1 ¿ De dónde vienen las guerras y las peleas entre ustedes? ¿Acaso no vienen de sus pasiones, las cuales luchan dentro de ustedes mismos?

Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

2 S i ustedes desean algo, y no lo obtienen, entonces matan. Si arden de envidia y no consiguen lo que desean, entonces discuten y luchan. Pero no obtienen lo que desean, porque no piden;

Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте, бо не прохаєте,

3 y cuando piden algo, no lo reciben porque lo piden con malas intenciones, para gastarlo en sus propios placeres.

прохаєте та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розкоші свої.

4 ¡ Ay, gente adúltera! ¿No saben que la amistad con el mundo es enemistad con Dios? Todo aquel que quiera ser amigo del mundo, se declara enemigo de Dios.

Перелюбники та перелюбниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові приятелем, той ворогом Божим стається.

5 N o crean que la Escritura dice en vano: «Ardientemente nos desea el Espíritu que él ha hecho habitar en nosotros.»

Чи ви думаєте, що даремно Писання говорить: Жадає аж до заздрости дух, що в нас пробуває?

6 P ero la gracia que él nos da es mayor. Por eso dice: «Dios se opone a los soberbios, y da gracia a los humildes.»

Та ще більшу благодать дає, через що й промовляє: Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать.

7 P or lo tanto, sométanse a Dios; opongan resistencia al diablo, y él huirá de ustedes.

Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас.

8 A cérquense a Dios, y él se acercará a ustedes. ¡Límpiense las manos, pecadores! Y ustedes, los pusilánimes, ¡purifiquen su corazón!

Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

9 ¡ Lloren, aflíjanse, hagan lamentos! ¡Conviertan su risa en llanto, y su alegría en tristeza!

Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

10 ¡ Humíllense ante el Señor, y él los exaltará! No juzguen a los hermanos

Упокоріться перед Господнім лицем, і Він вас підійме!

11 H ermanos, no hablen mal los unos de los otros. El que habla mal del hermano y lo juzga, habla mal de la ley y juzga a la ley. Y si tú juzgas a la ley, te eriges en juez de la ley, y no en alguien que debe cumplirla.

Не обмовляйте, брати, один одного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Закона обмовляє та судить Закона. А коли ти Закона осуджуєш, то ти не виконавець Закона, але суддя.

12 L a ley la ha dado Uno solo, el cual tiene poder para salvar y destruir. Pero tú, ¿quién eres para juzgar a tu prójimo? Nada sabemos del mañana

Один Законодавець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

13 A hora escuchen con cuidado, ustedes los que dicen: «Hoy o mañana iremos a tal o cual ciudad, y estaremos allá un año, y haremos negocios, y ganaremos dinero.»

А ну тепер ви, що говорите: Сьогодні чи взавтра ми підем у те чи те місто, і там рік проживемо, та будемо торгувати й заробляти,

14 ¡ Si ni siquiera saben cómo será el día de mañana! ¿Y qué es la vida de ustedes? Es como la neblina, que en un momento aparece, y luego se evapora.

ви, що не відаєте, що трапиться взавтра, яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'являється, а потім зникає!...

15 L o que deben decir es: «Si el Señor quiere, viviremos y haremos esto o aquello.»

Замість того, щоб вам говорити: Як схоче Господь та будемо живі, то зробимо це або те.

16 P ero ustedes se jactan con arrogancia, y toda jactancia de este tipo es mala.

А тепер ви хвалитеся в своїх гордощах, лиха всяка подібна хвальба!

17 E l que sabe hacer lo bueno, y no lo hace, comete pecado.

Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, той має гріх!