1 ¶ Y estaba cerca el día de la fiesta de los panes sin levadura, que se llama la Pascua.

Наближалося ж свято Опрісноків, що Пасхою зветься.

2 Y los príncipes de los sacerdotes y los escribas procuraban cómo matarle; mas tenían miedo del pueblo.

А первосвященики й книжники стали шукати, як би вбити Його, та боялись народу...

3 Y entró Satanás en Judas, por sobrenombre Iscariote, el cual era uno del número de los doce;

Сатана ж увійшов у Юду, званого Іскаріот, одного з Дванадцятьох.

4 y fue, y habló con los príncipes de los sacerdotes, y con los capitanes, de cómo se lo entregaría.

І він пішов, і почав умовлятися з первосвящениками та начальниками, як він видасть Його.

5 L os cuales se alegraron, y concertaron de darle dinero.

Ті ж зраділи, і погодилися дати йому срібняків.

6 Y prometió, y buscaba oportunidad para entregarle a ellos a espaldas del pueblo.

І він обіцяв, і шукав відповідного часу, щоб їм видати Його без народу...

7 ¶ Y vino el día de los panes sin levadura, en el cual era necesario matar el cordero de la pascua.

І настав день Опрісноків, коли пасху приносити в жертву належало.

8 Y envió a Pedro y a Juan, diciendo: Id, aparejadnos el cordero de la pascua para que comamos.

І послав Він Петра та Івана, говорячи: Підіть, і приготуйте нам пасху, щоб її спожили ми.

9 Y ellos le dijeron: ¿Dónde quieres que aparejemos?

А вони запитали Його: Де Ти хочеш, щоб ми приготували?

10 Y él les dijo: He aquí cuando entrareis en la ciudad, os encontrará un hombre que lleva un cántaro de agua; seguidle hasta la casa donde entrare,

А Він їм відказав: Ось, як будете входити в місто, стріне вас чоловік, воду несучи у глекові, ідіть за ним аж до дому, куди він увійде.

11 y decid al padre de la familia de la casa: El Maestro te dice: ¿Dónde está el aposento donde tengo de comer el cordero de la pascua con mis discípulos?

І скажіть до господаря дому: Учитель питає тебе: Де кімната, в якій споживу зо Своїми учнями пасху?

12 E ntonces él os mostrará un gran cenáculo aderezado; aparejad allí.

І він вам покаже велику горницю вистелену: там приготуйте.

13 F ueron pues, y lo hallaron todo como les había dicho; y aparejaron el cordero de la pascua.

І вони відійшли, і знайшли, як Він їм говорив, і зачали там готувати пасху.

14 C uando era la hora, se sentó a la mesa, y con él los doce apóstoles.

А коли настав час, сів до столу, і апостоли з Ним.

15 Y les dijo: En gran manera he deseado comer con vosotros este cordero de la pascua antes que padezca;

І промовив до них: Я дуже бажав спожити цю пасху із вами, перш ніж муки прийму.

16 p orque os digo que no comeré más de él, hasta que sea cumplido en el Reino de Dios.

Бо кажу вам, що вже споживати не буду її, поки сповниться в Божому Царстві вона.

17 Y tomando el vaso, habiendo dado gracias, dijo: Tomad esto, y partidlo entre vosotros;

Узявши ж чашу, і вчинивши подяку, Він промовив: Візьміть її, і поділіть між собою.

18 P orque os digo, que no beberé más del fruto de la vid, hasta que el Reino de Dios venga.

Кажу ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного, доки Божеє Царство не прийде.

19 Y tomando el pan, habiendo dado gracias, partió, y les dio, diciendo: Esto es mi cuerpo, que por vosotros es dado; haced esto en memoria de mí.

Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спомин про Мене!

20 A simismo también tomó y les dio el vaso, después que hubo cenado, diciendo: Este vaso es el Nuevo Testamento en mi sangre, que por vosotros se derrama.

