1 С лово Господне, которое было к Михею из Морешета в дни правления Иотама, Ахаза и Езекии, царей Иудеи, – видение, которое было ему о Самарии и Иерусалиме.

Слово Господнє, що було до морешетського Михея за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, яке він бачив на Самарію та Єрусалим.

2 С лушайте, все народы, внимай, земля и все, что на ней; пусть Владыка Господь будет свидетелем против вас, Владыка из святого храма Своего. Суд над Самарией и Иерусалимом

Почуйте оце, всі народи, послухай, ти земле та все, що на ній! і хай буде за свідка на вас Господь Бог, Господь з храму святого Свого!

3 С мотрите, Господь выходит из Своего жилища; Он нисходит и ступает по высотам земли.

Бо Господь ось виходить із місця Свого, і Він сходить і ступає по висотах землі.

4 П лавятся горы под Ним, как воск от огня, раскалываются долины, как вода, что льется со склона.

І топляться гори під Ним, і тануть долини, мов віск від огню, мов ті води, що ллються з узбіччя.

5 В се это – за отступничество Иакова, за грехи дома Израиля. Что есть отступничество Иакова? Разве не Самария? Что такое святилище на возвышенностях Иудеи? Разве не Иерусалим?

Усе це за провинення Якова, за гріхи дому Ізраїля. Хто провинення Якова, чи ж не Самарія? А хто гріх дому Юдиного, чи ж не Єрусалим?

6 – За это Я сделаю Самарию грудой развалин, среди которых разобьют виноградники. Я низвергну ее камни в долину и обнажу ее основания.

І зроблю Самарію руїною в полі, за місце садити виноград, і повикидаю в долину каміння її, і відкрию основи її.

7 В се ее истуканы будут расколоты, сожжены все храмовые дары, Я уничтожу всех ее идолов. В уплату за блуд получала она эти дары, и платой блудницам опять они станут. Плач и горе

І потовчені будуть усі її ідоли, всі ж дарунки її за розпусту попалені будуть в огні, і всіх бовванів її Я віддам на спустошення. Бо зібрала вона від дарунків за блуд, і на подарунки за блуд це повернеться.

8 О б этом я буду плакать и горевать, буду скитаться босым и обнаженным. Как шакал, буду выть, и причитать, как сова,

Над оцим голоситиму я та ридатиму, ходитиму босий й нагий, заводити буду, немов ті шакали, і буду тужити, як струсі!

9 п отому, что рана Самарии неисцелима; она дошла до Иудеи, до ворот моего народа – до самого Иерусалима.

Бо рани її невигойні, бо це аж до Юди прийшло, воно досягло аж до брами народу Мого, аж до Єрусалиму.

10 Н е объявляйте в Гате, не плачьте вовсе. В Бет-Леафре валяйтесь в пыли.

Цього не оголошуйте в Ґаті, і плакати не плачте, качайтесь по поросі в Бет-Леафрі.

11 С тупайте своим путем, горожане Шафира, нагими и опозоренными. Не смогут выйти из города жители Цаанана; плачет Бет-Ецель – не дождетесь от него помощи.

Переходь собі ти, о мешканко Шафіру, нага, осоромлена, вже бо не вийде мешканка Цаанану, голосіння Бет-Гаецелу не дасть вам спинитися в ньому.

12 Ж дут тревожно добрых вестей горожане Марота, беда от Господа низошла к воротам Иерусалима.

Бо мешканка Мароту чекала добра, та до єрусалимської брами зійшло оце лихо від Господа.

13 З апрягайте скакунов в колесницы, обитатели Лахиша, вы были началом греха для дочери Сиона, потому что с вас начались преступления Израиля.

Запряжи баскі коні до воза, мешканко Лахішу! Ти початок гріха для сіонської доньки, бо знайшлись серед тебе провини Ізраїлеві,

14 П оэтому вы проститесь подарками с Морешет-Гатом; дома Ахзива обманом окажутся для царей Израиля.

тому то даси розводові листи на Морешет-Ґат. Доми Ахзіва омана для Ізраїлевих царів.

15 Я опять приведу владельца к вам, обитатели Мареши; слава Израиля пойдет в Адуллам.

Спроваджу тобі ще спадкоємця Я, о мешканко Мареші, Аж по Адуллам прийде слава Ізраїля.

16 О брейте головы в знак печали о милых ваших сыновьях; станьте лысыми подобно грифу – потому что в плен уводят их от вас.

Зроби собі лисину та острижися за синів своїх любих, пошир свою лисину, мов ув орла, бо пішли на вигнання від тебе вони!