1 P uesto que no son ocultos los tiempos al Todopoderoso, ¿por qué los que le conocen no ven sus días?

Для чого часи не заховані від Всемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!

2 T oman los términos, roban los ganados, y pacen los campos ajenos.

Пересовують межі безбожні, стадо грабують вони та пасуть,

3 S e llevan el asno de los huérfanos; prenden el buey de la viuda.

займають осла в сиротини, беруть у заставу вола від удовиць,

4 H acen apartar del camino a los pobres; y todos los pobres de la tierra se esconden de ellos.

вони бідних з дороги спихають, разом мусять ховатися збіджені краю...

5 H e aquí, como asnos monteses en el desierto, salen a su obra madrugando para robar; el desierto es su mantenimiento y de sus hijos.

Тож вони, бідарі, немов дикі осли на пустині, виходять на працю свою, здобичі шукаючи, степ йому хліба дає для дітей...

6 E n el campo siegan su pasto, y los impíos vendimian la viña ajena.

На полі вночі вони жнуть, і збирають собі виноград у безбожного,

7 A l desnudo hacen dormir sin ropa, y que en el frío no tenga cobertura.

наго ночують вони, без одежі, і не мають вкриття собі в холоді,

8 D e la inundación de los montes fueron humedecidos, y abrazan las peñas sin tener en qué cubrirse.

мокнуть від зливи гірської, а заслони не маючи, скелю вони обіймають...

9 Q uitan el pecho a los huérfanos, y de sobre el pobre toman la prenda.

Сироту відривають від перс, і в заставу беруть від убогого...

10 A l desnudo hacen andar sin vestido, y a los hambrientos quitan las gavillas.

Ходять наго вони, без вбрання, і голодними носять снопи.

11 D e dentro de sus paredes exprimen el aceite, pisan los lagares, y mueren de sed.

Хоч між мурами їхніми роблять оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!

12 D e la ciudad claman los hombres, y las almas muertas dan voces, pero Dios no puso estorbo.

Стогнуть люди із міста, і кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...

13 E llos son entre los rebeldes a la luz, nunca conocieron sus caminos, ni estuvieron en sus veredas.

Вони проти світла бунтують, не знають доріг Його, і на стежках Його не сидять.

14 A la luz se levanta el homicida, mata al pobre y al necesitado, y de noche es como ladrón.

На світанку встає душогуб, замордовує бідного та злидаря, а ніч він проводить, як злодій...

15 E l ojo del adúltero está aguardando la noche, diciendo: No me verá nadie; y esconde su rostro.

А перелюбника око чекає смеркання, говорячи: Не побачить мене жодне око! і заслону кладе на обличчя...

16 E n las tinieblas minan las casas, que de día para sí señalaron; no conocen la luz.

Підкопуються під доми в темноті, замикаються вдень, світла не знають вони,

17 P orque la mañana es a todos ellos como sombra de muerte; si son conocidos, terrores de sombra de muerte los toman.

бо ранок для них усіх разом то темрява, і знають вони жахи темряви...

18 S on livianos sobre las aguas; su porción es maldita en la tierra; nunca vienen por el camino de las viñas.

Такий легкий він на поверхні води, на землі їхня частка проклята, не вернеться він на дорогу садів-виноградів...

19 L a sequía y el calor arrebatan las aguas de la nieve; y el Seol a los pecadores.

Як посуха та спека їдять сніжну воду, так шеол поїсть грішників!

20 E l Misericordioso se olvidará de ellos; de ellos sentirán los gusanos dulzura; nunca más habrá de ellos memoria, y como un árbol será quebrantada la iniquidad.

Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов солодощі, більше не буде він згадуваний, і безбожник поламаний буде, мов дерево!...

21 A la mujer estéril que no concebía, afligió; y a la viuda nunca hizo bien.

Чинить зло для бездітної він, щоб вона не родила, і вдовиці не зробить добра.

22 M as a los violentos adelantó con su poder; se levantó, y no fió a nadie en la vida.

А міццю своєю він тягне могутніх, коли він встає, то ніхто вже не певний свойого життя!

23 S i algunos le dieron a crédito, y se afirmó en ellos; sus ojos tuvo puestos sobre los caminos de ellos.

Бог дає йому все на безпеку, і на те він спирається, та очі Його бачать їхні дороги:

24 F ueron ensalzados por un poco, y desaparecieron, y son abatidos como cada cual; serán encerrados, y cortados como cabezas de espigas.

підіймуться трохи й немає вже їх, бо понижені... Як усе, вони гинуть, і зрізуються, немов та колоскова головка...

25 Y si no es así, ¿quién me desmentirá ahora, o reducirá a nada mis palabras?

Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а слово моє на марноту оберне?