1 A nd the feast of the unleavened food was coming nigh, that is called Passover,

Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

2 a nd the chief priests and the scribes were seeking how they may take him up, for they were afraid of the people.

А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

3 A nd the Adversary entered into Judas, who is surnamed Iscariot, being of the number of the twelve,

Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

4 a nd he, having gone away, spake with the chief priests and the magistrates, how he might deliver him up to them,

І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

5 a nd they rejoiced, and covenanted to give him money,

Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

6 a nd he agreed, and was seeking a favourable season to deliver him up to them without tumult.

І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

7 A nd the day of the unleavened food came, in which it was behoving the passover to be sacrificed,

І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

8 a nd he sent Peter and John, saying, `Having gone on, prepare to us the passover, that we may eat;'

І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

9 a nd they said to him, `Where wilt thou that we might prepare?'

А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

10 A nd he said to them, `Lo, in your entering into the city, there shall meet you a man, bearing a pitcher of water, follow him to the house where he doth go in,

А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

11 a nd ye shall say to the master of the house, The Teacher saith to thee, Where is the guest-chamber where the passover with my disciples I may eat?

І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

12 a nd he shall show you a large upper room furnished, there make ready;'

І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

13 a nd they, having gone away, found as he hath said to them, and they made ready the passover.

І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

14 A nd when the hour come, he reclined (at meat), and the twelve apostles with him,

А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

15 a nd he said unto them, `With desire I did desire to eat this passover with you before my suffering,

І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

16 f or I say to you, that no more may I eat of it till it may be fulfilled in the reign of God.'

Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

17 A nd having taken a cup, having given thanks, he said, `Take this and divide to yourselves,

Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

18 f or I say to you that I may not drink of the produce of the vine till the reign of God may come.'

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

19 A nd having taken bread, having given thanks, he brake and gave to them, saying, `This is my body, that for you is being given, this do ye -- to remembrance of me.'

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

20 I n like manner, also, the cup after the supping, saying, `This cup the new covenant in my blood, that for you is being poured forth.

По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21 ` But, lo, the hand of him delivering me up with me on the table,

Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

22 a nd indeed the Son of Man doth go according to what hath been determined; but wo to that man through whom he is being delivered up.'

Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

23 A nd they began to reason among themselves, who then of them it may be, who is about to do this thing.

А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

24 A nd there happened also a strife among them -- who of them is accounted to be greater.

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25 A nd he said to them, `The kings of the nations do exercise lordship over them, and those exercising authority upon them are called benefactors;

Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

26 b ut ye not so, but he who is greater among you -- let him be as the younger; and he who is leading, as he who is ministering;

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

27 f or who is greater? he who is reclining (at meat), or he who is ministering? is it not he who is reclining (at meat)? and I -- I am in your midst as he who is ministering.

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

28 ` And ye -- ye are those who have remained with me in my temptations,

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

29 a nd I appoint to you, as my Father did appoint to me, a kingdom,

і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

30 t hat ye may eat and may drink at my table, in my kingdom, and may sit on thrones, judging the twelve tribes of Israel.'

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

31 A nd the Lord said, `Simon, Simon, lo, the Adversary did ask you for himself to sift as the wheat,

І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

32 a nd I besought for thee, that thy faith may not fail; and thou, when thou didst turn, strengthen thy brethren.'

Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

33 A nd he said to him, `Sir, with thee I am ready both to prison and to death to go;'

А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

34 a nd he said, `I say to thee, Peter, a cock shall not crow to-day, before thrice thou mayest disown knowing me.'

Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

35 A nd he said to them, `When I sent you without bag, and scrip, and sandals, did ye lack anything?' and they said, `Nothing.'

І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

36 T hen said he to them, `But, now, he who is having a bag, let him take up, and in like manner also a scrip; and he who is not having, let him sell his garment, and buy a sword,

А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

37 f or I say to you, that yet this that hath been written it behoveth to be fulfilled in me: And with lawless ones he was reckoned, for also the things concerning me have an end.'

Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

38 A nd they said, `Sir, lo, here two swords;' and he said to them, `It is sufficient.'

І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

39 A nd having gone forth, he went on, according to custom, to the mount of the Olives, and his disciples also followed him,

І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

40 a nd having come to the place, he said to them, `Pray ye not to enter into temptation.'

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

41 A nd he was withdrawn from them, as it were a stone's cast, and having fallen on the knees he was praying,

А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

42 s aying, `Father, if Thou be counselling to make this cup pass from me --; but, not my will, but Thine be done.' --

благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

43 A nd there appeared to him a messenger from heaven strengthening him;

І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

44 a nd having been in agony, he was more earnestly praying, and his sweat became, as it were, great drops of blood falling upon the ground.

А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

45 A nd having risen up from the prayer, having come unto the disciples, he found them sleeping from the sorrow,

І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

46 a nd he said to them, `Why do ye sleep? having risen, pray that ye may not enter into temptation.'

І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

47 A nd while he is speaking, lo, a multitude, and he who is called Judas, one of the twelve, was coming before them, and he came nigh to Jesus to kiss him,

І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

48 a nd Jesus said to him, `Judas, with a kiss the Son of Man dost thou deliver up?'

Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

49 A nd those about him, having seen what was about to be, said to him, `Sir, shall we smite with a sword?'

А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

50 A nd a certain one of them smote the servant of the chief priest, and took off his right ear,

І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

51 a nd Jesus answering said, `Suffer ye thus far,' and having touched his ear, he healed him.

Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

52 A nd Jesus said to those having come upon him -- chief priests, and magistrates of the temple, and elders -- `As upon a robber have ye come forth, with swords and sticks?

А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

53 w hile daily I was with you in the temple, ye did stretch forth no hands against me; but this is your hour and the power of the darkness.'

Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

54 A nd having taken him, they led and brought him to the house of the chief priest. And Peter was following afar off,

А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

55 a nd they having kindled a fire in the midst of the court, and having sat down together, Peter was sitting in the midst of them,

Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

56 a nd a certain maid having seen him sitting at the light, and having earnestly looked at him, she said, `And this one was with him!'

А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

57 a nd he disowned him, saying, `Woman, I have not known him.'

І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

58 A nd after a little, another having seen him, said, `And thou art of them!' and Peter said, `Man, I am not.'

Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

59 A nd one hour, as it were, having intervened, a certain other was confidently affirming, saying, `Of a truth this one also was with him, for he is also a Galilean;'

І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

60 a nd Peter said, `Man, I have not known what thou sayest;' and presently, while he is speaking, a cock crew.

А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61 A nd the Lord having turned did look on Peter, and Peter remembered the word of the Lord, how he said to him -- `Before a cock shall crow, thou mayest disown me thrice;'

І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

62 a nd Peter having gone without, wept bitterly.

І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63 A nd the men who were holding Jesus were mocking him, beating;

А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

64 a nd having blindfolded him, they were striking him on the face, and were questioning him, saying, `Prophesy who he is who smote thee?'

І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

65 a nd many other things, speaking evilly, they spake in regard to him.

І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

66 A nd when it became day there was gathered together the eldership of the people, chief priests also, and scribes, and they led him up to their own sanhedrim,

А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

67 s aying, `If thou be the Christ, tell us.' And he said to them, `If I may tell you, ye will not believe;

і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

68 a nd if I also question, ye will not answer me or send me away;

А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

69 h enceforth, there shall be the Son of Man sitting on the right hand of the power of God.'

Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

70 A nd they all said, `Thou, then, art the Son of God?' and he said unto them, `Ye say, because I am;'

Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

71 a nd they said, `What need yet have we of testimony? for we ourselves did hear from his mouth.'

А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!