1 W herefore, having left the word of the beginning of the Christ, unto the perfection we may advance, not again a foundation laying of reformation from dead works, and of faith on God,
Тому полишімо початки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо знову засади покаяння від мертвих учинків та про віру в Бога,
2 o f the teaching of baptisms, of laying on also of hands, of rising again also of the dead, and of judgment age-during,
науки про хрищення, про покладання рук, про воскресіння мертвих та вічний суд.
3 a nd this we will do, if God may permit,
Зробимо й це, коли Бог дозволить.
4 f or impossible for those once enlightened, having tasted also of the heavenly gift, and partakers having became of the Holy Spirit,
Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого,
5 a nd did taste the good saying of God, the powers also of the coming age,
і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку,
6 a nd having fallen away, again to renew to reformation, having crucified again to themselves the Son of God, and exposed to public shame.
та й відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають.
7 F or earth, that is drinking in the rain many times coming upon it, and is bringing forth herbs fit for those because of whom also it is dressed, doth partake of blessing from God,
Бо земля, що п'є дощ, який падає часто на неї, і родить рослини, добрі для тих, хто їх і вирощує, вона благословення від Бога приймає.
8 a nd that which is bearing thorns and briers disapproved of, and nigh to cursing, whose end for burning;
Але та, що приносить терня й будяччя, непотрібна вона та близька до прокляття, а кінець її спалення.
9 a nd we are persuaded, concerning you, beloved, the things that are better, and accompanying salvation, though even thus we speak,
Та ми сподіваємось, любі, кращого про вас, що спасіння тримаєтеся, хоч говоримо й так.
10 f or God is not unrighteous to forget your work, and the labour of the love, that ye shewed to His name, having ministered to the saints and ministering;
Та не є Бог несправедливий, щоб забути діло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я Його ви, що святим послужили та служите.
11 a nd we desire each one of you the same diligence to shew, unto the full assurance of the hope unto the end,
Ми ж бажаємо, щоб кожен із вас виявляв таку саму завзятість на певність надії аж до кінця,
12 t hat ye may not become slothful, but followers of those who through faith and patient endurance are inheriting the promises.
щоб ви не розлінились, але переймали від тих, хто обітниці вспадковує вірою та терпеливістю.
13 F or to Abraham God, having made promise, seeing He was able to swear by no greater, did swear by Himself,
Бо Бог, обітницю давши Авраамові, як не міг ніким вищим поклястися, поклявся Сам Собою,
14 s aying, `Blessing indeed I will bless thee, and multiplying I will multiply thee;'
говорячи: Поблагословити Я конче тебе поблагословлю, та розмножити розмножу тебе!
15 a nd so, having patiently endured, he did obtain the promise;
І, терплячи довго отак, Авраам одержав обітницю.
16 f or men indeed do swear by the greater, and an end of all controversy to them for confirmation the oath,
Бо люди клянуться вищим, і клятва на ствердження кінчає всяку їхню суперечку.
17 i n which God, more abundantly willing to shew to the heirs of the promise the immutability of his counsel, did interpose by an oath,
Тому й Бог, хотівши переважно показати спадкоємцям обітниці незмінність волі Своєї, учинив те при помочі клятви,
18 t hat through two immutable things, in which impossible for God to lie, a strong comfort we may have who did flee for refuge to lay hold on the hope set before,
щоб у двох тих незмінних речах, що в них не можна сказати неправди Богові, мали потіху міцну ми, хто прибіг прийняти надію, що лежить перед нами,
19 w hich we have, as an anchor of the soul, both sure and stedfast, and entering into that within the vail,
що вони для душі як котвиця, міцна та безпечна, що аж до середини входить за заслону,
20 w hither a forerunner for us did enter -- Jesus, after the order of Melchisedek chief priest having become -- to the age.
куди, як предтеча, за нас увійшов був Ісус, ставши навіки Первосвящеником за чином Мелхиседековим.