1 К огда Исаак состарился и глаза его так ослабли, что он ничего больше не видел, он позвал Исава, своего старшего сына, и сказал ему: – Сын мой! – Я здесь, – ответил Исав.

І сталося, що зостарівсь Ісак, і затемнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: Мій сину! А той відказав йому: Ось я!

2 И саак сказал: – Я уже стар, и не знаю дня смерти.

І промовив до нього Ісак: Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 В озьми же свое оружие – колчан и лук – и выйди в поле добыть мне дичи.

А тепер візьми знаряддя своє, сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здобич мисливську.

4 П риготовь мою любимую еду и принеси мне поесть, чтобы я благословил тебя перед смертью.

І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру.

5 Р евекка слышала, как Исаак говорил со своим сыном Исавом, и когда Исав ушел в поле, чтобы настрелять и принести дичи,

А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 Р евекка сказала своему сыну Иакову: – Я слышала, как твой отец сказал твоему брату Исаву:

А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: Ось я чула, як твій батько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 « Принеси дичи и приготовь мне вкусной еды, чтобы я благословил тебя перед Господом, прежде чем умру».

Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю.

8 С лушай же меня внимательно, сын мой, и делай, как я тебе скажу.

А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу тобі.

9 П ойди к стаду и принеси мне двух лучших козлят, чтобы мне приготовить вкусную еду для твоего отца, такую, как он любит.

Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 П отом отнеси ее отцу, он поест и благословит тебя перед смертью.

І принесеш батькові своєму, і буде він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю.

11 И аков сказал Ревекке, своей матери: – Но мой брат Исав весь волосат, а у меня кожа гладкая.

І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: Таж брат мій Ісав чоловік волохатий, а я чоловік гладенький!

12 Ч то, если отец ощупает меня? Я окажусь перед ним обманщиком и скорее навлеку на себя проклятие, а не благословение.

Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокляття, а не благословення...

13 М ать сказала ему: – Проклятие пусть будет на мне, сын мой, а ты делай, как я говорю: пойди и принеси козлят.

І сказала йому його мати: На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені.

14 О н пошел, взял козлят и принес их матери, и она приготовила вкусную еду, такую, как любил его отец.

І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачний, як любив його батько.

15 П отом Ревекка взяла лучшую одежду своего старшего сына Исава, какая была у нее в доме, и надела на младшего, Иакова,

І взяла Ревека гарні вбрання свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 а его руки и гладкую часть шеи покрыла шкурами козлят.

А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 З атем она дала своему сыну Иакову вкусную еду и хлеб, которые приготовила.

І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 О н пришел к отцу и сказал: – Отец мой. – Вот я, – ответил тот. – Ты который из моих сыновей?

І прибув він до батька свого та й сказав: Батьку мій! А той відказав: Ось я. Хто ти, мій сину?

19 И аков сказал отцу: – Я – Исав, твой первенец. Я сделал, как ты сказал. Прошу, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, чтобы ты мог благословить меня.

А Яків промовив до батька свого: Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здобичі мисливської, щоб душа твоя поблагословила мене.

20 И саак спросил сына: – Как же ты нашел ее так быстро, сын мой? – Господь, твой Бог, даровал мне успех, – ответил он.

І сказав Ісак до сина свого: Як це ти так швидко знайшов, сину мій? А той відказав: Бо мені допоміг Господь, Бог твій.

21 И саак сказал Иакову: – Подойди ближе, чтобы мне ощупать тебя, сын мой, действительно ли ты мой сын Исав или нет.

І промовив Ісак до Якова: Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти це син мій Ісав, чи ні.

22 И аков подошел ближе к своему отцу Исааку, который ощупал его и сказал: – Голос – как голос Иакова, но руки – как руки Исава.

І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: Голос голос Яковів, а руки руки Ісавові.

23 О н не узнал его, потому что руки у него были волосатые, как у Исава, и он благословил его.

І не впізнав він його, бо були його руки як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 – Действительно ли ты сын мой Исав? – спросил Исаак, и он ответил: – Да, это я.

І сказав він: То ти син мій Ісав? А той відказав: Я.

25 И саак сказал: – Сын мой, поднеси мне твою дичь поближе, и я поем, а потом благословлю тебя. Иаков дал ему еду, и он поел, принес вина, и он выпил.

І промовив Ісак: Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здобичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 П отом его отец Исаак сказал ему: – Подойди, сын мой, и поцелуй меня.

