1 ¶ ¿De dónde vienen las guerras, y los pleitos entre vosotros? De aquí, es decir de vuestras concupiscencias, las cuales batallan en vuestros miembros.

Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

2 C odiciáis, y no tenéis; matáis y tenéis envidia, y no podéis alcanzar; combatís y guerreáis, y no tenéis lo que deseáis, porque no pedís.

Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,

3 P edís, y no recibís; porque pedís mal, para gastar en vuestros deleites.

прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.

4 A dúlteros, y adúlteras, ¿no sabéis que la amistad del mundo es enemistad con Dios? Cualquiera pues que quisiere ser amigo del mundo, se constituye en enemigo de Dios.

Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

5 ¿ Pensáis que la Escritura lo dice sin causa, el Espíritu que mora en vosotros codicia para envidia?

Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?

6 M as él da mayor gracia. Por esto él dice: Dios resiste a los soberbios, y da la gracia a los humildes.

Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

7 E stad pues sujetos a Dios; resistid al diablo, y huirá de vosotros.

Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.

8 A llegaos a Dios, y él se allegará a vosotros. Pecadores, limpiad las manos; y vosotros los de doble ánimo, purificad los corazones.

Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

9 A fligíos, y lamentad, y llorad. Vuestra risa se convierta en lloro, y vuestro gozo en tristeza.

Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

10 H umillaos delante de la presencia del Señor, y él os ensalzará.

Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

11 ¶ Hermanos, no murmuréis los unos de los otros; el que murmura del hermano, y juzga a su hermano, este tal murmura de la Ley, y juzga a la Ley; y si tú juzgas a la Ley, no eres guardador de la Ley, sino juez.

Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.

12 U no es el dador de la Ley, que puede salvar y perder, ¿quién eres tú que juzgas a otro?

Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

13 E a, ahora, los que decís: Vamos hoy y mañana a tal ciudad, y estaremos allá un año y compraremos mercadería, y ganaremos;

А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,

14 y no sabéis lo que será mañana. Porque ¿qué es vuestra vida? Ciertamente es un vapor que se aparece por un poco de tiempo, y después se desvanece.

ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...

15 E n lugar de lo cual deberíais decir: Si el Señor quisiere, y si viviéremos, haremos esto, o aquello.

Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.

16 M as ahora os gloriáis en vuestras soberbias. Toda gloria semejante es mala.

А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

17 E l pecado pues está todavía en aquel que sabe hacer lo bueno, y no lo hace.

Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!