По вечері так само ж і чашу, говорячи: Оця чаша Новий Заповіт у Моїй крові, що за вас проливається.

21 ¶ Con todo eso, he aquí la mano del que me entrega, conmigo en la mesa.

Та однак, за столом ось зо Мною рука Мого зрадника.

22 Y a la verdad el Hijo del hombre va, según lo que está determinado; pero ¡ay de aquel hombre por el cual es entregado!

Бо Син Людський іде, як призначено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!

23 E llos entonces comenzaron a preguntar entre sí, cuál de ellos sería el que había de hacer esto.

А вони почали між собою питати, котрий з них мав би це вчинити?

24 Y hubo entre ellos una contienda, quién de ellos parecía que había de ser el mayor.

І сталось між ними й змагання, котрий з них уважатися має за більшого.

25 E ntonces él les dijo: Los reyes de los gentiles se enseñorean de ellos; y los que sobre ellos tienen potestad, son llamados bienhechores;

Він же промовив до них: Царі народів панують над ними, а ті, що ними володіють, доброчинцями звуться.

26 m as vosotros, no así; antes el que es mayor entre vosotros, sea como el más joven; y el que es príncipe, como el que sirve.

Але не так ви: хто найбільший між вами, нехай буде, як менший, а начальник як службовець.

27 P orque, ¿cuál es mayor, el que se sienta a la mesa, o el que sirve? ¿No es el que se sienta a la mesa ? Y yo soy entre vosotros como el que sirve.

Бо хто більший: чи той, хто сидить при столі, чи хто прислуговує? Чи не той, хто сидить при столі? А Я серед вас, як службовець.

28 P ero vosotros sois los que habéis permanecido conmigo en mis tentaciones.

Ви ж оті, що перетривали зо Мною в спокусах Моїх,

29 Y o pues os ordeno el Reino, como mi Padre me lo ordenó a mí,

і Я вам заповітую Царство, як Отець Мій Мені заповів,

30 p ara que comáis y bebáis en mi mesa en mi Reino, y os sentéis sobre tronos juzgando a las doce tribus de Israel.

щоб ви в Царстві Моїм споживали й пили за столом Моїм, і щоб ви на престолах засіли судити дванадцять племен Ізраїлевих.

31 D ijo también el Señor: Simón, Simón, he aquí que Satanás os ha pedido para zarandearos como a trigo;

І промовив Господь: Симоне, Симоне, ось сатана жадав вас, щоб вас пересіяти, мов ту пшеницю.

32 m as yo he rogado por ti que tu fe no falte; y tú, una vez convertido, confirma a tus hermanos.

Я ж молився за тебе, щоб не зменшилась віра твоя; ти ж колись, як навернешся, зміцни браттю свою!

33 Y él le dijo: Señor, aparejado estoy a ir contigo aun a cárcel y a muerte.

А той відказав Йому: Господи, я з Тобою готовий іти до в'язниці й на смерть!

34 Y él dijo: Pedro, te digo que el gallo no cantará hoy antes que tú niegues tres veces que me conoces.

Він же прорік: Говорю тобі, Петре, півень не заспіває сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене...

35 Y a ellos dijo: Cuando os envié sin bolsa, y sin alforja, y sin zapatos, ¿os faltó algo? Y ellos dijeron: Nada.

І Він їм сказав: Як Я вас посилав без калитки, і без торби, і без сандаль, чи вам бракувало чого? Вони ж відказали: Нічого.

36 Y les dijo: Pues ahora, el que tiene bolsa, tómela, y también la alforja, y el que no tiene, venda su capa y compre espada.

А тепер каже їм хто має калитку, нехай візьме, теж і торбу; хто ж не має, нехай продасть одіж свою та й купить меча.

37 P orque os digo, que es necesario que se cumpla todavía en mí aquello que está escrito: Y con los malos fue contado; porque lo que está escrito de mí, su cumplimiento tiene.

