1 П оскольку уже многие принялись составлять описание произошедших среди нас событий

Через те, що багато-хто брались складати оповість про справи, які стались між нами,

2 н а основе сведений, переданных нам людьми, которые с самого начала были очевидцами и служителями Cлова,

як нам ті розповіли, хто спочатку були самовидцями й слугами Слова,

3 т о и я решил, тщательно исследовав все от начала, описать тебе, достопочтеннейший Феофил, все по порядку,

тому й я, все від першої хвилі докладно розвідавши, забажав описати за порядком для тебе, високодостойний Теофіле,

4 ч тобы ты мог убедиться в достоверности того, чему был научен. Ангел предвозвещает Захарии рождение Иоанна

щоб пізнав ти істоту науки, якої навчився.

5 В о время правления Ирода, царя Иудеи, был священник по имени Захария, из смены Авия. Его жена тоже была потомком Аарона, ее звали Елисавета.

За днів царя юдейського Ірода був один священик, на ім'я Захарій, з денної черги Авія, та дружина його із дочок Ааронових, а ім'я їй Єлисавета.

6 О ба они были праведны перед Богом, живя непорочно и строго соблюдая все заповеди и установления Господа.

І обоє вони були праведні перед Богом, бездоганно сповняючи заповіді й постанови Господні.

7 Н о у них не было детей, потому что Елисавета была бесплодна. Они оба были уже в преклонном возрасте.

А дитини не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку старого обоє були.

8 О днажды, когда была очередь служить смене, к которой принадлежал Захария, он нес службу перед Богом.

І ось раз, як у порядку своєї черги він служив перед Богом,

9 В соответствии с установленным для священников порядком ему выпало по жребию войти в храм Господа и возжигать благовония.

за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити.

10 В о время возжигания благовоний множество народа молилось снаружи.

Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору.

11 З ахарии же явился ангел Господа. Он стоял справа от жертвенника, где возжигались благовония.

І з'явивсь йому Ангол Господній, ставши праворуч кадильного жертівника.

12 К огда Захария увидел его, он был чрезвычайно поражен и испуган.

І стривоживсь Захарій, побачивши, і острах на нього напав.

13 А нгел сказал ему: – Не бойся, Захария, твоя молитва услышана. Твоя жена Елисавета родит тебе сына, и ты назовешь его Иоанном.

А Ангол до нього промовив: Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іван.

14 Т вое сердце наполнится счастьем и ликованием, и многие будут радоваться его рождению,

І він буде на радість та втіху тобі, і з його народження багато-хто втішаться.

15 п отому что он будет великим перед Господом. Он никогда не будет пить вина и других хмельных напитков. От самого рождения он будет исполнен Святым Духом.

Бо він буде великий у Господа, ні вина, ні п'янкого напою не питиме, і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері.

16 М ногих израильтян он обратит к Господу, их Богу.

І багато синів із Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога.

17 О н будет предшествовать Ему в духе и силе Илии, чтобы обратить сердца отцов к детям, а непокорных – к мудрости праведных, приготовляя народ к приходу Господа.

І він сам перед Ним буде йти в духу й силі Іллі, щоб серця батьків привернути до дітей, і неслухняних до мудрости праведних, щоб готових людей спорядити для Господа.

18 З ахария спросил ангела: – Как мне узнать, что это сбудется? Ведь я уже стар, и жена моя в преклонных годах.

І промовив Захарій до Ангола: Із чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку...

19 А нгел ответил: – Я – Гавриил, стоящий перед Богом, и я послан, чтобы сообщить тебе эту радостную весть.

А Ангол прорік йому в відповідь: Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою, і звістити тобі про цю Добру Новину.

20 Н о сейчас за то, что ты не поверил моим словам, которые обязательно исполнятся в свое время, ты онемеешь и не будешь говорить до того дня, пока это не сбудется.

І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!

21 М ежду тем люди ждали Захарию и удивлялись, почему он так долго не выходит из храма.

А люди чекали Захарія, та й дивувались, чого забаривсь він у храмі.

