1 W herefore, leaving the word of the beginning of the Christ, let us go on to full growth, not laying again a foundation of repentance from dead works and faith in God,

Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,

2 o f doctrine of washings, and of imposition of hands, and of resurrection of dead, and of eternal judgment;

науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.

3 a nd this will we do if God permit.

Зробимо й це, коли Бог дозволить.

4 F or it is impossible to renew again to repentance those once enlightened, and who have tasted of the heavenly gift, and have been made partakers of Holy Spirit,

Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,

5 a nd have tasted the good word of God, and works of power of age to come,

і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,

6 a nd have fallen away, crucifying for themselves the Son of God, and making a show of.

та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.

7 F or ground which drinks the rain which comes often upon it, and produces useful herbs for those for whose sakes also it is tilled, partakes of blessing from God;

Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає.

8 b ut bringing forth thorns and briars, it is found worthless and nigh to a curse, whose end to be burned.

Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.

9 B ut we are persuaded concerning you, beloved, better things, and connected with salvation, even if we speak thus.

Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.

10 F or God not unrighteous to forget your work, and the love which ye have shewn to his name, having ministered to the saints, and ministering.

Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.

11 B ut we desire earnestly that each one of you shew the same diligence to the full assurance of hope unto the end;

Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,

12 t hat ye be not sluggish, but imitators of those who through faith and patience have been inheritors of the promises.

щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.

13 F or God, having promised to Abraham, since he had no greater to swear by, swore by himself,

Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,

14 s aying, Surely blessing I will bless thee, and multiplying I will multiply thee;

говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!

15 a nd thus, having had long patience, he got the promise.

І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.

16 F or men indeed swear by a greater, and with them the oath is a term to all dispute, as making matters sure.

Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.

17 W herein God, willing to shew more abundantly to the heirs of the promise the unchangeableness of his purpose, intervened by an oath,

Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,

18 t hat by two unchangeable things, in which impossible that God should lie, we might have a strong encouragement, who have fled for refuge to lay hold on the hope set before us,

щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,

19 w hich we have as anchor of the soul, both secure and firm, and entering into that within the veil,

що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,

20 w here Jesus is entered as forerunner for us, become for ever a high priest according to the order of Melchisedec.

куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.