Proverbios 14 ~ Приповісті 14

picture

1 L a mujer sabia edifica su casa, pero la necia la derriba con sus propias manos.

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

2 E l que teme al Señor sigue su camino recto, pero el que anda en malos pasos lo desdeña.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

3 L os labios del necio derraman soberbia; los labios de los sabios son su protección.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

4 S in bueyes el granero no se llena; gracias a su fuerza, hay abundancia de pan.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

5 E l testigo verdadero no miente; el testigo falso esparce calumnias.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

6 E l burlón busca la sabiduría y no da con ella; el hombre entendido la encuentra fácilmente.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

7 N o te juntes con gente necia, porque nada aprenderás de lo que te digan.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

8 E l que es sabio y astuto sabe por dónde va; a los necios los engaña su propia necedad.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

9 L os necios se burlan del pecado; los hombres rectos se ganan la buena voluntad.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10 C ada corazón conoce su propia amargura, y ningún extraño participa de su alegría.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11 L a mansión de los impíos será derribada, pero la choza de los hombres rectos permanece.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12 H ay caminos que el hombre considera rectos, pero que al final conducen a la muerte.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13 H asta de reírse duele el corazón; a veces la alegría acaba en congoja.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14 E l corazón necio se harta de sus caminos, pero el hombre de bien va feliz por los suyos.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15 E l inexperto cree todo lo que oye; el que es astuto mira por dónde anda.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16 E l sabio teme a Dios y se aparta del mal, pero el necio se muestra temerario y engreído.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

17 E l que fácilmente se enoja comete locuras; el hombre perverso es aborrecido.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

18 L a necedad es la herencia de los simplones; los astutos se cubren de conocimientos.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

19 L os malvados se inclinarán ante los buenos, y los impíos comparecerán ante los justos.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

20 A l pobre lo odian hasta sus amigos; al rico, todo el mundo lo quiere.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

21 E l que humilla a su prójimo comete un pecado; ¡feliz de aquél que se compadece de los pobres!

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

22 L os que urden el mal pierden el rumbo; los que piensan el bien encuentran amor y verdad.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23 T oda labor rinde sus frutos, pero hablar por hablar empobrece.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24 L as riquezas son la corona de los sabios; la corona de los necios es su necedad.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25 E l testigo verdadero te salva la vida; el testigo falso te difama.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26 E l temor del Señor infunde plena confianza, y da esperanza a nuestros hijos.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27 E l temor del Señor es un manantial de vida, que nos aparta de los lazos de la muerte.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28 U n pueblo numeroso es la gloria del rey; un pueblo escaso es la debilidad del príncipe.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29 E nojo lento, gran inteligencia; espíritu impaciente, demasiada necedad.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30 U n corazón apacible infunde vida al cuerpo, pero la envidia corroe hasta los huesos.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31 O primir al pobre es afrentar al Creador; tener misericordia del pobre es honrar a Dios.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32 A l malvado lo pierde su propia maldad; el justo, aun en la muerte mantiene la esperanza.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33 L a sabiduría reposa en el corazón prudente, pero entre los necios es desconocida.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34 U n pueblo justo es un gran pueblo, pero el pecado deshonra a las naciones.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35 E l rey es amable con el siervo inteligente, pero se enoja con el que lo avergüenza.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.