Deuteronomy 32 ~ Повторення Закону 32

picture

1 ` Give ear, O heavens, and I speak; And thou dost hear, O earth, sayings of my mouth!

Слухай, небо, а я говоритиму, і хай почує земля мову уст моїх!

2 D rop as rain doth My doctrine; Flow as dew doth My sayings; As storms on the tender grass, And as showers on the herb,

Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса, моя мова, як краплі дощу на траву, та як злива на зелень.

3 F or the Name of Jehovah I proclaim, Ascribe ye greatness to our God!

Як буду я кликати Ймення Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

4 T he Rock! -- perfect His work, For all His ways just; God of stedfastness, and without iniquity: Righteous and upright He.

Він Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він.

5 I t hath done corruptly to Him; Their blemish is not His sons', A generation perverse and crooked!

Зіпсулись вони, не Його то сини, покоління невірне й покручене.

6 T o Jehovah do ye act thus, O people foolish and not wise? Is not He thy father -- thy possessor? He made thee, and doth establish thee.

Чи тим віддасте Господеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

7 R emember days of old -- Understand the years of many generations -- Ask thy father, and he doth tell thee; Thine elders, and they say to thee:

Пам'ятай про дні давні, розважайте про роки усіх поколінь, запитай свого батька, і покаже тобі твоїх тих старших, а вони тобі скажуть.

8 I n the Most High causing nations to inherit, In His separating sons of Adam -- He setteth up the borders of the peoples By the number of the sons of Israel.

Як Всевишній народам спадок давав, коли Він розділяв синів людських, Він поставив границі народам за числом Ізраїлевих синів.

9 F or Jehovah's portion His people, Jacob the line of His inheritance.

Бо частка Господня народ Його, Яків відміряний уділ спадщини Його.

10 H e findeth him in a land -- a desert, And in a void -- a howling wilderness, He turneth him round -- He causeth him to understand -- He keepeth him as the apple of His eye.

Знайшов Він його на пустинній землі та в степу завивання пустельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, як зіницю оту свого ока.

11 A s an eagle waketh up its nest, Over its young ones fluttereth, Spreadeth its wings -- taketh them, Beareth them on its pinions; --

Як гніздо своє будить орел, як ширяє він понад своїми малятами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на рамені крилатім своїм,

12 J ehovah alone doth lead him, And there is no strange god with him.

так Господь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.

13 H e maketh him ride on high places of earth, And he eateth increase of the fields, And He maketh him suck honey from a rock, And oil out of the flint of a rock;

Він його садовив на висотах землі, і він їв польові врожаї, Він медом із скелі його годував, і оливою з скельного кременя,

14 B utter of the herd, and milk of the flock, With fat of lambs, and rams, sons of Bashan, And he-goats, with fat of kidneys of wheat; And of the blood of the grape thou dost drink wine!

маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ягнят та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, як лій на нирках, і кров виноградної ягоди пив ти вином.

15 A nd Jeshurun waxeth fat, and doth kick: Thou hast been fat -- thou hast been thick, Thou hast been covered. And he leaveth God who made him, And dishonoureth the Rock of his salvation.

І потовстів Єшурун та й брикатися став. І ти потовстів, погрубів, став гладкий. І покинув він Бога, що його створив, і Скелю спасіння свого злегковажив.

16 T hey make Him zealous with strangers, With abominations they make Him angry.

Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили своїми гидотами.

17 T hey sacrifice to demons -- no god! Gods they have not known -- New ones -- from the vicinity they came; Not feared them have your fathers!

Вони демонам жертви складали, не Богу, складали богам, що не відали їх, новим, що недавно прийшли, не лякалися їх батьки ваші!

18 T he Rock that begat thee thou forgettest, And neglectest God who formeth thee.

Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

19 A nd Jehovah seeth and despiseth -- For the provocation of His sons and His daughters.

І побачив Господь, та й зненавидів їх, через гнів на синів Своїх і на дочок Своїх,

20 A nd He saith: I hide My face from them, I see what their latter end; For a froward generation they, Sons in whom is no stedfastness.

та й сказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кінець, бо вони покоління розбещене, діти, що в них нема віри.

21 T hey have made Me zealous by `no-god,' They made Me angry by their vanities; And I make them zealous by `no-people,' By a foolish nation I make them angry.

Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили своїми марнотами, тому роздражню Я їх тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю їх.

22 F or a fire hath been kindled in Mine anger, And it burneth unto Sheol -- the lowest, And consumeth earth and its increase, And setteth on fire foundations of mountains.

Бо був загорівся огонь Мого гніву, і палився він аж до шеолу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підвалини гір.

23 I gather upon them evils, Mine arrows I consume upon them.

Я на них нагромаджу нещастя, зуживу Свої стріли на них.

24 E xhausted by famine, And consumed by heat, and bitter destruction. And the teeth of beasts I send upon them, With poison of fearful things of the dust.

Будуть виснажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та заразою лютою, і зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.

25 W ithout bereave doth the sword, And at the inner-chambers -- fear, Both youth and virgin, Suckling with man of grey hair.

Надворі забиватиме меч, а в кімнатах страхіття, як юнака, так і дівчину, грудне немовля з чоловіком посивілим.

