1 智 慧 婦 人 建 立 家 室 ; 愚 妄 婦 人 親 手 拆 毀 。
Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.
2 行 動 正 直 的 , 敬 畏 耶 和 華 ; 行 事 乖 僻 的 , 卻 藐 視 他 。
Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.
3 愚 妄 人 口 中 驕 傲 , 如 杖 責 打 己 身 ; 智 慧 人 的 嘴 必 保 守 自 己 。
На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.
4 家 裡 無 牛 , 槽 頭 乾 淨 ; 土 產 加 多 乃 憑 牛 力 。
Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.
5 誠 實 見 證 人 不 說 謊 話 ; 假 見 證 人 吐 出 謊 言 。
Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.
6 褻 慢 人 尋 智 慧 , 卻 尋 不 著 ; 聰 明 人 易 得 知 識 。
Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7 到 愚 昧 人 面 前 , 不 見 他 嘴 中 有 知 識 。
Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8 通 達 人 的 智 慧 在 乎 明 白 己 道 ; 愚 昧 人 的 愚 妄 乃 是 詭 詐 ( 或 譯 : 自 歎 ) 。
Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9 愚 妄 人 犯 罪 , 以 為 戲 耍 ( 或 譯 : 贖 愆 祭 愚 弄 愚 妄 人 ) ; 正 直 人 互 相 喜 悅 。
Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10 心 中 的 苦 楚 , 自 己 知 道 ; 心 裡 的 喜 樂 , 外 人 無 干 。
Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11 奸 惡 人 的 房 屋 必 傾 倒 ; 正 直 人 的 帳 棚 必 興 盛 。
Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12 有 一 條 路 , 人 以 為 正 , 至 終 成 為 死 亡 之 路 。
Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13 人 在 喜 笑 中 , 心 也 憂 愁 ; 快 樂 至 極 就 生 愁 苦 。
Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14 心 中 背 道 的 , 必 滿 得 自 己 的 結 果 ; 善 人 必 從 自 己 的 行 為 得 以 知 足 。
Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15 愚 蒙 人 是 話 都 信 ; 通 達 人 步 步 謹 慎 。
Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16 智 慧 人 懼 怕 , 就 遠 離 惡 事 ; 愚 妄 人 卻 狂 傲 自 恃 。
Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17 輕 易 發 怒 的 , 行 事 愚 妄 ; 設 立 詭 計 的 , 被 人 恨 惡 。
Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18 愚 蒙 人 得 愚 昧 為 產 業 ; 通 達 人 得 知 識 為 冠 冕 。
Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19 壞 人 俯 伏 在 善 人 面 前 ; 惡 人 俯 伏 在 義 人 門 口 。
Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20 貧 窮 人 連 鄰 舍 也 恨 他 ; 富 足 人 朋 友 最 多 。
Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21 藐 視 鄰 舍 的 , 這 人 有 罪 ; 憐 憫 貧 窮 的 , 這 人 有 福 。
Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22 謀 惡 的 , 豈 非 走 入 迷 途 麼 ? 謀 善 的 , 必 得 慈 愛 和 誠 實 。
Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23 諸 般 勤 勞 都 有 益 處 ; 嘴 上 多 言 乃 致 窮 乏 。
Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.
24 智 慧 人 的 財 為 自 己 的 冠 冕 ; 愚 妄 人 的 愚 昧 終 是 愚 昧 。
Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.
25 作 真 見 證 的 , 救 人 性 命 ; 吐 出 謊 言 的 , 施 行 詭 詐 。
Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.
26 敬 畏 耶 和 華 的 , 大 有 倚 靠 ; 他 的 兒 女 也 有 避 難 所 。
У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.
27 敬 畏 耶 和 華 就 是 生 命 的 泉 源 , 可 以 使 人 離 開 死 亡 的 網 羅 。
Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.
28 帝 王 榮 耀 在 乎 民 多 ; 君 王 衰 敗 在 乎 民 少 。
У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.
29 不 輕 易 發 怒 的 , 大 有 聰 明 ; 性 情 暴 躁 的 , 大 顯 愚 妄 。
Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.
30 心 中 安 靜 是 肉 體 的 生 命 ; 嫉 妒 是 骨 中 的 朽 爛 。
Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.
31 欺 壓 貧 寒 的 , 是 辱 沒 造 他 的 主 ; 憐 憫 窮 乏 的 , 乃 是 尊 敬 主 。
Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.
32 惡 人 在 所 行 的 惡 上 必 被 推 倒 ; 義 人 臨 死 , 有 所 投 靠 。
Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.
33 智 慧 存 在 聰 明 人 心 中 ; 愚 昧 人 心 裡 所 存 的 , 顯 而 易 見 。
Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.
34 公 義 使 邦 國 高 舉 ; 罪 惡 是 人 民 的 羞 辱 。
Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.
35 智 慧 的 臣 子 蒙 王 恩 惠 ; 貽 羞 的 僕 人 遭 其 震 怒 。
Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.