1 М удрая женщина дом свой устроит, а глупая своими руками разрушит.

Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

2 И дущий прямым путем боится Господа, а тот, чьи пути кривы, Его презирает.

Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

3 В устах глупца – плеть для его спины, а уста мудрецов хранят их.

На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

4 Г де нет быков, кормушка пуста; но где сильные быки, там обильная жатва.

Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

5 П равдивый свидетель не станет лгать, а лживый свидетель дышит ложью.

Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

6 Г лумливый ищет мудрости, но не находит, а разумному знание дается легко.

Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

7 Д ержись от глупца подальше, от него ты мудрости не дождешься.

Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

8 М удрость разумных – свой путь понимать, а коварство – это глупость глупцов.

Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

9 Г лупцы смеются над приношением за вину, а к праведным – Божье благоволение.

Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10 С ердце знает свою беду, и радости его чужой не разделит.

Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11 Д ом нечестивых будет разрушен, а шатер праведных будет процветать.

Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12 Б ывает путь, который кажется человеку прямым, но в конце его – пути смерти.

Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13 Д аже при смехе может болеть душа, и радость может окончиться скорбью.

Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14 С полна по заслугам получит отступник, а хороший человек – по своим делам.

Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15 П ростак верит всему, но разумный следит за своими шагами.

Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16 М удрец осторожен и чуждается зла, а глупец необуздан и беззаботен.

Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

17 Г невливый делает глупости, и лукавого ненавидят.

Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

18 Г лупость – удел простаков, а разумных венчает знание.

Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

19 З лодеи будут кланяться перед добрыми, и нечестивые – у ворот праведника.

Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

20 Б едных не любят даже их соседи, а у богатых много друзей.

Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

21 П резирающий ближнего – грешит, но блажен, кто добр к нуждающимся.

Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

22 Р азве умышляющие зло не сбились с пути? А те, чьи намерения добры, находят любовь и верность.

Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23 О т всякого тяжелого труда бывает прибыль, а пустословие приносит только нужду.

Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24 В енец мудрых – их богатство, а глупость – венок глупцов.

Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25 П равдивый свидетель спасает жизни, а лживый свидетель – предатель.

Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26 К то боится Господа – тот в неприступной крепости, и детям его будет прибежище.

У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27 С трах перед Господом – источник жизни, отводящий от сетей смерти.

Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28 С лава царя – во множестве народа, а без подданных правителю гибель.

У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29 У терпеливого – великий разум, а гневливый выказывает глупость.

Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30 С покойное сердце – здоровье телу, а от зависти кости гниют.

Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31 К то притесняет бедных, тот презирает Творца их, а добрый к нуждающимся чтит Бога.

Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32 Н ечестивых губит их же злодейство, а праведнику и в смерти прибежище.

Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33 М удрость покоится в сердце разумных, и среди глупцов дает знать о себе.

Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34 П раведность возносит народ, а грех – позор для него.

Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35 Ц арю угоден слуга разумный, но падет его гнев на того, кто позорит его.

Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.