26 I have said: I blow them away, I cause their remembrance to cease from man;

Я сказав: Повигублюю їх, відірву від людей їхню пам'ять,

27 I f not -- the anger of an enemy I fear, Lest their adversaries know -- Lest they say, Our hand is high, And Jehovah hath not wrought all this.

та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники їх не згордилися, щоб вони не сказали: Піднеслася наша рука, і не Господь учинив усе це.

28 F or a nation lost to counsels they, And there is no understanding in them.

Бо вони люд безрадний, і нема в них розумування.

29 I f they were wise -- They deal wisely this; They attend to their latter end:

Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були про кінець свій.

30 H ow doth one pursue a thousand, And two cause a myriad to flee! If not -- that their rock hath sold them, And Jehovah hath shut them up?

Як може один гнати тисячу, а два проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала їхня Скеля, і Господь видав їх?

31 F or not as our Rock their rock, (And our enemies judges!)

Не така бо їх скеля, як наша та Скеля, хай судять самі вороги.

32 F or of the vine of Sodom their vine, And of the fields of Gomorrah; Their grapes grapes of gall -- They have bitter clusters;

Бо їх виноград з винограду содомського та з піль тих гоморських, винні ягоди їхні отруйні то ягоди, вони грона гіркоти для них,

33 T he poison of dragons their wine And the fierce venom of asps.

вино їхнє зміїна отрута і гадюча погибельна їдь!

34 I s it not laid up with Me? Sealed among My treasures?

Чи замкнене в Мене не це, у скарбницях Моїх запечатане?

35 M ine vengeance and recompense, At the due time -- doth their foot slide; For near is a day of their calamity, And haste do things prepared for them.

Моя пімста й відплата на час, коли їхня нога посковзнеться, бо близький день погибелі їх, поспішає майбутнє для них.

36 F or Jehovah doth judge His people, And for His servants doth repent Himself. For He seeth -- the going away of power, And none is restrained and left.

Бо розсудить Господь Свій народ, і змилосердиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабіла, і нема ні невільного, ані вільного.

37 A nd He hath said, Where their gods -- The rock in which they trusted;

І Він скаже тоді: Де їх боги, де скеля, що в ній поховались вони,

38 W hich the fat of their sacrifices do eat, They drink the wine of their libation! Let them arise and help you, Let it be for you a hiding-place!

що їли вони лій кривавих їх жертов, пили вино жертов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

39 S ee ye, now, that I -- I He, And there is no god with Me: I put to death, and I keep alive; I have smitten, and I heal; And there is not from My hand a deliverer,

Побачте тепер, що Я Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

40 F or I lift up unto the heavens My hand, And have said, I live -- to the age!

Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!

41 I f I have sharpened the brightness of My sword, And My hand doth lay hold on judgment, I turn back vengeance to Mine adversaries, And to those hating Me -- I repay!

Поправді кажу вам: Я вістря Свого меча нагострю, і рука Моя схопиться суду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, і Своїм ненависникам Я відплачу.

42 I make drunk Mine arrows with blood, And My sword devoureth flesh, From the blood of the pierced and captive, From the head of the freemen of the enemy.

Я стріли Свої понапоюю кров'ю, а Мій меч поїдатиме м'ясо, кров'ю забитого й бранця, головами кучматими ворога.

43 S ing ye nations -- his people, For the blood of His servants He avengeth, And vengeance He turneth back on His adversaries, And hath pardoned His land -- His people.'

Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімститься за кров Своїх всіх рабів, і пімсту поверне Своїм ворогам, і викупить землю Свою, Свій народ.

44 A nd Moses cometh and speaketh all the words of this song in the ears of the people, he and Hoshea son of Nun;

І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова цієї пісні до ушей народу, він та Ісус, син Навинів.

45 a nd Moses finisheth to speak all these words unto all Israel,

А коли Мойсей скінчив промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

46 a nd saith unto them, `Set your heart to all the words which I am testifying against you to-day, that ye command your sons to observe to do all the words of this law,

то сказав він до них: Приложіть свої серця до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова цього Закону.

47 f or it not a vain thing for you, for it your life, and by this thing ye prolong days on the ground whither ye are passing over the Jordan to possess it.'

Бо це для вас не слово порожнє, воно життя ваше, і цим словом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб посісти її.

48 A nd Jehovah speaketh unto Moses, in this self-same day, saying,

І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

49 ` Go up unto this mount Abarim, mount Nebo, which in the land of Moab, which on the front of Jericho, and see the land of Canaan which I am giving to the sons of Israel for a possession;

Вийди на ту гору Аварім, на гору Нево, що в моавському краї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський Край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

50 a nd die in the mount whither thou art going up, and be gathered unto thy people, as Aaron thy brother hath died in the mount Hor, and is gathered unto his people:

І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Аарон на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

51 ` Because ye trespassed against me in the midst of the sons of Israel at the waters of Meribath-Kadesh, the wilderness of Zin -- because ye sanctified Me not in the midst of the sons of Israel;

за те, що ви спроневірилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізраїлевих синів.

52 b ut over-against thou seest the land, and thither thou dost not go in, unto the land which I am giving to the sons of Israel.'

Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим синам.