І промовив до нього Ісак, його батько: Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!

27 О н подошел и поцеловал его. Исаак почувствовал запах его одежды и благословил его, сказав: – Ах, запах моего сына – как запах поля, которое благословил Господь.

І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: Дивись, запах сина мого немов запах поля, що його Господь благословив!

28 П усть даст тебе Бог от небесной росы и от плодородия земли в изобилии зерна и молодого вина.

І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Д а служат тебе племена, и да поклонятся тебе народы. Будь господином над твоими братьями, и да склонятся перед тобой сыновья твоей матери. Да будет проклят проклинающий тебя, а благословляющий да будет благословен.

Нехай тобі служать народи, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для братів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає проклятий, а хто поблагословить тебе благословенний!.

30 К ак только Исаак закончил благословение и едва лишь Иаков вышел от отца, как пришел с охоты его брат Исав.

І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полювання свого...

31 О н тоже приготовил вкусной еды и принес отцу. Он сказал ему: – Отец, приподнимись, сядь и поешь моей дичи, а потом благослови меня.

І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!

32 Е го отец Исаак спросил: – Кто ты? – Я твой сын, – ответил он, – твой первенец, Исав.

І озвався до нього Ісак, його батько: Хто ти? А той відказав: Я син твій, твій перворідний Ісав.

33 И саак весь задрожал и сказал: – Кто же был тот другой, который добыл дичи и принес мне? Я ел ее как раз перед твоим приходом и благословил его. Он теперь и будет благословен!

І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благословенний!

34 У слышав слова отца, Исав громко и горько закричал, и сказал отцу: – Благослови и меня, и меня тоже, отец!

Як Ісав почув слова батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: Поблагослови мене, також мене, батьку мій!

35 Н о тот ответил: – Твой брат пришел с хитростью и отнял у тебя благословение.

А той відказав: Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благословення твоє!

36 И сав сказал: – Не по праву ли он назван Иаковом? Дважды он обошел меня: взял мое первородство, а теперь и мое благословение! И спросил: – Не осталось ли у тебя благословения и для меня?

І промовив Ісав: Тому звалось ім'я його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благословення моє. І сказав він: Чи ти не заховав для мене благословення?

37 И саак ответил Исаву: – Я сделал его господином над тобой, и всю его родню отдал ему в слуги, и одарил его хлебом и молодым вином. Что же я могу теперь сделать для тебя, мой сын?

А Ісак відповів і промовив до Ісава: Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю, сину мій?

38 И сав сказал отцу: – У тебя что же, только одно благословение, отец? Благослови и меня, отец! И громко заплакал.

І сказав Ісав до батька свого: Чи в тебе одне те благословення, батьку мій? Поблагослови мене, також мене, батьку мій! І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 Е го отец Исаак ответил ему: – Будет обитание твое вдали от плодородия земли, вдали от росы небесной свыше.

І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: Ото буде садиба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 Т ы будешь жить мечом и будешь служить своему брату. Но когда ты восстанешь, ты сбросишь его ярмо со своей шеи. Побег Иакова в Харран к Лавану

І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...

41 И сав затаил злобу на Иакова из-за благословения, которое дал ему отец, и сказал себе: «Дни плача по отцу близки – тогда я убью моего брата Иакова».

І зненавидів Ісав Якова через благословення, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: Нехай наближаться дні жалоби по батьку моєму, і я вб'ю Якова, брата свого.

42 Р евекке передали, что сказал ее старший сын Исав, и она послала за младшим сыном, Иаковом, и сказала ему: – Твой брат Исав утешает себя мыслью убить тебя.

І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 М ой сын, сделай, как я скажу: немедленно беги в Харран к моему брату Лавану.

А тепер, сину мій, послухай мого голосу, і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 П оживи у него какое-то время, пока не утихнет ярость твоего брата;

І посидиш у нього кілька часу, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 к огда же гнев твоего брата утихнет, и он забудет то, что ты ему сделал, тогда я пошлю сказать тебе, что пора возвращаться. Зачем мне терять вас обоих в один день?

аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?

46 П отом Ревекка сказала Исааку: – Я жизни не рада из-за этих дочерей хеттейских. Если и Иаков возьмет себе в жены местную женщину, такую вот хеттеянку, как эти, то зачем мне и жить?

І сказала Ревека Ісакові: Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?