1 S eñor, tú has sido nuestro refugio de una generación a otra generación.

Молитва Мойсея, чоловіка Божого. Господи, пристановищем нашим Ти був з роду в рід!

2 A ntes de que nacieran los montes y de que formaras la tierra y el mundo; desde los tiempos primeros y hasta los tiempos postreros, ¡tú eres Dios!

Перше ніж гори народжені, і поки Ти витворив землю та світ, то від віку й до віку Ти Бог!

3 N os devuelves al polvo cuando dices: «¡De vuelta al polvo, seres mortales!»

Ти людину вертаєш до пороху, і кажеш: Вернітеся, людські сини!

4 P ara ti, mil años son, en realidad, como el día de ayer, que ya pasó; ¡son como una de las vigilias de la noche!

Бо в очах Твоїх тисяча літ, немов день той вчорашній, який проминув, й як сторожа нічна...

5 ¡ Nos arrebatas como una violenta corriente! ¡Somos etéreos como un sueño! ¡Somos como la hierba que crece en la mañana!

Пустив Ти на них течію, вони стали, як сон, вони, як трава, що минає:

6 P or la mañana crecemos y florecemos, y por la tarde se nos corta, y nos secamos.

уранці вона розцвітає й росте, а на вечір зів'яне та сохне!

7 C on tu furor somos consumidos; con tu ira quedamos desconcertados.

Бо від гніву Твого ми гинемо, і пересердям Твоїм перестрашені,

8 T ienes ante ti nuestras maldades; ¡pones al descubierto nuestros pecados!

Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодости на світло Свого лиця!

9 N uestra vida declina por causa de tu ira; nuestros años se esfuman como un suspiro.

Бо всі наші дні промайнули у гніві Твоїм, скінчили літа ми свої, як зідхання...

10 S etenta años son los días de nuestra vida; ochenta años llegan a vivir los más robustos. Pero esa fuerza no es más que trabajos y molestias, pues los años pronto pasan, lo mismo que nosotros.

Дні літ наших у них сімдесят літ, а при силах вісімдесят літ, і гордощі їхні страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо...

11 ¿ Quién conoce la fuerza de tu ira, y hasta qué punto tu enojo debe ser temido?

Хто відає силу гніву Твого? А Твоє пересердя як страх перед Тобою!

12 ¡ Enséñanos a contar bien nuestros días, para que en el corazón acumulemos sabiduría!

Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!

13 S eñor, ¿hasta cuándo te volverás a nosotros? ¡Calma ya tu enojo con tus siervos!

Привернися ж, о Господи, доки терпітимемо? і пожалій Своїх рабів!

14 ¡ Sácianos de tu misericordia al empezar el día, y todos nuestros días cantaremos y estaremos felices!

Насити нас уранці Своїм милосердям, і ми будемо співати й радіти по всі наші дні!

15 ¡ Danos la alegría que no tuvimos todo el tiempo que nos afligiste, todos los años en que experimentamos el mal!

Порадуй же нас за ті дні, коли Ти впокоряв нас, за ті роки, що в них ми зазнали лихого!

16 ¡ Haz que tus obras se manifiesten en tus siervos, y que tu gloria repose sobre sus hijos!

Нехай виявиться Твоє діло рабам Твоїм, а величність Твоя їхнім синам,

17 S eñor y Dios nuestro, ¡muéstranos tu bondad y confirma la obra de nuestras manos! ¡Sí, confirma la obra de nuestras manos!

і хай буде над нами благовоління Господа, Бога нашого, і діло рук наших утверди нам, і діло рук наших утверди його!