1 W hen therefore the Lord knew that the Pharisees heard that Jesus more disciples doth make and baptize than John,

Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,

2 ( though indeed Jesus himself was not baptizing, but his disciples,)

хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,

3 h e left Judea and went away again to Galilee,

Він покинув Юдею та знову пішов у Галілею.

4 a nd it was behoving him to go through Samaria.

І потрібно було Самарію Йому переходити.

5 H e cometh, therefore, to a city of Samaria, called Sychar, near to the place that Jacob gave to Joseph his son;

Отож, прибуває Він до самарійського міста, що зветься Сіхар, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йосипові.

6 a nd there was there a well of Jacob. Jesus therefore having been weary from the journeying, was sitting thus on the well; it was as it were the sixth hour;

Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою зморений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.

7 t here cometh a woman out of Samaria to draw water. Jesus saith to her, `Give me to drink;'

Надходить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: Дай напитись Мені!

8 f or his disciples were gone away to the city, that they may buy victuals;

Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити поживи.

9 t he Samaritan woman therefore saith to him, `How dost thou, being a Jew, ask drink from me, being a Samaritan woman?' for Jews have no dealing with Samaritans.

Тоді каже Йому самарянка: Як же Ти, юдеянин бувши, та просиш напитись від мене, самарянки? Бо юдеї не сходяться із самарянами.

10 J esus answered and said to her, `If thou hadst known the gift of God, and who it is who is saying to thee, Give me to drink, thou wouldest have asked him, and he would have given thee living water.'

Ісус відповів і промовив до неї: Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: Дай напитись Мені, ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води.

11 T he woman saith to him, `Sir, thou hast not even a vessel to draw with, and the well is deep; whence, then, hast thou the living water?

Каже жінка до Нього: І черпака в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, звідки ж маєш Ти воду живу?

12 A rt thou greater than our father Jacob, who did give us the well, and himself out of it did drink, and his sons, and his cattle?'

Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?

13 J esus answered and said to her, `Every one who is drinking of this water shall thirst again;

Ісус відповів і сказав їй: Кожен, хто воду цю п'є, буде прагнути знову.

14 b ut whoever may drink of the water that I will give him, may not thirst -- to the age; and the water that I will give him shall become in him a well of water, springing up to life age-during.'

А хто питиме воду, що Я йому дам, прагнути не буде повік, бо вода, що Я йому дам, стане в нім джерелом тієї води, що тече в життя вічне.

15 T he woman saith unto him, `Sir, give me this water, that I may not thirst, nor come hither to draw.'

Каже жінка до Нього: Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не приходила брати.

16 J esus saith to her, `Go, call thy husband, and come hither;'

Говорить до неї Ісус: Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди.

17 t he woman answered and said, `I have not a husband.' Jesus saith to her, `Well didst thou say -- A husband I have not;

Жінка відповіла та й сказала: Чоловіка не маю... Відказав їй Ісус: Ти добре сказала: Чоловіка не маю.

18 f or five husbands thou hast had, and, now, he whom thou hast is not thy husband; this hast thou said truly.'

Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, не муж він тобі. Це ти правду сказала.

19 T he woman saith to him, `Sir, I perceive that thou art a prophet;

Каже жінка до Нього: Бачу, Пане, що Пророк Ти.

20 o ur fathers in this mountain did worship, and ye -- ye say that in Jerusalem is the place where it behoveth to worship.'

Отці наші вклонялися Богу на цій ось горі, а ви твердите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись.

21 J esus saith to her, `Woman, believe me, that there doth come an hour, when neither in this mountain, nor in Jerusalem, shall ye worship the Father;

Ісус промовляє до неї: Повір, жінко, Мені, що надходить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклонятись Отцеві не будете ви.

22 y e worship what ye have not known; we worship what we have known, because the salvation is of the Jews;

Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння від юдеїв.

23 b ut, there cometh an hour, and it now is, when the true worshippers will worship the Father in spirit and truth, for the Father also doth seek such to worship him;

Але наступає година, і тепер вона є, коли богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців.

24 G od a Spirit, and those worshipping Him, in spirit and truth it doth behove to worship.'

Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклонятись.

25 T he woman saith to him, `I have known that Messiah doth come, who is called Christ, when that one may come, he will tell us all things;'

Відказує жінка Йому: Я знаю, що прийде Месія, що зветься Христос, як Він прийде, то все розповість нам.

26 J esus saith to her, `I am, who am speaking to thee.'

Промовляє до неї Ісус: Це Я, що розмовляю з тобою...

27 A nd upon this came his disciples, and were wondering that with a woman he was speaking, no one, however, said, `What seekest thou?' or `Why speakest thou with her?'