Говорю бо Я вам, що виконатися на Мені має й це ось написане: До злочинців Його зараховано. Бо те, що про Мене, виконується.

38 E ntonces ellos dijeron: Señor, aquí hay dos espadas. Y él les dijo: Basta.

І сказали вони: Господи, ось тут два мечі. А Він їм відказав: Досить!

39 ¶ Y saliendo, se fue, como solía, al monte de las Olivas; y sus discípulos también le siguieron.

І Він вийшов, і пішов за звичаєм на гору Оливну. А за Ним пішли учні Його.

40 C uando llegó a aquel lugar, les dijo: Orad que no entréis en tentación.

А прийшовши на місце, сказав їм: Моліться, щоб не впасти в спокусу.

41 Y él se apartó de ellos como a un tiro de piedra; y puesto de rodillas oró,

А Він Сам, відійшовши від них, як докинути каменем, на коліна припав та й молився,

42 d iciendo: Padre, si quieres, pasa este vaso de mí; pero no se haga mi voluntad, sino la tuya.

благаючи: Отче, як волієш, пронеси мимо Мене цю чашу! Та проте не Моя, а Твоя нехай станеться воля!...

43 Y le apareció un ángel del cielo confortándole.

І Ангол із неба з'явився до Нього, і додавав Йому сили.

44 Y estando en agonía, oraba más intensamente; y fue su sudor como gotas de sangre que caían hasta la tierra.

А як був у смертельній тривозі, ще пильніш Він молився. І піт Його став, немов каплі крови, що спливали на землю...

45 Y cuando se levantó de la oración, y vino a sus discípulos, los halló durmiendo a causa de la tristeza;

І, підвівшись з молитви, Він до учнів прийшов, і знайшов їх, що спали з журби...

46 y les dijo: ¿Por qué dormís? Levantaos, y orad para que no entréis en tentación.

І промовив до них: Чого ви спите? Уставайте й моліться, щоб не впасти в спокусу!

47 ¶ Estando él aún hablando, he aquí una multitud; y el que se llamaba Judas, uno de los doce, iba delante de ellos; y llegó a Jesús para besarle.

І, коли Він іще говорив, ось народ з'явився, і один із Дванадцятьох, що Юдою зветься, ішов перед ними. І він підійшов до Ісуса, щоб поцілувати Його. Бо він знака їм дав був: кого я поцілую, то Він!

48 E ntonces Jesús le dijo: Judas, ¿con un beso entregas al Hijo del hombre?

Ісус же промовив до нього: Чи оце поцілунком ти, Юдо, видаєш Сина Людського?

49 Y viendo los que estaban con él lo que había de acontecer, le dijeron: Señor, ¿heriremos a espada?

А ті, що були з Ним, як побачили, що має статись, сказали Йому: Господи, чи мечем нам не вдарити?

50 Y uno de ellos hirió al siervo del príncipe de los sacerdotes, y le quitó la oreja derecha.

І, один із них рубонув раба первосвященикового, та й відтяв праве вухо йому.

51 E ntonces respondiendo Jesús, dijo: Dejad hasta aquí. Y tocando su oreja, le sanó.

Та Ісус відізвався й сказав: Лишіть, уже досить! І, доторкнувшись до вуха його, уздоровив його.

52 Y Jesús dijo a los que habían venido a él, a los príncipes de los sacerdotes, y a los capitanes del Templo, y a los ancianos: ¿Cómo a ladrón habéis salido con espadas y con bastones?

А до первосвящеників і влади сторожі храму та старших, що прийшли проти Нього, промовив Ісус: Немов на розбійника вийшли з мечами та киями...

53 H abiendo estado con vosotros cada día en el Templo, no extendisteis las manos contra mí; mas ésta es vuestra hora, y la potestad de las tinieblas.

Як щоденно Я з вами у храмі бував, не піднесли на Мене ви рук. Та це ваша година тепер, і влада темряви...

