1 К огда прошла суббота, Мария Магдалина, Мария, мать Иакова, и Саломия принесли благовония, чтобы помазать Его.

Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.

2 Р ано утром в первый день недели, едва лишь взошло солнце, они пришли к гробнице.

І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,

3 П о дороге они говорили друг другу: – Кто же откатит нам камень от входа в гробницу?

і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?

4 Н о когда они пришли, то увидели, что камень уже отвален, а он был очень большим.

А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий...

5 О ни вошли в гробницу и увидели юношу, одетого в белое, он сидел справа от входа. Женщины испугались.

І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...

6 А он сказал им: – Не бойтесь. Вы ищете распятого Иисуса из Назарета? Он воскрес! Его здесь нет. Посмотрите на место, где Его положили.

А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.

7 И дите и скажите Его ученикам, включая Петра, что Он отправился прежде вас в Галилею. Там вы Его увидите, как Он вам и говорил.

Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.

8 Ж енщины вышли и побежали от гробницы, испуганные и изумленные. Они ничего никому не сказали, так сильно они испугались. Иисус является Марии Магдалине

А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись...

9 В оскреснув рано утром в первый день недели, Иисус явился сначала Марии Магдалине, из которой Он когда-то изгнал семь демонов.

Як воскрес Він уранці дня першого в тижні, то з'явився найперше Марії Магдалині, із якої був вигнав сім демонів.

10 О на пошла и сообщила тем, кто был с Ним, горевавшим и плакавшим.

Пішовши вона, повідомила тих, що були з Ним, які сумували та плакали.

11 К огда они услышали, что Иисус жив и что она Его видела, они не поверили.

А вони, як почули, що живий Він, і вона Його бачила, не йняли тому віри.

12 П отом Иисус явился в другом облике двоим из них, когда они шли из города.

По цьому з'явився Він двом із них у постаті іншій в дорозі, як ішли вони на село.

13 Э ти двое возвратились и рассказали остальным, но и им не поверили.

А вони, як вернулися, інших про те сповістили, але не повірено й їм.

14 П озже Иисус явился одиннадцати ученикам, когда те возлежали за столом. Он упрекнул их за неверие и упрямство, потому что они не поверили тем, кто видел Его воскресшим. Великое поручение и вознесение Иисуса

Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його.

15 О н сказал им: – Идите по всему миру и возвещайте Радостную Весть всем людям.

І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!

16 Т от, кто поверит и примет крещение, будет спасен, а тот, кто не поверит, будет осужден.

Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде.

17 У веровавших будут сопровождать знамения: они будут Моим Именем изгонять демонов, говорить на новых языках;

А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими,

18 о ни будут брать в руки змей, и если даже выпьют смертельную отраву, это не повредит им; они будут возлагать руки на больных, и те будут выздоравливать.

братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде!

19 К огда Господь Иисус сказал им все это, Он вознесся на небеса и сел по правую руку Бога.

Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці.

20 А ученики пошли и повсюду проповедовали, и Господь содействовал им, подтверждая их слово знамениями.

І пішли вони, і скрізь проповідували. А Господь помагав їм, і стверджував слово ознаками, що його супроводили. Амінь.