1 S eñor, tú nos has sido refugio de generación en generación.

Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

2 A ntes que nacieran los montes y formaran la tierra y el mundo, y desde el siglo y hasta el siglo, tú eres Dios.

Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

3 V uelves al hombre hasta ser quebrantado, y dices: Convertíos, hijos de Adán.

Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

4 P orque mil años delante de tus ojos, son como el día de ayer, que pasó, y como la vela de la noche.

Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

5 L os haces pasar como avenida de aguas; son como sueño; a la mañana está fuerte como la hierba,

Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

6 q ue a la mañana florece, y crece; a la tarde es cortada, y se seca.

уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

7 ¶ Porque con tu furor somos consumidos, y con tu ira somos conturbados.

Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

8 P usiste nuestras iniquidades delante de ti, nuestros yerros a la lumbre de tu rostro.

Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

9 P orque todos nuestros días declinan a causa de tu ira; acabamos nuestros años según la palabra.

Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

10 L os días de nuestra edad son setenta años; y de los más valientes, ochenta años, y su fortaleza es molestia y trabajo; porque es cortado presto, y volamos.

Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

11 ¿ Quién conoce la fortaleza de tu ira? Que tu ira no es menor que nuestro temor.

Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

12 ¶ Para contar nuestros días haznos saber así, y traeremos al corazón sabiduría.

Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

13 V uélvete a nosotros, oh SEÑOR: ¿hasta cuándo? Y aplácate para con tus siervos.

Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

14 S ácianos de mañana de tu misericordia; y cantaremos, y nos alegraremos todos nuestros días.

Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

15 A légranos conforme a los días que nos afligiste, y los años en que vimos el mal.

Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

16 A parezca en tus siervos tu obra, y tu gloria sobre sus hijos.

Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

17 Y sea la hermosura del SEÑOR nuestro Dios sobre nosotros; y enderezca sobre nosotros la obra de nuestras manos, la obra de nuestras manos enderezca.

і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!