1 A nd it is grievous unto Jonah -- a great evil -- and he is displeased at it;

І було це для Йони на досаду, досаду велику, і він запалився.

2 a nd he prayeth unto Jehovah, and he saith, `I pray Thee, O Jehovah, is not this my word while I was in mine own land -- therefore I was beforehand to flee to Tarshish -- that I have known that Thou a God, gracious and merciful, slow to anger, and abundant in kindness, and repenting of evil?

І молився він до Господа та й казав: О Господи, чи ж не це моє слово, поки я ще був на своїй землі? Тому я перед тим утік до Таршішу, бо я знав, що Ти Бог милостивий та милосердий, довготерпеливий та многомилостивий, і Ти жалкуєш за зло.

3 A nd now, O Jehovah, take, I pray Thee, my soul from me, for better my death than my life.'

А тепер, Господи, візьми мою душу від мене, бо краще мені смерть від мого життя!

4 A nd Jehovah saith, `Is doing good displeasing to thee?'

А Господь відказав: Чи слушно ти запалився?

5 A nd Jonah goeth forth from the city, and sitteth on the east of the city, and maketh to himself there a booth, and sitteth under it in the shade, till that he seeth what is in the city.

І вийшов Йона з міста, і сів від сходу міста, і поставив собі там куреня, і сів під ним у тіні, аж поки побачить, що буде в місті.

6 A nd Jehovah God appointeth a gourd, and causeth it to come up over Jonah, to be a shade over his head, to give deliverance to him from his affliction, and Jonah rejoiceth because of the gourd great joy.

І виростив Бог рицинового куща, і він вигнався понад Йону, щоб бути тінню над його головою, щоб урятувати його від його досади. І втішився Йона від цього рицинового куща великою радістю.

7 A nd God appointeth a worm at the going up of the dawn on the morrow, and it smiteth the gourd, and it drieth up.

А при сході зірниці другого дня призначив Бог червяка, і він підточив рицинового куща, і той усох.

8 A nd it cometh to pass, about the rising of the sun, that God appointeth a cutting east wind, and the sun smiteth on the head of Jonah, and he wrappeth himself up, and asketh his soul to die, and saith, `Better my death than my life.'

І сталося, як сонце зійшло, то призначив Бог східнього гарячого вітра, і вдарило сонце на Йонину голову, і він зомлів. І він жадав, щоб йому померти, і казав: Краще мені смерть від мого життя!

9 A nd God saith unto Jonah: `Is doing good displeasing to thee, because of the gourd?' and he saith, `To do good is displeasing to me -- unto death.'

І промовив Бог до Йони: Чи слушно запалився ти за рициновий кущ? А той відказав: Дуже розлютився я, аж на смерть!

10 A nd Jehovah saith, `Thou hast had pity on the gourd, for which thou didst not labour, neither didst thou nourish it, which a son of a night was, and a son of a night perished,

І сказав Господь: Ти змилувався над рициновим кущем, над яким не трудився, і не плекав його, який виріс за одну ніч, і за одну ніч згинув.

11 a nd I -- have not I pity on Nineveh, the great city, in which there are more than twelve myriads of human beings, who have not known between their right hand and their left -- and much cattle!'

А Я не змилувався б над Ніневією, цим великим містом, що в ньому більше дванадцяти десятисячок люда, які не вміють розрізняти правиці своєї від своєї лівиці, та численна худоба?