І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жаден із них не спитав: Чого хочеш? або: Про що з нею говориш?

28 T he woman then left her water-jug, and went away to the city, and saith to the men,

Покинула жінка тоді водоноса свого, і побігла до міста, та й людям говорить:

29 ` Come, see a man, who told me all things -- as many as I did; is this the Christ?'

Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що я вчинила. Чи Він не Христос?

30 T hey went forth therefore out of the city, and were coming unto him.

І вони повиходили з міста, і до Нього прийшли.

31 A nd in the meanwhile his disciples were asking him, saying, `Rabbi, eat;'

Тим часом же учні просили Його та й казали: Учителю, їж!

32 a nd he said to them, `I have food to eat that ye have not known.'

А Він їм відказав: Я маю поживу на їдження, якої не знаєте ви.

33 T he disciples then said one to another, `Did any one bring him anything to eat?'

Питали тоді один одного учні: Хіба хто приніс Йому їсти?

34 J esus saith to them, `My food is, that I may do the will of Him who sent me, and may finish His work;

Ісус каже до них: Пожива Моя чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його довершити.

35 d o not say that it is yet four months, and the harvest cometh; lo, I say to you, Lift up your eyes, and see the fields, that they are white unto harvest already.

Чи не кажете ви: Ще чотири от місяці, і настануть жнива? А Я вам кажу: Підійміть свої очі, та гляньте на ниви, як для жнив уже пополовіли вони!

36 ` And he who is reaping doth receive a reward, and doth gather fruit to life age-during, that both he who is sowing and he who is reaping may rejoice together;

А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне разом раділи.

37 f or in this the saying is the true one, that one is the sower and another the reaper.

Бо про це поговірка правдива: Хто інший сіє, а хто інший жне.

38 I sent you to reap that on which ye have not laboured; others laboured, and ye into their labour have entered.

Я вас жати послав, де ви не працювали: працювали інші, ви ж до їхньої праці ввійшли.

39 A nd from that city many believed in him, of the Samaritans, because of the word of the woman testifying, -- `He told me all things -- as many as I did.'

З того ж міста багато-хто із самарян в Нього ввірували через слово жінки, що свідчила: Він сказав мені все, що я вчинила була!

40 W hen, then, the Samaritans came unto him, they were asking him to remain with them, and he remained there two days;

А коли самаряни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.

41 a nd many more did believe because of his word,

Значно ж більш вони ввірували через слово Його.

42 a nd said to the woman -- `No more because of thy speaking do we believe; for we ourselves have heard and known that this is truly the Saviour of the world -- the Christ.'

А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, самі бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель Він світу!

43 A nd after the two days he went forth thence, and went away to Galilee,

Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.

44 f or Jesus himself testified that a prophet in his own country shall not have honour;

Сам бо свідчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчизні своїй.

45 w hen then, he came to Galilee, the Galileans received him, having seen all things that he did in Jerusalem in the feast -- for they also went to the feast.

А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли галілеяни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.

46 J esus came, therefore, again to Cana of Galilee, where he made the water wine, and there was a certain courtier, whose son was ailing in Capernaum,

Тоді знову прийшов Ісус у Кану Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедворець, що син його хворів у Капернаумі.

47 h e, having heard that Jesus is come out of Judea to Galilee, went away unto him, and was asking him that he may come down and may heal his son, for he was about to die.

Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.

48 J esus then said unto him, `If signs and wonders ye may not see, ye will not believe.'

Ісус же промовив до нього: Як знамен тих та чуд не побачите, не ввіруєте!

49 T he courtier saith unto him, `Sir, come down before my child die;'

Царедворець говорить до Нього: Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!

50 J esus saith to him, `Be going on; thy son doth live.' And the man believed the word that Jesus said to him, and was going on,

Промовляє до нього Ісус: Іди, син твій живе! І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, і пішов.

51 a nd he now going down, his servants met him, and told, saying -- `Thy child doth live;'

А коли ще в дорозі він був, то раби його перестріли його й сповістили, говорячи: Син твій живе.

52 h e inquired then of them the hour in which he became better, and they said to him -- `Yesterday at the seventh hour the fever left him;'

А він їх запитав про годину, о котрій стало легше йому. Вони ж відказали до нього: Учора о сьомій годині гарячка покинула його.

53 t hen the father knew that in that hour in which Jesus said to him -- `Thy son doth live,' and he himself believed, and his whole house;

Зрозумів тоді батько, що була то година, о котрій до нього промовив Ісус: Син твій живе. І ввірував сам і ввесь його дім.

54 t his again a second sign did Jesus, having come out of Judea to Galilee.

Це знов друге знамено Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.