54 ¶ Y prendiéndole le trajeron, y le metieron en casa del príncipe de los sacerdotes. Y Pedro le seguía de lejos.

А схопивши Його, повели й привели у дім первосвященика. Петро ж здалека йшов слідкома.

55 Y habiendo encendido fuego en medio de la sala, y sentándose todos alrededor, se sentó también Pedro entre ellos.

Як розклали ж огонь серед двору, і вкупі сиділи, сидів і Петро поміж ними.

56 Y cuando una criada le vio que estaba sentado al fuego, se fijó en él, y dijo: Y éste con él estaba.

А служниця одна його вгледіла, як сидів коло світла, і, придивившись до нього, сказала: І цей був із Ним!

57 E ntonces él lo negó, diciendo: Mujer, no le conozco.

І відрікся від Нього він, твердячи: Не знаю я, жінко, Його!

58 Y un poco después, viéndole otro, dijo: Y tú de ellos eras. Y Pedro dijo: Hombre, no soy.

Незабаром же другий побачив його та й сказав: І ти від отих. А Петро відказав: Ні, чоловіче!...

59 Y como una hora pasada otro afirmaba, diciendo: Verdaderamente también éste estaba con él, porque es galileo.

І як часу минуло з годину, хтось інший твердив і казав: Поправді, і цей був із Ним, бо він галілеянин.

60 Y Pedro dijo: Hombre, no sé lo que dices. Y luego, estando él aún hablando, el gallo cantó.

А Петро відказав: Чоловіче, не відаю, про що ти говориш... І зараз, як іще говорив він, півень заспівав.

61 E ntonces, vuelto el Señor, miró a Pedro; y Pedro se acordó de la palabra del Señor como le había dicho: Antes que el gallo cante, me negarás tres veces.

І Господь обернувся й подививсь на Петра. А Петро згадав слово Господнє, як сказав Він йому: Перше, ніж заспіває півень, відречешся ти тричі від Мене.

62 Y saliendo fuera Pedro, lloró amargamente.

І, вийшовши звідти, він гірко заплакав!

63 ¶ Y los hombres que tenían a Jesús, se burlaban de él hiriéndole;

А люди, які ув'язнили Ісуса, знущалися з Нього та били.

64 y cubriéndole, herían su rostro, y le preguntaban, diciendo: Profetiza quién es el que te hirió.

І, закривши Його, вони били Його по обличчі, і питали Його, приговорюючи: Пророкуй, хто то вдарив Тебе?

65 Y decían otras muchas cosas blasfemándole.

І багато інших богозневаг говорили на Нього вони...

66 Y cuando fue de día, se juntaron los ancianos del pueblo, y los príncipes de los sacerdotes, y los escribas, y le trajeron a su concilio,

А коли настав день, то зібралися старші народу, первосвященики й книжники, і повели Його в синедріон свій,

67 d iciendo: ¿Eres tú el Cristo? Dínoslo. Y les dijo: Si os lo dijere, no creeríais;

і казали: Коли Ти Христос, скажи нам. А Він їм відповів: Коли Я вам скажу, не повірите ви.

68 y también si os preguntare, no me responderéis, ni me soltaréis;

А коли й поспитаю вас Я, не дасте Мені відповіді.

69 m as desde ahora el Hijo del hombre se sentará a la diestra de la potencia de Dios.

Незабаром Син Людський сидітиме по правиці сили Божої!

70 Y dijeron todos: ¿Luego tú eres Hijo de Dios? Y él les dijo: Vosotros lo decís que YO SOY.

Тоді всі запитали: То Ти Божий Син? А Він їм відповів: Самі кажете ви, що то Я...

71 E ntonces ellos dijeron: ¿Qué más testimonio deseamos? Porque nosotros lo hemos oído de su boca.

А вони відказали: Нащо потрібні ще свідки для нас? Бо ми чули самі з Його уст!