1 Г осподи, помоги, потому что не стало святого; исчезли верные среди людей!

Для дириґетна хору. На октаву. Псалом Давидів. (12-2) Спаси мене, Господи, бо нема вже побожного, з-поміж людських синів позникали вже вірні!

2 О ни обманывают друг друга; от лживого сердца говорит их льстивый язык.

(12-3) Марноту говорять один до одного, їхні уста облесні, і серцем подвійним говорять...

3 П усть погубит Господь всякий льстивый язык и все хвастливые уста,

(12-4) Нехай підітне Господь уста облесливі та язика чванькуватого

4 ч то говорят: «Мы одержим победу устами. Язык наш с нами – кто нам хозяин?»

(12-5) тим, хто говорить: Своїм язиком будем сильні, наші уста при нас, хто ж буде нам пан?

5 « Так как слабых теснят и бедные стонут, Я ныне восстану, – говорит Господь. – Я дам им желанное спасение».

(12-6) Через утиск убогих, ради стогону бідних тепер Я повстану, говорить Господь, поставлю в безпеці того, на кого розтягують сітку!

6 С лова Господа – слова чистые, как серебро, что очищено в горне, переплавлено семь раз.

(12-7) Господні слова слова чисті, як срібло, очищене в глинянім горні, сім раз перетоплене!

7 Г осподи, Ты сохранишь нас, сбережешь нас от этого рода вовек.

(12-8) Ти, Господи, їх пильнуватимеш, і будеш навіки нас стерегти перед родом оцим!

8 П овсюду расхаживают нечестивые, когда у людей низость в почете.

(12-9) Безбожні кружляють навколо, бо нікчемність між людських синів підіймається.