1 Л юбящий наставление любит знание, а ненавидящий нарекание – невежда.

Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

2 Д обрый получит от Господа расположение, а коварного Он осудит.

Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.

3 Ч еловеку не утвердить себя злом, а корень праведных не поколеблется.

Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.

4 Х орошая жена – мужу венец, а срамящая мужа – что гниль в кости.

Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

5 П омышления праведных честны, а советы нечестивых коварны.

Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.

6 С лова нечестивых – гибельная засада, но речь праведных спасает их.

Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.

7 Н ечестивца низвергнут – и нет его, а дом праведных устоит.

Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

8 Ч еловека хвалят по мудрости, а извращенный ум презирают.

Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.

9 Л учше быть никем, но иметь слугу, чем притворяться знатным, нуждаясь в хлебе.

Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.

10 П раведник и скотину свою жалеет, а у нечестивых и жалость – жестока.

Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.

11 В озделывающий свою землю будет есть досыта, а гоняющийся за пустыми мечтами – не разумен.

Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.

12 Н еправедный жаждет твердыни злодеев, но корень праведных пустит свой росток.

Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.

13 Н ечестивого ловят его же слова, но праведник избежит беды.

Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.

14 О т плода своих уст человек насыщается благом, и кто трудится руками, тоже получит воздаяние.

Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.

15 Г лупец считает, что путь его прям, но мудрый прислушивается к советам.

Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.

16 Г лупец обнаружит свой гнев немедля, но разумный оставит оскорбление без внимания.

Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

17 Ч естный свидетель расскажет правду, а криводушный солжет.

Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.

18 С лова опрометчивых ранят, как меч, а речь мудрых – исцеляет.

Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

19 П равдивые уста пребудут вовеки, а лживый язык – только мгновение.

Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.

20 В сердцах злоумышленников обман, а радость – у миротворцев.

В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.

21 Н е случится с праведником беды, а жизнь нечестивых полна невзгод.

Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.

22 Г осподь гнушается лживыми устами, но верные слову Ему угодны.

Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

23 У мный человек скрывает знание, а сердце глупца разглашает глупость.

Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.

24 Р уки усердных будут править, а ленивых приставят к труду подневольному.

Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

25 Т ревога в сердце гнетет человека, а доброе слово веселит.

Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.

26 П раведник разборчив в своей дружбе, а путь нечестивых сбивает с толка.

Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.

27 Л енивый дичи своей не жарит, а усердный приобретет ценное добро.

Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний.

28 Н а пути праведности – жизнь; ходя ее тропами, смерти не встретишь.

В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.