction, they shall be brought forth to the day of wrath.

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

31 W ho shall declare his way to his face? And who shall repay him what he has done?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

32 H e shall yet be brought to the grave and shall remain in the tomb.

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

33 T he clods of the river valley shall be sweet unto him, and every man shall be drawn after him, as there were innumerable before him.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

34 H ow then do ye comfort me in vain, given that your answers remain as falsehood?

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...