1 В есной, когда цари идут на войну, Давид послал Иоава со своими приближенными и всем израильским войском, и они нанесли поражение аммонитянам и осадили их главный город Равву. Давид же оставался в Иерусалиме.

І сталося по року, у час виходу царів на війну, то послав Давид Йоава й своїх слуг із ним, та всього Ізраїля, і вони вигубили аммонітян й облягли Раббу. А Давид сидів в Єрусалимі.

2 О днажды вечером, поднявшись с постели, Давид прогуливался по крыше своего дворца. С крыши он увидел купающуюся женщину. Женщина была очень красива,

І сталося надвечір, і встав Давид із ложа свого, і проходжувався на даху царського дому. І побачив він із даху жінку, що купалася. А та жінка була дуже вродлива.

3 и Давид послал разузнать о ней. Посланный сказал: – Это Вирсавия, дочь Елиама и жена хетта Урии

І послав Давид, і запитався про ту жінку. А посланий сказав: Таж то Вірсавія, Еліямова дочка, жінка хіттеянина Урії!

4 Т огда Давид послал людей, чтобы привести ее. Она пришла к нему, и он лег с ней. (Она только что очистилась от своей ежемесячной нечистоты.) Затем она вернулась домой.

І послав Давид посланців, і взяв її. І вона прийшла до нього, і він поклався з нею. А вона очистилася з нечистости своєї, і вернулася до свого дому.

5 Э та женщина забеременела и послала сказать Давиду: – Я беременна.

І завагітніла та жінка. І послала вона, і донесла Давидові й сказала: Я завагітніла!

6 Т огда Давид отправил Иоаву приказ: – Пришли ко мне хетта Урию. Иоав послал его к Давиду.

А Давид послав до Йоава: Пошли мені хіттеянина Урію. І Йоав послав Урію до Давида.

7 К огда Урия пришел к нему, Давид расспросил его об Иоаве, о воинах и о ходе войны.

І прийшов Урія до нього, а Давид запитався про стан Йоава, і про стан народу, і про стан війни.

8 З атем Давид сказал Урии: – Ступай домой и омой ноги. Урия вышел из царского дворца, а вслед за ним понесли царский подарок.

І сказав Давид до Урії: Іди до свого дому та обмий свої ноги. І вийшов Урія з царського дому, а за ним понесли гостинця царського.

9 Н о Урия лег спать у входа во дворец со всеми слугами своего господина и не пошел к себе домой.

Та Урія спав при вході до царського дому з усіма слугами пана свого, а до свого дому не пішов.

10 К огда Давиду сказали: «Урия не пошел домой», – он спросил его: – Разве ты не после дороги? Почему ты не пошел домой?

І донесли Давидові, говорячи: Урія не пішов до дому свого. І сказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до свого дому?

11 У рия сказал Давиду: – Ковчег, Израиль и Иуда находятся в шатрах, и мой господин Иоав и все люди моего господина находятся в открытом поле. Как же я могу пойти домой, чтобы есть, пить и спать со своей женой? Верно, как и то, что ты жив, я не сделаю подобного!

І сказав Урія до Давида: Ковчег і Ізраїль та Юда сидять у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. А я піду до свого дому, щоб їсти й пити та лежати зо своєю жінкою? Клянуся життям твоїм та життям душі твоєї, що не зроблю я такої речі!

12 Т огда Давид сказал ему: – Оставайся здесь и сегодня, а завтра я отправлю тебя обратно. Урия остался в Иерусалиме в тот день и на следующий день.

І сказав Давид до Урії: Позостанься тут і сьогодні, а взавтра я відпущу тебе. І позоставався Урія в Єрусалимі того дня та дня другого.

13 П о приглашению Давида он ел и пил с ним, и Давид напоил его допьяна. Но вечером Урия вышел, чтобы лечь спать на своей циновке со слугами своего господина; он не пошел домой.

І покликав його Давид, і той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб покластися на ложі своїм разом зо слугами пана свого, а до дому свого не пішов.

14 П оутру Давид написал Иоаву письмо и отправил его с Урией.

І сталося ранком, і написав Давид листа до Йоава, і послав через Урію.

15 В письме было сказано: «Поставьте Урию там, где будет самое яростное сражение, и отступите от него, чтобы он погиб».

А в листі тому він написав так: Поставте Урію напереді найтяжчого бою, і відступіте від нього, щоб він був ударений, і помер.

16 К огда Иоав осаждал город, он поставил Урию там, где, как он знал, были самые сильные защитники.

І сталося, коли Йоав обложував місто, то поставив Урію на те місце, про яке знав, що там хоробрі мужі.

17 К огда горожане вышли из города и сразились с Иоавом, некоторые воины из войска Давида пали; хетт Урия тоже был убит.

І вийшли люди того міста, і воювали з Йоавом, і впали дехто з народу, із Давидових слуг, і повмирали, також хіттеянин Урія.

18 И оав послал Давиду подробные известия о битве.

І послав Йоав, і доніс Давидові про всі справи того бою.

19 О н научил вестника: – Когда ты закончишь рассказывать царю эти известия о битве,

І наказав він послові, говорячи: Як покінчиш ти оповідати цареві про всі справи того бою,

20 ц арь может разгневаться и спросить тебя: «Зачем вы так близко подходили к городу сражаться? Разве вы не знали, что они станут стрелять со стены стрелами?

і буде, якщо ти розгніваєш царя, і він скаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міста воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на вас з-над муру?

21 К то убил Авимелеха, сына Еруббаала? Разве не женщина бросила в него со стены обломок жернова, и он умер в Тевеце? Зачем вы так близко подходили к стене?» Если спросит у тебя это, скажи ему: «А еще твой слуга хетт Урия погиб».

Хто забив був Авімелеха, Єруббешетового сина? Чи не жінка кинула на нього горішнього каменя від жорен з муру, і він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти скажеш: Помер також хіттеянин Урія.

22 В естник пустился в путь и, когда прибыл, передал Давиду все, с чем послал его Иоав.

І пішов посол і прийшов, і доніс Давидові все, що послав був Йоав.

23 В естник сказал Давиду: – Те люди наступали на нас и вышли против нас в открытое поле, но мы отогнали их обратно к городским воротам.

І сказав посол Давидові: Вони стали сильніші за нас, і вийшли проти нас на поле, та ми були переможцями над ними аж до входу в браму.

24 Л учники стреляли в твоих слуг со стены, и некоторые из царских слуг погибли. Твой слуга хетт Урия тоже погиб.

А стрільці стріляли на твоїх рабів з муру, і померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеянин Урія.

25 Д авид сказал вестнику: – Скажи Иоаву так: «Пусть это тебя не огорчает; меч поражает то одного, то другого. Соберись с силами против города и разрушь его». Скажи так, чтобы ободрить Иоава.

І сказав Давид до посла: Так скажеш до Йоава: Нехай не буде злою в очах твоїх ця річ, бо меч пожирає то цього, то того. Підсиль війну свою проти міста, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!

26 К огда жена Урии услышала, что ее муж погиб, она оплакивала его.

І прочула Урієва жінка, що помер її чоловік Урія, і голосила за своїм чоловіком.

27 П осле того как время траура миновало, Давид привел ее в свой дом, она стала его женой и родила ему сына. Но то, что сделал Давид, не было угодно Господу.

А як минула жалоба, то Давид послав, і забрав її до свого дому, і вона стала йому за жінку, і породила йому сина. Та в Господніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.