1 М альчик Самуил служил перед Господом под руководством Илия. В те дни слово Господа было редким; не часты были и видения.

А отрок Самуїл служив Господеві при Ілії. А Господнє слово було рідке за тих днів, видіння не було часте.

2 К ак-то ночью Илий, чьи глаза ослабели настолько, что он едва мог видеть, лежал на своем обычном месте.

І сталося того дня, коли Ілій лежав на своєму місці, а очі його стали затемнятися, він не міг бачити,

3 С ветильник Бога еще не догорел, и Самуил лежал в храме Господа, где находился ковчег Бога.

і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковчег,

4 Г осподь позвал Самуила, и Самуил ответил: − Вот я.

то покликав Господь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! А він відказав: Ось я!

5 О н подбежал к Илию, сказав: − Вот я. Ты звал меня? Но Илий сказал: − Я не звал тебя, возвращайся и ложись. Он пошел и лег.

І побіг він до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Я не кликав.Вернися, лягай. І він пішов і ліг.

6 Г осподь позвал его вновь: − Самуил! Самуил поднялся, пришел к Илию и сказал: − Вот я. Ты звал меня? − Мой сын, − сказал Илий, − я не звал тебя, возвращайся и ложись спать.

А Господь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. А той відказав: Не кликав я, сину мій. Вернися, лягай.

7 С амуил не знал еще Господа: слово Господа еще не открывалось ему.

А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

8 Г осподь позвал Самуила в третий раз, и Самуил поднялся, пришел к Илию и сказал: − Вот я. Ты звал меня? Тогда Илий понял, что мальчика зовет Господь.

А Господь далі покликав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілія та й сказав: Ось я, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе отрока.

9 О н сказал Самуилу: − Иди и ложись, и если Он позовет тебя, скажи: «Говори, Господи, Твой слуга слушает Тебя». Самуил пошел и лег на свое место.

І сказав Ілій до Самуїла: Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

10 Г осподь пришел и встал там, призывая, как в первый и во второй раз: − Самуил! Самуил! Тогда Самуил сказал: − Говори, Твой слуга слушает Тебя.

І ввійшов Господь, і став, і покликав, як перед тим: Самуїле, Самуїле! А Самуїл відказав: Говори, Господи, бо раб Твій слухає!

11 И Господь сказал Самуилу: − Я собираюсь совершить в Израиле такое, от чего у каждого, кто услышит об этом, зазвенит в ушах.

І сказав Господь до Самуїла: Ось Я зроблю таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.

12 Т огда Я исполню над Илием все, что говорил о его семье, − от начала до конца.

Того дня Я виконаю над Ілієм все, що Я говорив про дім його, від початку й до кінця.

13 В едь Я говорил ему, что накажу его семью навеки из-за греха, о котором он знал; его сыновья сделались презренными, а он не обуздывал их.

І розповім йому, що Я суджу дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

14 П оэтому Я клянусь дому Илия: вина дома Илия никогда не будет отпущена жертвой или приношением.

Тому присягнув Я домом Ілія, що не очиститься гріх Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки.

15 С амуил лежал до утра, а затем открыл двери дома Господа. Он боялся передать Илию видение,

І лежав Самуїл аж до ранку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілієві про те видіння.

16 н о Илий позвал его и сказал: − Самуил, мой сын. Самуил ответил: − Вот я.

І покликав Ілій Самуїла, та й сказав: Самуїле, сину мій! А той сказав: Ось я!

17 − Что Он сказал тебе? − спросил Илий. − Не скрывай от меня. Бог сурово накажет тебя, если ты скроешь от меня что-либо из того, что Он сказал тебе.

І сказав він: Що то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!

18 С амуил рассказал ему все, ничего не скрывая. Тогда Илий сказал: − Он − Господь; пусть поступает, как Ему угодно.

І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: Він Господь, нехай зробить те, що добре в очах Його!

19 Г осподь был с Самуилом, когда тот вырос, и не оставил несбывшимся ни одного из его слов.

І виростав Самуїл, а Господь був із ним, і не опустив ані жодного зо всіх Його слів.

20 В есь Израиль от Дана до Вирсавии признал, что Самуил − истинный пророк Господа.

І ввесь Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

21 Г осподь продолжал являться в Шило, и там Он открылся Самуилу через Свое слово.

А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.