1 Т огда ответил Билдад из Шуаха:

І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

2 – Долго ли будешь ты так говорить? Твои слова – буйный ветер!

Аж доки ти будеш таке теревенити? І доки слова твоїх уст будуть вітром бурхливим?

3 Р азве Бог извращает суд? Извращает ли Всемогущий правду?

Чи Бог скривлює суд, і хіба Всемогутній викривлює правду?

4 Е сли твои дети согрешили против Него, Он отдал их во власть их греха.

Якщо твої діти згрішили Йому, то Він їх віддав в руку їх беззаконня!

5 Н о если ты воззовешь к Богу и помолишься Всемогущему,

Якщо ти звертатися будеш до Бога, і будеш благати Всемогутнього,

6 е сли ты чист и праведен, то и ныне поднимется Он для тебя и вернет тебя на должное место.

якщо чистий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою милість пробудить, і наповнить оселю твою справедливістю,

7 П режнее тебе покажется ничтожным, настолько велико будет твое будущее. Жизнь нечестивых и праведников

і хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!

8 С проси прежнее поколение, рассмотри, что узнали их предки,

Поспитай в покоління давнішого, і міцно збагни батьків їхніх,

9 в едь мы лишь вчерашние и ничего не знаем, наши дни на земле – лишь тень.

бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,

10 Н еужели они не научат тебя, не наставят и слов своей мудрости не изрекут?

отож вони навчать тебе, тобі скажуть, і з серця свойого слова подадуть:

11 Р астет ли папирус, где нет болот? Поднимается ли тростник без влаги?

Чи папірус росте без болота? Чи росте очерет без води?

12 П ока в цвету они и еще не срезаны, но засыхают быстрее всех трав.

Він іще в доспіванні своїм, не зривається, але сохне раніш за всіляку траву:

13 Т аков удел всех, кто забыл Бога, и умирает надежда безбожников.

отакі то дороги всіх тих, хто забуває про Бога! І згине надія безбожного,

14 И х упование непрочно, их безопасность – паучья сеть.

бо його сподівання як те павутиння, і як дім павуків його певність...

15 О бопрутся на сеть свою – она не выдержит, схватятся – не удержит.

На свій дім опирається, та не встоїть, тримається міцно за нього, й не вдержиться він...

16 Р асцветают они под солнцем, простирая ветви над садом;

Він зеленіє на сонці, й галузки його випинаються понад садка його,

17 г руду камней оплетая корнями, пробиваются они меж камней.

на купі каміння сплелося коріння його, воно між каміння вросло:

18 А когда их исторгнут с прежнего места, само место от них отречется: «Я никогда вас не видело».

Якщо вирвуть його з його місця, то зречеться його: тебе я не бачило!...

19 В от вся радость их жизни! А из земли прорастут другие.

Така радість дороги його, а з пороху інші ростуть.

20 И так не отвергнет Бог беспорочного и не поддержит руки злодея.

Тож невинного Бог не цурається, і не буде тримати за руку злочинців,

21 О н наполнит еще смехом твои уста и ликованием – губы твои.

аж наповнить уста твої сміхом, а губи твої криком радости...

22 В раги твои облекутся в стыд, и шатров нечестивых не станет.

Твої ненависники в сором зодягнуться, і намету безбожних не буде!