1 D isputa, oh SEÑOR, con los que contra mí contienden; pelea con los que me combaten.

Давидів. Судися, о Господи, з тими, хто судиться зо мною воюй з тими, хто зо мною воює,

2 E cha mano al escudo y al pavés, y levántate en mi ayuda.

візьми малого й великого щита, і встань мені на допомогу!

3 S aca la lanza, cierra contra mis perseguidores; di a mi alma: Yo soy tu salud.

Дістань списа, і дорогу замкни моїм напасникам, скажи до моєї душі: Я спасіння твоє!

4 S ean avergonzados y confundidos los que buscan mi alma; vuelvan atrás, y sean avergonzados los que mi mal piensan.

Нехай засоромляться й будуть поганьблені ті, хто чатує на душу мою; хай відступлять назад і нехай посоромляться ті, хто лихо мені замишляє.

5 S ean como el tamo delante del viento; y el ángel del SEÑOR los acose.

Бодай вони стали, немов та полова на вітрі, і Ангол Господній нехай їх жене;

6 S ea su camino oscuridad y resbaladeros; y el ángel del SEÑOR el que los persiga.

нехай буде дорога їхна темна й сковзька, і Ангол Господній нехай їх жене,

7 P orque sin causa escondieron para mí el hoyo de su red; sin causa hicieron hoyo para mi alma.

бо вони безпричинно тенета свої розставляють на мене, яму копають безвинно на душу мою!

8 V éngale el quebrantamiento sin que lo sepa, y su red que escondió lo prenda; con quebrantamiento caiga en ella.

Нехай нагла загибіль, якої не знає, на нього спаде, і сітка його, яку він наставив, хай зловить його у нагле нещастя, бодай він до нього упав!

9 Y gócese mi alma en el SEÑOR; y alégrese en su salud.

А душа моя в Господі буде радіти, звеселиться Його допомогою!

10 T odos mis huesos dirán: SEÑOR, ¿quién como tú, que libras al pobre del más fuerte que él, y al pobre y menesteroso del que le despoja?

Скажуть усі мої кості: Господи, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш убогого від сильнішого над нього, покірного та бідаря від його дерія.

11 ¶ Se levantaron testigos falsos; me demandaron lo que no sabía;

Свідки встають неправдиві, чого я не знав питають мене,

12 m e devolvieron mal por bien, hasta volver solo a mi alma.

віддають мені злом за добро, осирочують душу мою!

13 M as yo, cuando ellos enfermaron, me vestí de cilicio; afligí con ayuno mi alma, y mi oración se revolvía en mi seno.

А я, як вони хворували були, зодягався в верету, душу свою мучив постом, молитва ж моя поверталась на лоно моє...

14 C omo por mi compañero, como por mi hermano andaba; como el que trae luto por madre, enlutado me humillaba.

Як приятель, буцім то брат він для мене, так я ходив, ніби був я в жалобі по матері, був я засмучений, схилений...

15 P ero ellos se alegraron en mi cojera, y se juntaron; se juntaron contra mí los verdugos, y yo no lo entendía; me despedazaban, y no cesaban;

А вони, як упав я, радіють та сходяться, напасники проти мене збираються, я ж не знаю про те; кричать, і не вмовкають,

16 c on los lisonjeros escarnecedores truhanes, crujiendo sobre mí sus dientes.

з дармоїдами та пересмішниками скрегочуть на мене своїми зубами...

17 ¶ Señor, ¿hasta cuándo verás esto ? Restaura mi alma de sus quebranta-mientos, mi vida de los leones.

Господи, чи довго Ти будеш дивитись на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!

18 T e confesaré en grande congregación; te alabaré entre numeroso pueblo.

Я буду Тебе прославляти на зборах великих, буду Тебе вихваляти в численнім народі!

19 N o se alegren de mí mis enemigos sin por qué; ni los que me aborrecen sin causa guiñen el ojo.

Нехай з мене не тішаться ті, хто ворогує на мене безвинно, нехай ті не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,

20 P orque no hablan paz; y contra los mansos de la tierra piensan palabras engañosas.

бо говорять вони не про мир, але на спокійних у краї облудні слова вимишляють,

21 Y ensancharon sobre mí su boca; dijeron: ¡Ea, ea, nuestros ojos lo han visto!

свої уста на мене вони розкривають, говорять: Ага, ага! Наші очі це бачили!

22 T ú lo has visto, oh SEÑOR; no calles: Señor, de mí no te alejes.

Ти бачив це, Господи, не помовчи ж, Господи, не віддаляйся від мене!

23 R ecuerda y despierta para mi juicio, para mi causa, Dios mío y Señor mío.

Устань, і збудися на суд мій, Боже мій і Господи мій, на суперечку мою,

24 J úzgame conforme a tu justicia, SEÑOR Dios mío; y no se alegren de mí.

розсуди Ти мене до Своїй справедливості, Господи, Боже мій, і нехай через мене не тішаться,

25 N o digan en su corazón: ¡Ea, nuestro deseo es cumplido! No digan: ¡Lo hemos devorado!

нехай не говорять у серці своїм: Ага, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...

26 S ean avergonzados y confundidos a una los que de mi mal se alegran; vístanse de vergüenza y de confusión los que se engrandecen contra mí.

Нехай посоромляться та застидаються разом, хто з мого нещастя радіє, бодай вбрались у сором та в ганьбу, хто рота свого розкриває на мене!

27 C anten y alégrense los que están a favor de mi justa causa, y digan siempre: Sea ensalzado el SEÑOR, que ama la paz de su siervo.

Хай співають та звеселяються ті, хто бажає мені правоти, і нехай кажуть завжди: Хай буде великий Господь, що миру бажає Своєму рабові!

28 Y mi lengua hablará de tu justicia; todo el día de tu loor.

А язик мій звіщатиме правду Твою, славу Твою кожен день!