1 A nd Job answered and said,

А Йов відповів та й сказав:

2 H ear attentively my speech, and let this replace your consolations.

Уважно послухайте слово моє, і нехай буде мені це розрадою вашою!

3 S uffer me and I will speak; and after I have spoken, mock on!

Перетерпіть мені, а я промовлятиму, по промові ж моїй насміхатися будеш.

4 A s for me, is my complaint to a man? or wherefore should not my spirit be impatient?

Хіба до людини моє нарікання? Чи не мав би чого стати нетерпеливим мій дух?

5 M ark me, and be astonished, and lay the hand upon the mouth.

Оберніться до мене й жахніться, та руку на уста свої покладіть...

6 E ven when I think, I am affrighted, and trembling taketh hold of my flesh.

І якщо я згадаю про це, то жахаюсь, і морозом проймається тіло моє...

7 W herefore do the wicked live, grow old, yea, become mighty in power?

Чого несправедливі живуть, доживають до віку, й багатством зміцняються?

8 T heir seed is established with them in their sight, and their offspring before their eyes.

Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...

9 T heir houses are safe from fear, neither is the rod of +God upon them.

Доми їхні то спокій від страху, і над ними нема бича Божого.

10 T heir bull gendereth, and faileth not; their cow calveth, and casteth not her calf.

Спинається бик його, і не даремно, зачинає корова його, й не скидає.

11 T hey send forth their little ones like a flock, and their children dance.

Вони випускають своїх молодят, як отару, а їх діти вибрикують.

12 T hey shout to the tambour and harp, and rejoice at the sound of the pipe.

Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.

13 T hey spend their days in prosperity, and in a moment go down to Sheol.

Провадять в добрі свої дні, і сходять в спокої в шеол.

14 A nd they say unto God, Depart from us, for we desire not the knowledge of thy ways!

А до Бога говорять вони: Уступися від нас, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!

15 W hat is the Almighty that we should serve him? and what are we profited if we pray unto him?

Що таке Всемогутній, що будем служити Йому? І що скористаєм, як будем благати Його?

16 B ehold, their prosperity is not in their hand. The counsel of the wicked be far from me!

Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...

17 H ow often is the lamp of the wicked put out, and cometh their calamity upon them? Doth he distribute sorrows in his anger?

Як часто світильник безбожним згасає, і приходить на них їх нещастя? Він приділює в гніві Своїм на них пастки!

18 D o they become as stubble before the wind, and as chaff that the storm carrieth away?

Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопила її!

19 + God layeth up his iniquity for his children; he rewardeth him, and he shall know:

Бог ховає синам його кривду Свою та нехай надолужить самому йому, і він знатиме!

20 H is eyes shall see his destruction, and he shall drink of the fury of the Almighty.

Нехай його очі побачать нещастя його, й бодай сам він пив гнів Всемогутнього!

21 F or what pleasure should he have in his house after him, when the number of his months is cut off?

Яке бо старання його про родину по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?

22 C an any teach God knowledge? And he it is that judgeth those that are high.

Чи буде хто Бога навчати знання, Його, що й небесних судитиме?

23 O ne dieth in his full strength, being wholly at ease and quiet;

Оцей в повній силі своїй помирає, увесь він спокійний та мирний,

24 H is sides are full of fat, and the marrow of his bones is moistened;

діжки його повні були молока, а мізок костей його свіжий.

25 A nd another dieth in bitterness of soul, and hath not tasted good:

А цей помирає з душею огірченою, і доброго не споживав він,

26 T ogether they lie down in the dust, and the worms cover them.

та порохом будуть лежати обоє вони, і черва їх покриє...

27 L o, I know your thoughts, and the devices ye wrongfully imagine against me.

Тож я знаю думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.

28 F or ye say, Where is the house of the noble? and where the tent of the dwellings of the wicked?

Бож питаєте ви: Де князів дім, і де намет пробування безбожних?

29 H ave ye not asked the wayfarers? and do ye not regard their tokens:

Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:

30 T hat the wicked is reserved for the day of calamity? They are led forth to the day of wrath.

що буває врятований злий в день загибелі, на день гніву відводиться в захист!

31 W ho shall declare his way to his face? and who shall repay him what he hath done?

Хто йому розповість у лице про дорогу його? А коли наробив, хто йому надолужить?

32 Y et is he carried to the graves, and watch is kept over the tomb.

І на кладовище буде проваджений він, і про могилу подбають...

33 T he clods of the valley are sweet unto him; and every man followeth suit after him, as there were innumerable before him.

Скиби долини солодкі йому, і тягнеться кожна людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає числа...

34 H ow then comfort ye me in vain? Your answers remain perfidious.

І як ви мене потішаєте марністю, коли з ваших відповідей зостається сама тільки фальш?...