22 К огда Захария вышел, он не мог говорить и вынужден был общаться с ними жестами. Все поняли, что в храме ему было видение.

Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки знаки їм давав, і залишився німий...

23 К огда срок его служения закончился, Захария возвратился домой.

І як дні його служби скінчились, він вернувся до дому свого.

24 В скоре его жена Елисавета забеременела и пять месяцев не выходила из дома.

А після тих днів зачала його дружина Єлисавета, і таїлась п'ять місяців, кажучи:

25 О на говорила: – Вот что сделал для меня Господь, по милости Своей сняв с меня позор перед людьми! Предсказание о рождении Иисуса

Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!

26 К огда Елисавета была на шестом месяце беременности, Бог послал ангела Гавриила в галилейский город Назарет,

А шостого місяця від Бога був посланий Ангол Гавриїл у галілейське місто, що йому на ім'я Назарет,

27 к деве по имени Мария. Мария была обручена с Иосифом, потомком Давида.

до діви, що заручена з мужем була, на ім'я йому Йосип, із дому Давидового, а ім'я діві Марія.

28 А нгел пришел к ней и сказал: – Приветствую тебя, получившая милость! С тобой Господь!

І, ввійшовши до неї, промовив: Радій, благодатная, Господь із тобою! Ти благословенна між жонами!

29 М арию эти слова очень удивили, и она размышляла, что бы значило такое приветствие.

Вона ж затривожилась словом, та й стала роздумувати, що б то значило це привітання.

30 А нгел продолжал: – Не бойся, Мария, потому что Бог проявил к тебе милость!

А Ангол промовив до неї: Не бійся, Маріє, бо в Бога благодать ти знайшла!

31 Т ы забеременеешь и родишь Сына, и назовешь Его Иисусом.

І ось ти в утробі зачнеш, і Сина породиш, і даси Йому ймення Ісус.

32 О н станет великим, и Его будут называть Сыном Всевышнего. Господь Бог даст Ему престол Его предка Давида,

Він же буде Великий, і Сином Всевишнього званий, і Господь Бог дасть Йому престола Його батька Давида.

33 и Он будет царствовать над домом Иакова вовеки, и Его Царству не будет конца.

І повік царюватиме Він у домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

34 – Как это может быть? – спросила Мария. – Ведь я еще не была с мужчиной.

А Марія озвалась до Ангола: Як же станеться це, коли мужа не знаю?...

35 А нгел ответил: – Святой Дух сойдет на тебя, и тебя осенит сила Всевышнего. Поэтому Ребенок, Который родится у тебя, будет свят – Он будет зваться Сыном Бога.

І Ангол промовив у відповідь їй: Дух Святий злине на тебе, і Всевишнього сила обгорне тебе, через те то й Святе, що народиться, буде Син Божий!

36 В от и твоя родственница Елисавета тоже родит сына в ее преклонные годы. О ней говорили, что она бесплодна, но она уже на шестом месяце беременности.

А ото твоя родичка Єлисавета і вона зачала в своїй старості сина, і оце шостий місяць для неї, яку звуть неплідною.

37 Д ля Бога нет ничего невозможного.

Бо для Бога нема неможливої жадної речі!

38 – Я служанка Господа, – ответила Мария, – пусть все произойдет со мной так, как ты сказал. И ангел оставил ее. Мария навещает Елисавету

А Марія промовила: Я ж Господня раба: нехай буде мені згідно з словом твоїм! І відійшов Ангол від неї.

39 В скоре после этого Мария собралась и поспешила в город, расположенный в нагорьях Иудеи.

Тими днями зібралась Марія й пішла, поспішаючи, у гірську околицю, у місто Юдине.

40 О на вошла в дом Захарии и поприветствовала Елисавету.

І ввійшла вона в дім Захарія, та й поздоровила Єлисавету.

41 К огда Елисавета услышала приветствие Марии, ребенок внутри у нее встрепенулся; Елисавету наполнил Святой Дух,

Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, затріпотала дитина в утробі її. І Єлисавета наповнилась Духом Святим,

42 и она громким голосом воскликнула: – Благословенна ты среди женщин, и благословен Ребенок, Которого ты носишь!

