1 D espués de esto, el Señor eligió a otros setenta y dos, y de dos en dos los envió delante de él a todas las ciudades y lugares adonde él tenía que ir.

Після того призначив Господь і інших Сімдесят, і послав їх по двох перед Себе до кожного міста та місця, куди Сам мав іти.

2 L es dijo: «Ciertamente, es mucha la mies, pero son pocos los segadores. Por tanto, pidan al Señor de la mies que envíe segadores a cosechar la mies.

І промовив до них: Хоч жниво велике, та робітників мало; тож благайте Господаря жнива, щоб робітників вислав на жниво Своє.

3 Y ustedes, pónganse en camino. Pero tengan en cuenta que yo los envío como a corderos en medio de lobos.

Ідіть! Оце посилаю Я вас, як ягнят між вовки.

4 N o lleven bolsa, ni alforja, ni calzado; ni se detengan en el camino a saludar a nadie.

Не носіть ні калитки, ні торби, ні сандаль, і не вітайте в дорозі нікого.

5 E n cualquier casa adonde entren, antes que nada digan: “Paz a esta casa.”

Як до дому ж якого ви ввійдете, то найперше кажіть: Мир дому цьому!

6 S i allí hay gente de paz, la paz de ustedes reposará sobre esa gente; de lo contrario, la paz volverá a ustedes.

І коли син миру там буде, то спочине на ньому ваш мир, коли ж ні до вас вернеться.

7 Q uédense en esa misma casa, y coman y beban lo que les den, porque el obrero es digno de su salario. No vayan de casa en casa.

Зоставайтеся ж у домі тім самім, споживайте та пийте, що є в них, бо вартий робітник своєї заплати. Не ходіть з дому в дім.

8 E n cualquier ciudad donde entren, y los reciban, coman lo que les ofrezcan.

А як прийдете в місто яке, і вас приймуть, споживайте, що вам подадуть.

9 S anen a los enfermos que allí haya, y díganles: “El reino de Dios se ha acercado a ustedes.”

Уздоровлюйте хворих, що в нім, промовляйте до них: Наблизилося Царство Боже до вас!

10 P ero si llegan a alguna ciudad y no los reciben, salgan a la calle y digan:

А як прийдете в місто яке, і вас не приймуть, то вийдіть на вулиці його та й кажіть:

11 “ Hasta el polvo de su ciudad, que se ha pegado a nuestros pies, lo sacudimos contra ustedes. Pero sepan que el reino de Dios se ha acercado a ustedes.”

Ми обтрушуємо вам навіть порох, що прилип до нас із вашого міста. Та знайте оце, що наблизилося Царство Боже!

12 Y o les digo que, en aquel día, el castigo para Sodoma será más tolerable que para aquella ciudad. Ayes sobre las ciudades impenitentes

Кажу вам: того дня легше буде содомлянам, аніж місту тому!

13 » ¡Ay de ti, Corazín! ¡Y ay de ti, Betsaida! Porque si en Tiro y en Sidón se hubieran hecho los milagros que se han hecho en ustedes, ya hace tiempo que, sentadas en cilicio y cubiertas de ceniza, habrían mostrado su arrepentimiento.

Горе тобі, Хоразіне, горе тобі, Віфсаїдо! Бо коли б то у Тирі й Сидоні були відбулися ті чуда, що сталися в вас, то давно б вони покаялися в волосяниці та в попелі!

14 P or tanto, en el día del juicio, el castigo para Tiro y para Sidón será más tolerable que para ustedes.

Але на суді відрадніш буде Тиру й Сидону, як вам...

15 Y tú, Cafarnaún, que te elevas hasta los cielos, ¡hasta el Hades caerás abatida!

А ти, Капернауме, що до неба піднісся, аж до аду ти зійдеш!

16 » El que los escucha a ustedes, me escucha a mí. El que los rechaza a ustedes, me rechaza a mí; y el que me rechaza a mí, rechaza al que me envió.» Regreso de los setenta y dos

Хто слухає вас Мене слухає, хто ж погорджує вами погорджує Мною, хто ж погорджує Мною погорджує Тим, Хто послав Мене.

17 C uando los setenta y dos volvieron, estaban muy contentos y decían: «Señor, en tu nombre, ¡hasta los demonios se nos sujetan!»

А ті Сімдесят повернулися з радістю, кажучи: Господи, навіть демони коряться нам у Ім'я Твоє!

18 J esús les dijo: «Yo veía a Satanás caer del cielo como un rayo.

Він же промовив до них: Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка.

19 M iren que yo les he dado a ustedes poder para aplastar serpientes y escorpiones, y para vencer a todo el poder del enemigo, sin que nada los dañe.

Ось Я владу вам дав наступати на змій та скорпіонів, і на всю силу ворожу, і ніщо вам не зашкодить.

20 P ero no se alegren de que los espíritus se les sujetan, sino de que los nombres de ustedes ya están escritos en los cielos.» Jesús se regocija

Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!

