1 M any teachers become not, my brethren, having known that greater judgment we shall receive,

Не багато-хто ставайте, брати мої, учителями, знавши, що більший осуд приймемо.

2 f or we all make many stumbles; if any one in word doth not stumble, this one a perfect man, able to bridle also the whole body;

Бо багато ми всі помиляємось. Коли хто не помиляється в слові, то це муж досконалий, спроможний приборкувати й усе тіло.

3 l o, the bits we put into the mouths of the horses for their obeying us, and their whole body we turn about;

От і коням вкладаєм уздечки до рота, щоб корилися нам, і ми всім їхнім тілом керуємо.

4 l o, also the ships, being so great, and by fierce winds being driven, are led about by a very small helm, whithersoever the impulse of the helmsman doth counsel,

От і кораблі, хоч які величезні та гнані вітрами жорстокими, проте найменшим стерном скеровуються, куди хоче стерничий.

5 s o also the tongue is a little member, and doth boast greatly; lo, a little fire how much wood it doth kindle!

Так само й язик, малий член, але хвалиться вельми! Ось маленький огонь, а запалює величезного ліса!

6 a nd the tongue a fire, the world of the unrighteousness, so the tongue is set in our members, which is spotting our whole body, and is setting on fire the course of nature, and is set on fire by the gehenna.

І язик то огонь. Як світ неправости, поставлений так поміж нашими членами, язик сквернить усе тіло, запалює круг життя, і сам запалюється від геєнни.

7 F or every nature, both of beasts and of fowls, both of creeping things and things of the sea, is subdued, and hath been subdued, by the human nature,

Бо всяка природа звірів і пташок, гадів і морських потвор приборкується, і приборкана буде природою людською,

8 a nd the tongue no one of men is able to subdue, an unruly evil, full of deadly poison,

та не може ніхто із людей язика вгамувати, він зло безупинне, він повний отрути смертельної!

9 w ith it we do bless the God and Father, and with it we do curse the men made according to the similitude of God;

Ним ми благословляємо Бога й Отця, і ним проклинаєм людей, що створені на Божу подобу.

10 o ut of the same mouth doth come forth blessing and cursing; it doth not need, my brethren, these things so to happen;

Із тих самих уст виходить благословення й прокляття. Не повинно, брати мої, щоб так це було!

11 d oth the fountain out of the same opening pour forth the sweet and the bitter?

Хіба з одного отвору виходить вода солодка й гірка?

12 i s a fig-tree able, my brethren, olives to make? or a vine figs? so no fountain salt and sweet water to make.

Хіба може, брати мої, фіґове дерево родити оливки, або виноград фіґи? Солодка вода не тече з солонця.

13 W ho wise and intelligent among you? let him shew out of the good behaviour his works in meekness of wisdom,

Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням!

14 a nd if bitter zeal ye have, and rivalry in your heart, glory not, nor lie against the truth;

Коли ж гірку заздрість та сварку ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду,

15 t his wisdom is not descending from above, but earthly, physical, demon-like,

це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська.

16 f or where zeal and rivalry, there is insurrection and every evil matter;

Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ!

17 a nd the wisdom from above, first, indeed, is pure, then peaceable, gentle, easily entreated, full of kindness and good fruits, uncontentious, and unhypocritical: --

А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава.

18 a nd the fruit of the righteousness in peace is sown to those making peace.

А плід правди сіється творцями миру.