і скрикнула голосом гучним, та й прорекла: Благословенна Ти між жонами, і благословенний Плід утроби твоєї!

43 Ч ем я заслужила такую милость, что ко мне пришла мать моего Господа?

І звідкіля мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?

44 К ак только я услышала твое приветствие, ребенок во мне так и встрепенулся от радости.

Бо як тільки в вухах моїх голос привіту твого забринів, від радощів затріпотала дитина в утробі моїй!

45 Б лаженна поверившая в исполнение того, что сказал Господь!

Блаженна ж та, що повірила, бо сповниться проречене їй від Господа!

46 М ария ответила: – Душа моя славит Господа,

А Марія промовила: Величає душа моя Господа,

47 и дух мой радуется о Боге, Спасителе моем,

і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,

48 п отому что Он увидел смирение Своей служанки. Отныне все поколения будут называть меня благословенной,

що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,

49 п отому что Всемогущий совершил такое великое дело для меня! Его Имя свято!

бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,

50 И з поколения в поколение Он проявляет милость к боящимся Его!

і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!

51 Е го рукой совершены великие дела: Он рассеял гордых, в надмении сердца их,

Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!

52 с верг правителей с их престолов и возвысил смиренных!

Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,

53 О н насытил благами голодных, а богатых отослал ни с чем.

удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!

54 О н помог Своему слуге Израилю, помня Свое обещание нашим предкам

Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,

55 б ыть милосердным к Аврааму и его семени вовеки.

як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

56 М ария погостила у Елисаветы около трех месяцев и затем возвратилась домой. Рождение, наречение имени и обрезание Иоанна Крестителя

І залишалась у неї Марія щось місяців зо три, та й вернулась до дому свого.

57 К огда подошло время, Елисавета родила сына.

А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

58 Е е соседи и родственники услышали о том, что Бог явил ей великую милость, и радовались вместе с ней.

І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

59 Н а восьмой день они пришли, чтобы совершить над ребенком обряд обрезания, и хотели назвать его в честь отца Захарией.

І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

60 Н о мать ребенка возразила: – Нет! Его будут звать Иоанном.

І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

61 Е й стали говорить: – Но ведь среди ваших родственников нет никого с таким именем!

А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

62 О ни стали жестами спрашивать отца, как бы он хотел назвать сына.

І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

63 З ахария попросил табличку для письма и, к удивлению всех, написал: «Его имя Иоанн».

Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

64 В тот же миг к нему вернулась речь, и он начал говорить, прославляя Бога.

І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

65 В сех соседей объял страх, и весть о случившемся разнеслась по всем нагорьям Иудеи.

І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

66 В се, кто слышал об этом, с удивлением спрашивали: – Кем же станет этот ребенок? – потому что рука Господа была с ним. Пророческое слово Захарии

А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

67 С вятой Дух наполнил Захарию, отца Иоанна, и он начал пророчествовать:

Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 – Благословен Господь, Бог Израиля, Который посетил Свой народ и искупил его!

Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 О н воздвиг нам рог спасения из дома Своего слуги Давида,

Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

70 к ак Он издавна обещал через Своих святых пророков,

як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

71 ч то Он спасет нас от врагов и от рук тех, кто ненавидит нас.

що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 Т ак Он проявил милость к нашим предкам, помня Свой святой завет,

що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 к лятву, которой Он поклялся нашему предку Аврааму:

що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

74 и збавить нас от рук наших врагов, чтобы мы могли без страха служить Ему,

щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 ж ивя перед Ним в святости и праведности во все дни нашей жизни!

у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 И ты, дитя, будешь назван пророком Всевышнего, потому что будешь идти перед Господом, чтобы приготовить Ему пути,

Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

77 в озвестить Его народу спасение через прощение грехов,

щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

78 п о глубочайшему милосердию нашего Бога, Который пошлет нам Утреннюю Зарю с небес,

через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 ч тобы дать свет живущим во тьме и тени смертной и направить наши стопы на путь мира!

щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

80 Р ебенок рос и укреплялся в духе. Он жил в пустыне до того времени, когда открыто явился Израилю.

А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.