1 Б ратья мои, имейте веру в Иисуса Христа, нашего славного Господа, не оказывая предпочтения одним людям перед другими.

Брати мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.

2 Д опустим, что на ваше собрание придет человек в богатой одежде и с золотым перстнем, и вслед за ним войдет другой, бедный и в грязной одежде.

Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у шаті блискучій, увійде й бідар у вбогім вбранні,

3 Е сли вы взглянете на человека в богатой одежде и скажете ему: «Проходи, пожалуйста, садись здесь», а бедному скажете: «Постой там», или же: «Садись здесь, у моих ног»,

і ви поглянете на того, хто в шаті блискучій, і скажете йому: Ти сідай вигідно отут, а бідареві прокажете: Ти стань там, чи сідай собі тут на підніжку моїм,

4 т о не проявляете ли вы несправедливость, становясь судьями с дурными мыслями?

то чи не стало між вами поділення, і не стали ви злодумними суддями?

5 П ослушайте, любимые мои братья, разве не избрал Бог тех, кто беден в этом мире, чтобы они были богатыми верой и наследниками Царства, которое Он обещал всем, кто любит Его?

Послухайте, мої брати любі, чи ж не вибрав Бог бідарів цього світу за багатих вірою й за спадкоємців Царства, яке обіцяв Він тим, хто любить Його?

6 А вы презираете бедного. Разве не богатые угнетают вас и таскают вас по судам?

А ви бідаря зневажили! Хіба не багачі переслідують вас, хіба не вони тягнуть вас на суди?

7 Р азве не они оскорбляют доброе Имя, которое вы носите?

Хіба не вони зневажають те добре ім'я, що ви ним називаєтесь?

8 Е сли вы действительно соблюдаете царский закон, как написано: «Люби ближнего твоего, как самого себя», то поступаете правильно.

Коли ви Закона Царського виконуєте, за Писанням: Люби свого ближнього, як самого себе, то ви робите добре.

9 Н о если вы оказываете предпочтение одним людям перед другими, то грешите, и Закон обличает вас как преступников.

Коли ж дивитеся на обличчя, то чините гріх, бо Закон удоводнює, що ви винуватці.

10 К то соблюдает весь Закон, но согрешит в чем-то одном, тот виновен во всем.

Бо хто всього Закона виконує, а згрішить в одному, той винним у всьому стає.

11 Т от, кто сказал: «Не нарушай супружескую верность», сказал и: «Не убивай». Если ты не изменяешь в браке, но убиваешь, ты становишься нарушителем Закона.

Бо Той, Хто сказав: Не чини перелюбства, також наказав: Не вбивай. А хоч ти перелюбства не чиниш, а вб'єш, то ти переступник Закону.

12 Г оворите и поступайте как те, кому предстоит быть судимыми по Закону, несущему свободу.

Отак говоріть і отак чиніть, як такі, що будете суджені законом волі.

13 Д ля тех, кто не проявляет милости, суд тоже будет без милости. Милость превыше суда! Вера и дела

Бо суд немилосердний на того, хто не вчинив милосердя. Милосердя бо ставиться вище за суд.

14 Б ратья мои, какая польза, если человек говорит, что имеет веру, но дел не имеет? Может ли такая вера спасти его?

Яка користь, брати мої, коли хто говорить, що має віру, але діл не має? Чи може спасти його віра?

15 Е сли брат или сестра без одежды и без пищи,

Коли ж брат чи сестра будуть нагі, і позбавлені денного покорму,

16 т о какая польза будет в том, что кто-то из вас скажет им: «Идите с миром, грейтесь и ешьте», – не дав им того, в чем они нуждаются?

а хтонебудь із вас до них скаже: Ідіть з миром, грійтесь та їжте, та не дасть їм потрібного тілу, що ж то поможе?

17 Т ак же и вера, если не имеет дел, сама по себе мертва.

Так само й віра, коли діл не має, мертва в собі!

18 М ожет, кто-то скажет: «У тебя есть вера, а у меня есть дела – покажи мне твою веру без дел, а я покажу тебе мою веру в моих делах».

Але скаже хтонебудь: Маєш ти віру, а я маю діла; покажи мені віру свою без діл твоїх, а я покажу тобі віру свою від діл моїх.

19 Т ы веришь, что Бог – един, и это хорошо. Но и демоны верят и трепещут от страха.

Чи віруєш ти, що Бог один? Добре робиш! Та й демони вірують, і тремтять.

20 Ж елаешь ли ты знать, неразумный человек, что вера без дел бесполезна?

Чи хочеш ти знати, о марна людино, що віра без діл мертва?

21 Н е в результате ли дел наш праотец Авраам был оправдан, когда положил своего сына Исаака на жертвенник?

Авраам, отець наш, чи він не з діл виправданий був, як поклав був на жертівника свого сина Ісака?

22 Т ы видишь, что его вера и его дела были неразрывно связаны, и именно в делах его вера и получила совершенство.

Чи ти бачиш, що віра помогла його ділам, і вдосконалилась віра із діл?

23 Т ак исполнились слова Писания: «Авраам поверил Богу, и это было вменено ему в праведность», – и Авраам был назван другом Божьим.

І здійснилося Писання, що каже: Авраам же ввірував Богові, і це йому зараховане в праведність, і був названий він другом Божим.

24 В ы сами видите, что человек получает оправдание по делам, а не только по вере.

Отож, чи ви бачите, що людина виправдується від діл, а не тільки від віри?

25 И разве не по делам была оправдана блудница Раав, когда приютила лазутчиков и послала их другим путем?

Чи так само і блудниця Рахав не з діл виправдалась, коли прийняла посланців, і дорогою іншою випустила?

26 Т ак что, как тело мертво без духа, так и вера без дел мертва.

Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!