1 П осле того как ковчег Господа пробыл в филистимской земле семь месяцев,

І був Божий ковчег у филистимській землі сім місяців.

2 ф илистимляне позвали жрецов и прорицателей и спросили: − Что нам делать с ковчегом Господа? Скажите нам, как вернуть его на его место?

І покликали филистимляни жерців та ворожбитів, говорячи: Що робити з Господнім ковчегом? Скажіть нам, як відіслати його на його місце?

3 Т е ответили: − Если хотите вернуть ковчег израильского Бога, вы непременно должны принести Ему жертву повинности. Тогда вы исцелитесь и узнаете, почему Его гнев против вас не утихал.

А ті сказали: Якщо ви відсилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відсилайте його порожньо, але конче принесіть Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, і ви пізнаєте, чому не відступає Його рука від вас.

4 Ф илистимляне спросили: − Какую жертву повинности Ему принести? Те ответили: − Пять золотых изображений наростов и пять золотых мышей, по числу филистимских правителей, ведь одна и та же кара обрушилась и на вас, и на ваших правителей.

І ті спитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принесемо Йому? А ті відказали: За числом филистимських володарів п'ять золотих болячок та п'ять золотих мишей. Бо одна пораза для всіх вас та для ваших володарів.

5 С делайте изображения наростов и мышей, которые уничтожают страну, и почтите израильского Бога. Может быть, Его гнев против вас, ваших богов и вашей земли утихнет.

І зробіть подоби ваших болячок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, і воздайте славу Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над вас і з-над ваших богів та з-над вашого краю.

6 З ачем вам ожесточать сердца, подобно египтянам и фараону? Когда Он жестоко обошелся с ними, разве они не отпустили израильтян, чтобы те шли своей дорогой?

І чого ви будете робити запеклими свої серця, як робили запеклим серце своє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, як Він чинив дивні речі з ними, не відпустили їх, і вони пішли?

7 И так, приготовьте новую повозку с двумя коровами, которые впервые отелились и никогда не носили ярма. Запрягите коров в повозку, а телят уведите от них и заприте.

А тепер візьміть, і зробіть одного нового воза, і візьміть дві дійні корові, що на них не накладалося ярма, і запряжіть ті корови до воза, а їхні телята відведете від них додому.

8 В озьмите ковчег Господа и поставьте его на повозку, а золотые предметы, которые вы принесете Ему как жертву повинности, положите в ящик около ковчега. Отправьте его в путь,

І візьмете Господнього ковчега, та й поставите його на воза, а золоті речі, що ви принесете Йому жертвою за провину, покладете в скрині збоку її. І відпустите його, і він піде.

9 н о следите за ним. Если он пойдет в свою землю, по направлению к Бет-Шемешу, то это великое бедствие обрушил на нас Господь. Но если нет, то мы будем знать, что не Его рука поразила нас, и произошло это с нами случайно.

І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до своєї границі, він зробив нам це велике зло. А якщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулася нас, випадок то був нам.

10 О ни так и сделали. Взяли двух коров и запрягли их в повозку, а телят заперли.

І зробили ті люди так. І взяли вони дві дійні корові, і запрягли їх до воза, а їхніх телят замкнули вдома.

11 П оставили ковчег Господа на повозку вместе с ящиком, в котором были золотые мыши и изображения наростов.

І поставили вони Господнього ковчега на воза, і скриню, і золоті миші, і подоби їхніх болячок.

12 П осле этого коровы пошли прямо по направлению к Бет-Шемешу. Они шли по одной дороге и все время мычали, и не свернули ни вправо, ни влево. Филистимские правители следовали за ними до самой границы Бет-Шемеша.

І корови пішли просто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та все ревли, і не відхилялися ні праворуч, ні ліворуч. А филистимські володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.

13 Ж ители же Бет-Шемеша жали пшеницу в долине. Когда они взглянули, то увидели ковчег и обрадовались.

А люди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі свої та й побачили ковчега, і зраділи, що побачили!

14 П овозка приехала на поле Иисуса из Бет-Шемеша и остановилась там возле большого камня. Люди порубили повозку на дрова и принесли коров во всесожжение Господу.

А віз увійшов на поле бетшемешанина Ісуса, та й став там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів принесли цілопаленням для Господа.

15 Л евиты сняли ковчег Господа вместе с ящиком, в котором были золотые предметы, и поставили их на большой камень. В тот же день жители Бет-Шемеша принесли всесожжения и совершили Господу жертвоприношения.

А Левити зняли Господнього ковчега та скриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поставили при великому камені. А люди Бет-Шемешу принесли цілопалення, і приносили того дня жертви для Господа.

16 П ять филистимских правителей увидели все это и в тот же день вернулись в Экрон.

А п'ять филистимських володарів бачили це, і вернулися того дня до Екрону.

17 З олотые наросты филистимляне послали как жертву повинности Господу − по одному за Ашдод, Газу, Ашкелон, Гат и Экрон.

А оце ті золоті болячки, що филистимляни звернули Господеві жертвою за провину: одна за Ашдод, одна за Газу, одна за Ашкелон, одна за Ґат, одна за Екрон.

18 А число золотых мышей соответствовало числу городов, принадлежащих филистимским правителям, − укрепленных городов с пригородными поселениями. Большой камень, на который поставили ковчег Господа, – до сегодняшнего дня стоит на поле Иисуса из Бет-Шемеша как свидетельство случившегося.

А золоті миші були за числом усіх филистимських міст п'ятьох володарів, від міста твердинного й аж до безмурного села, і аж до великого каменя, що на ньому поставили Господнього ковчега, і він знаходиться аж до цього дня на полі бет-шемешанина Ісуса.

19 И поразил Он некоторых жителей Бет-Шемеша за то, что они заглядывали в ковчег Господа, и погубил из них пятьдесят тысяч семьдесят человек. Народ плакал из-за тяжелого удара, который нанес им Господь,

І вдарив Господь людей Бет-Шемешу, бо вони заглядали в Господній ковчег. І вибив Він між народом п'ятдесят тисяч чоловіка та сімдесят чоловіка. І був народ у жалобі, бо Господь ударив народ великою поразкою.

20 и жители Бет-Шемеша спросили: − Кто может устоять в присутствии Господа, этого святого Бога? Куда унести отсюда ковчег?

І сказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе стати перед лицем Господа, Того Бога Святого? І до кого Він піде від нас?

21 О ни послали вестников к жителям Кирьят-Иеарима, говоря: «Филистимляне вернули ковчег Господа. Сойдите, возьмите его к себе».

І вони послали послів до мешканців Кір'ят-Єаріму, говорячи: Филистимляни вернули Господнього ковчега. Зійдіть, знесіть його до себе.