21 E n ese momento Jesús se regocijó en el Espíritu Santo, y dijo: «Te alabo, Padre, Señor del cielo y de la tierra, porque estas cosas las escondiste de los sabios y entendidos, y las revelaste a los niños. ¡Sí, Padre, porque así te agradó!

Того часу Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!

22 M i Padre me ha entregado todas las cosas, y nadie conoce al Hijo, sino el Padre; ni nadie conoce al Padre, sino el Hijo, y aquel a quien el Hijo lo quiera revelar.»

Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, тільки Отець, і хто Отець тільки Син, та кому Син захоче відкрити.

23 J esús se volvió a los discípulos, y aparte les dijo: «Dichosos los ojos que ven lo que ustedes ven.

І, звернувшись до учнів, наодинці їм сказав: Блаженні ті очі, що бачать, що бачите ви!

24 P orque les digo que muchos profetas y reyes desearon ver lo que ustedes ven, pero no lo vieron; y oír lo que ustedes oyen, pero no lo oyeron.» El buen samaritano

Кажу ж вам, що багато пророків і царів бажали побачити, що бачите ви та й не бачили, і почути, що чуєте ви і не чули!

25 E n ese momento, un intérprete de la ley se levantó y, para poner a prueba a Jesús, dijo: «Maestro, ¿qué debo hacer para heredar la vida eterna?»

І підвівсь ось законник один, і сказав, Його випробовуючи: Учителю, що робити мені, щоб вічне життя осягнути?

26 J esús le dijo: «¿Qué es lo que está escrito en la ley? ¿Qué lees allí?»

Він же йому відказав: Що в Законі написано, як ти читаєш?

27 E l intérprete de la ley respondió: «Amarás al Señor tu Dios con todo tu corazón, con toda tu alma, con todas tus fuerzas y con toda tu mente, y a tu prójimo como a ti mismo.»

А той відповів і сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе.

28 J esús le dijo: «Has contestado correctamente. Haz esto, y vivirás.»

Він же йому відказав: Правильно ти відповів. Роби це, і будеш жити.

29 P ero aquél, queriendo justificarse a sí mismo, le preguntó a Jesús: «¿Y quién es mi prójimo?»

А той бажав сам себе виправдати, та й сказав до Ісуса: А хто то мій ближній?

30 J esús le respondió: «Un hombre descendía de Jerusalén a Jericó, y cayó en manos de unos ladrones, que le robaron todo lo que tenía y lo hirieron, dejándolo casi muerto.

А Ісус відповів і промовив: Один чоловік ішов з Єрусалиму до Єрихону, і попався розбійникам, що обдерли його, і завдали йому рани, та й утекли, покинувши ледве живого його.

31 P or el camino descendía un sacerdote, y aunque lo vio, siguió de largo.

Проходив випадком тією дорогою священик один, побачив його, і проминув.

32 C erca de aquel lugar pasó también un levita, y aunque lo vio, siguió de largo.

Так само й Левит надійшов на те місце, поглянув, і теж проминув.

33 P ero un samaritano, que iba de camino, se acercó al hombre y, al verlo, se compadeció de él

Проходив же там якийсь самарянин, та й натрапив на нього, і, побачивши, змилосердився.

34 y le curó las heridas con aceite y vino, y se las vendó; luego lo puso sobre su cabalgadura y lo llevó a una posada, y cuidó de él.

І він підійшов, і обв'язав йому рани, наливши оливи й вина. Потому його посадив на худобину власну, і приставив його до гостиниці, та й клопотався про нього.

35 A l otro día, antes de partir, sacó dos monedas, se las dio al dueño de la posada, y le dijo: “Cuídalo. Cuando yo regrese, te pagaré todo lo que hayas gastado de más.”

А другого дня, від'їжджавши, вийняв він два динарії, та й дав їх господареві й проказав: Заопікуйся ним, а як більше що витратиш, заплачу тобі, як вернуся.

36 D e estos tres, ¿cuál crees que fue el prójimo del que cayó en manos de los ladrones?»

Котрий же з цих трьох на думку твою був ближній тому, хто попався розбійникам?

37 A quél respondió: «El que tuvo compasión de él.» Entonces Jesús le dijo: «Pues ve y haz tú lo mismo.» Jesús visita a Marta y a María

А він відказав: Той, хто вчинив йому милість. Ісус же сказав йому: Іди, і роби так і ти!

38 M ientras Jesús iba de camino, entró en una aldea, y una mujer llamada Marta, lo hospedó en su casa.

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій.

39 M arta tenía una hermana que se llamaba María, la cual se sentó a los pies de Jesús para escuchar lo que él decía.

Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.

40 P ero Marta, que estaba ocupada con muchos quehaceres, se acercó a Jesús y le dijo: «Señor, ¿no te importa que mi hermana me deje trabajar sola? ¡Dile que me ayude!»

А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла.

41 J esús le respondió: «Marta, Marta, estás preocupada y aturdida con muchas cosas.

Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого,

42 P ero una sola cosa es necesaria. María ha escogido la mejor parte, y nadie se la quitará.»

а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...