1 Я снова поднял глаза и увидел: предо мною муж с землемерной нитью в руке.

(2-5) І звів Я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірничий шнур.

2 Я спросил: – Куда ты идешь? Он ответил мне: – Измерить Иерусалим, чтобы узнать его ширину и длину.

(2-6) І сказав я: Куди ти йдеш? А він відказав мені: Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його.

3 З атем Ангел, говоривший со мной, двинулся вперед, а навстречу Ему вышел другой ангел,

(2-7) Аж ось Ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.

4 и тогда первый Ангел сказал второму: – Беги, скажи тому юноше: «Иерусалим будет городом без стен из-за множества жителей и скота.

(2-8) І сказав він до нього: Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.

5 Я Сам буду огненной стеной вокруг него, – возвещает Господь, – и славой внутри него».

(2-9) А Я стану для нього, говорить Господь, огняним муром навколо, і стану славою в середині його.

6 – Вперед! Вперед! Бегите из северной земли, – возвещает Господь, – ведь по четырем небесным ветрам Я вас развеял, – возвещает Господь.

(2-10) Горе, горе, втікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь.

7 – Вперед! Спасайся, Сион, живущий у дочери Вавилона!

(2-11) Горе, втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону!

8 В едь так сказал Господь Cил: – Он прославил Меня и послал на народы, которые вас обирали, потому что, кто прикасается к вам, тот касается зеницы Моего ока.

(2-12) Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.

9 Я подниму на них руку, и они станут добычей своих рабов. Тогда вы узнаете, что Господь Cил послал Меня.

(2-13) Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.

10 К ричи от радости и ликуй, дочь Сиона. Ведь Я приду и буду жить у тебя, – возвещает Господь. –

(2-14) Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось Я приходжу та перебуватиму посеред тебе, говорить Господь!

11 М ногие народы примкнут к Господу в тот день и станут Моим народом. Я буду жить у тебя, и ты узнаешь, что Господь Cил послал Меня к тебе.

(2-15) І дня того прилучаться люди численні до Господа, і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.

12 Г осподь примет Иудею как Свой удел в святой земле и снова изберет Иерусалим.

(2-16) І Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!

13 У молкни перед Господом, человеческий род, потому что Он поднялся из Своего святого жилища.

(2-17) Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого!