1 К огда весь народ переправился через Иордан, Господь сказал Иисусу:

І сталося, як увесь народ закінчив переходити Йордан, то сказав Господь до Ісуса, говорячи:

2 – Выберите из народа двенадцать человек, по одному из каждого рода,

Візьміть собі з народу дванадцять мужів, по одному мужеві з племени.

3 и велите им взять двенадцать камней из середины Иордана, оттуда, где стояли священники, перенести их с собой и положить их там, где вы остановитесь сегодня вечером на ночлег.

І накажете їм, говорячи: Винесіть звідси, із середини Йордану, із місця, де міцно стояли ноги священиків, дванадцять каменів, і перенесете їх із собою, і покладете їх на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі.

4 И исус позвал двенадцать человек, которых он назначил из израильтян, по одному из каждого рода,

І покликав Ісус тих дванадцятьох мужів, що настановив з Ізраїлевих синів, по одному мужеві з племени,

5 и сказал им: – Пройдите перед ковчегом Господа, вашего Бога, на середину Иордана. Пусть каждый из вас возьмет на плечи по одному камню, по числу родов израильтян.

та й сказав їм Ісус: Підіть перед ковчегом Господа, Бога вашого, до середини Йордану, і підійміть собі кожен на плече своє одного каменя за числом племен Ізраїлевих синів,

6 О ни будут служить вам памятным знаком. В будущем, когда ваши дети спросят вас: «Что значат эти камни?», –

щоб то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші сини, говорячи: Що це в вас за каміння?

7 с кажите им, что воды реки иссякли перед ковчегом завета Господа, когда его переправляли через Иордан. Эти камни будут у народа Израиля памятным знаком навеки.

то скажете їм, що була відділена йорданська вода перед ковчегом Господнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданська вода. І будуть ті каміння за пам'ятку для Ізраїлевих синів аж навіки.

8 И зраильтяне сделали так, как велел им Иисус. Они взяли из середины Иордана двенадцать камней, по числу родов израильтян, как сказал Иисусу Господь. Они перенесли их с собой в лагерь, где и положили их.

І зробили Ізраїлеві сини так, як наказав Ісус, і понесли вони дванадцять каменів із середини Йордану, як говорив Господь до Ісуса, за числом племен Ізраїлевих синів. І перенесли їх із собою до нічлігу, та й поклали їх там.

9 ( Иисус поставил также двенадцать камней в середине Иордана, где стояли священники, которые несли ковчег завета. Эти камни там и до сих пор.)

А інших дванадцять каменів поставив Ісус в середині Йордану на місці, де стояли ноги священиків, що несли ковчега заповіту, і вони там аж до дня цього.

10 А священники, которые несли ковчег, стояли в середине Иордана, пока не исполнилось все, что Господь повелел Иисусу сказать народу, – как Моисей велел Иисусу. Народ же поспешно переправлялся,

А священики, що несли ковчега, стояли в середині Йордану аж до закінчення всього, що Господь наказав був Ісусові сказати народові, згідно з усім тим, що наказав був Мойсей Ісусові. А народ квапився і переходив.

11 и как только все переправились, переправился и ковчег Господа и священники, идущие перед народом.

І сталося, як увесь народ скінчив переходити, то перейшов Господній ковчег та священики перед народом.

12 В ооруженные рувимиты, гадиты и половина рода Манассии переправились перед израильтянами, как велел им раньше Моисей.

І перейшли Рувимові сини й сини Ґадові та половина племени Манасіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлевими синами, як Мойсей говорив був до них.

13 О коло сорока тысяч вооруженных для битвы переправилось перед Господом в долину Иерихона, чтобы воевать.

Коло сорока тисяч озброєних вояків перейшли перед Господнім лицем на війну до єрихонських степів.

14 В тот день Господь возвысил Иисуса в глазах всего Израиля, и они чтили его во все дни его жизни, как чтили Моисея.

Того дня звеличив Господь Ісуса на очах усього Ізраїля, і стали боятися його, як боялися Мойсея по всі дні його життя.

15 И Господь сказал Иисусу:

І сказав Господь до Ісуса, говорячи:

16 – Вели священникам, которые несут ковчег свидетельства, выйти из Иордана.

Накажи священикам, що носять ковчега заповіту, і нехай вони вийдуть з Йордану.

17 И исус велел священникам: – Выйдите из Иордана.

І наказав Ісус священикам, говорячи: Вийдіть з Йордану!

18 К огда священники, которые несли ковчег завета Господа, вышли из Иордана и стопы их коснулись суши, вода Иордана вернулась на свое место и потекла, затопляя берега, как прежде.

І сталося, коли священики, що несли ковчега Господнього заповіту, вийшли з середини Йордану, а стопи ніг священиків відірвалися від нього, щоб стати на сухому, то вода Йордану вернулася на своє місце, і пішла, як учора-позавчора, по всіх його берегах.

19 В десятый день первого месяца народ вышел из Иордана и разбил лагерь в Гилгале на восточной стороне Иерихона.

А народ вийшов із Йордану десятого дня першого місяця, та й таборував у Ґілґалі, на східньому боці Єрихону.

20 И исус поставил в Гилгале двенадцать камней, которые они взяли из Иордана.

А дванадцять тих каменів, що взяли з Йордану, Ісус поставив у Ґілґалі.

21 О н сказал израильтянам: – В будущем, когда ваши потомки станут спрашивать своих отцов: «Что означают эти камни?»,

І сказав він до Ізраїлевих синів, говорячи: Коли взавтра запитають вас ваші сини своїх батьків, говорячи: Що це за каміння?

22 с кажите им: «Израиль посуху перешел Иордан».

то познайомте ваших синів, говорячи: По сухому перейшов був Ізраїль цей Йордан,

23 В едь Господь, ваш Бог, осушил перед вами Иордан, пока вы не переправились. Господь, ваш Бог, сделал с Иорданом то же, что Он сделал с Красным морем, когда Он осушил его перед нами, чтобы мы переправились.

бо Господь, Бог ваш, висушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, як зробив був Господь, Бог ваш, морю Червоному, яке Він висушив перед нами, аж поки ми не перейшли,

24 О н сделал это, чтобы все народы земли узнали, что рука Господа сильна, и чтобы вы всегда боялись Господа, вашего Бога.

щоб усі народи землі пізнали руку Господню, що сильна вона, щоб боялися ви Господа, Бога вашого, по всі дні.