1 О днажды сыновья Божьи пришли, чтобы предстать перед Господом, и сатана пришел с ними, чтобы предстать перед Ним.

І сталося одного дня, і поприходили Божі сини, щоб стати перед Господом: і прийшов також сатана поміж ними, щоб стати перед Господом.

2 Г осподь сказал сатане: – Откуда ты пришел? Сатана ответил Господу: – Я скитался по земле и обошел ее всю.

І сказав Господь до сатани: Звідки ти йдеш? А сатана відповів Господеві й сказав:

3 Г осподь сказал сатане: – Приметил ли ты Моего слугу Иова? Нет на земле такого человека, как он: непорочного и праведного, кто живет в страхе перед Богом и сторонится зла. Он по-прежнему тверд в своей непорочности, а ты настраивал Меня против него, чтобы погубить его без вины.

І сказав Господь до сатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, як він, на землі: муж він невинний та праведний, який Бога боїться, а від злого втікає. І він ще тримається міцно в своїй невинності, а ти намовляв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...

4 – Кожа за кожу! – отвечал сатана. – За свою жизнь человек отдаст все, что имеет.

І відповів сатана Господеві й сказав: Шкіра за шкіру, і все, що хто має, віддасть він за душу свою.

5 Н о протяни руку и порази его кости и плоть, и он проклянет Тебя прямо в лицо.

Але простягни но Ти руку Свою, і доторкнись до костей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?

6 Г осподь сказал сатане: – Хорошо. Он в твоих руках, только сохрани ему жизнь. Второе испытание Иова

І сказав Господь до сатани: Ось він у руці твоїй, тільки душу його бережи!

7 С атана ушел от Господа и поразил Иова болезненными язвами с головы до пят.

І вийшов сатана від лиця Господнього, та й ударив Йова злим гнояком від стопи ноги його аж до його черепа...

8 Т огда Иов взял черепок от посуды, чтобы скоблить себя им, и сел в пепел.

А той узяв собі черепка, щоб шкребти себе. І він сидів серед попелу...

9 Ж ена сказала ему: – Ты все еще держишься за непорочность? Прокляни Бога и умри!

І сказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшся в невинності своїй? Прокляни Бога і помреш!...

10 О н ответил ей: – Ты говоришь, как безумная. Разве мы должны принимать от Бога только хорошее и не принимать плохого? Во всем этом Иов не согрешил ни словом. Трое друзей Иова

А він до неї відказав: Ти говориш отак, як говорить яка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При всьому тому Йов не згрішив своїми устами...

11 К огда трое друзей Иова – Элифаз из Темана, Билдад из Шуаха и Цофар из Наамы услышали о постигших его бедах, они отправились в путь, покинув свои дома, и встретились, чтобы идти плакать с ним и утешать его.

І почули троє приятелів Йовових про все те нещастя, що прийшло на нього, і поприходили кожен з місця свого: теманянин Еліфаз, шух'янин Біддад та нааматянин Цофар. І вмовилися вони прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.

12 У видев издали, они его едва узнали. Они начали рыдать, разорвали на себе одежду и посыпали головы пеплом.

І звели вони здалека очі свої, і не пізнали його... І піднесли вони голос свій, та й заголосили, і роздерли кожен одежу свою, і кидали порох над своїми головами аж до неба...

13 О ни сидели рядом с ним на земле семь дней и семь ночей. Никто из них не сказал ему ни слова, потому что они видели, как сильно он страдает.

І сиділи вони з ним на землі сім день та сім ночей, і ніхто не промовив до нього ні слова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...