1 ¶ Jacobo, siervo de Dios y del Señor Jesús, el Cristo, a las doce tribus que están esparcidas, salud.
Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племенам, які в Розпорошенні, вітаю я вас!
2 ¶ Hermanos míos, tened por sumo gozo cuando os halléis en diversas pruebas,
Майте, брати мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробовування,
3 s abiendo que la prueba de vuestra fe obra paciencia.
знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
4 Y la paciencia consuma la obra, para que seáis perfectos y enteros, sin faltar en alguna cosa.
А терпеливість нехай має чин досконалий, щоб ви досконалі та бездоганні були, і недостачі ні в чому не мали.
5 Y si alguno de vosotros tiene falta de sabiduría, pídala a Dios, (el cual da a todos abundantemente, y sin reproche) y le será dada.
А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, і буде вона йому дана.
6 P ero pida en fe, no dudando nada; porque el que duda, es semejante a la onda del mar, que es movida del viento, y es echada de una parte a otra.
Але нехай просить із вірою, без жадного сумніву. Бо хто має сумнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
7 C iertamente no piense el tal hombre que recibirá ninguna cosa del Señor.
Нехай бо така людина не гадає, що дістане що від Господа.
8 E l hombre de doble ánimo, es inconstante en todos sus caminos.
Двоєдушна людина непостійна на всіх дорогах своїх.
9 E l hermano que es de baja suerte, gloríese en su alteza;
А понижений брат нехай хвалиться високістю своєю,
10 m as el que es rico, en su bajeza; porque él pasará como la flor de la hierba.
а багатий пониженням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яний,
11 P orque salido el sol con ardor, la hierba se seca, y su flor se cae, y perece su hermosa apariencia; así también se marchitará el rico en todos sus caminos.
бо сонце зійшло зо спекотою, і траву посушило, і відпав цвіт її, і зникла краса її виду... Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
12 B ienaventurado el varón que padece con paciencia la tentación, porque cuando fuere probado, recibirá la corona de vida, que Dios ha prometido a los que le aman.
Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
13 ¶ Cuando alguno es tentado, no diga que es tentado de Dios; porque Dios no puede ser tentado de los males, ni él tienta a alguno;
Випробовуваний, хай не каже ніхто: Я від Бога спокушуваний. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
14 p ero cada uno es tentado, cuando de su propia concupiscencia es atraído, y cebado.
Але кожен спокушується, як надиться й зводиться пожадливістю власною.
15 Y la concupiscencia después que ha concebido, da a luz al pecado; y el pecado, siendo cumplido, engendra muerte.
Пожадливість потому, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
16 H ermanos míos muy amados, no erréis.
Не обманюйтесь, брати мої любі!
17 T oda buena dádiva, y todo don perfecto es de lo alto, que desciende del Padre de las lumbres, en el cual no hay mudanza, ni sombra de variación.
Усяке добре давання та дар досконалий походить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
18 E l, de su voluntad nos ha engendrado por la Palabra de verdad, para que seamos las primicias de sus criaturas.
Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопочином творів Його.
19 ¶ Por esto, hermanos míos amados, todo hombre sea pronto para oír, tardo para hablar, tardo para airarse;
Отож, мої брати любі, нехай буде кожна людина швидка послухати, забарна говорити, повільна на гнів.
20 p orque la ira del hombre no obra la justicia de Dios.
Бо гнів людський не чинить правди Божої.
21 P or lo cual, dejando toda inmundicia, y restos de malicia, recibid con mansedumbre la Palabra ingerida en vosotros, la cual puede hacer salvas vuestras almas.
Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
22 M as sed hacedores de la Palabra, y no tan solamente oidores, engañándoos a vosotros mismos.
Будьте ж виконавцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
23 P orque si alguno oye la Palabra, y no la pone por obra, este tal es semejante al hombre que considera en un espejo su rostro natural.
Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі,
24 P orque él se consideró a sí mismo, y se fue; y a la hora se olvidó qué tal era.
бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є.
25 M as el que hubiere mirado atentamente en la Ley de perfecta libertad, y hubiere perseverado en ella, no siendo oidor olvidadizo, sino hacedor de la obra, este tal será bienaventurado en su hecho.
А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!
26 S i alguno piensa ser religioso entre vosotros, y no refrena su lengua, sino que engaña su corazón, la religión del tal es vana.
Коли ж хто гадає, що він побожний, і свого язика не вгамовує, та своє серце обманює, марна побожність того!
27 L a religión pura y sin mácula delante del Dios y Padre es visitar a los huérfanos y a las viudas en sus tribulaciones, y guardarse sin mancha de este mundo.
Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.