1 И так, поразмышлял я над всем этим и заключил, что и праведные, и мудрецы, и их дела – в руках Божьих, но никто не знает, что ожидает его: любовь или ненависть.

Ото ж бо все це я до серця свого взяв, і бачило серце моє все оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так само любов чи ненависть: Людина не знає нічого, що є перед нею!

2 В се разделяют одну участь: праведник и нечестивый, добрый и злой, чистый и нечистый, приносящий жертву и не приносящий жертву. Как бывает с добрым, так и с грешником, как с дающим клятвы, так и с тем, кто боится их давать.

Однакове всім випадає: праведному і безбожному, доброму й чистому та нечистому, і тому, хто жертву приносить, і тому, хто жертви не приносить, як доброму, так і грішникові, тому, хто клянеться, як і тому, хто клятви боїться!...

3 Э то и есть то зло, что происходит повсюду под солнцем: одна участь ожидает всех! Сердца людей полны зла и безумия пока они живы, а после они отходят к умершим.

Оце зле у всім, що під сонцем тим діється, що однакове всім випадає, і серце людських синів повне зла, і за життя їхнього безумство в їхньому серці, а по тому до мертвих відходять...

4 Л юбой, кто жив, имеет надежду, даже живой собаке лучше, чем мертвому льву!

Хто знаходиться поміж живих, той має надію, бо краще собаці живому, ніж левові мертвому!

5 В едь живые знают, что умрут, а мертвые ничего не знают, и уже не будет им награды, и даже память о них утрачена.

Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм, бо забута і пам'ять про них,

6 И х любовь, их ненависть и их ревность уже исчезли, и никогда более они не будут участвовать во всем, что происходит под солнцем.

і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!...

7 И так, иди и ешь с удовольствием свой хлеб и пей вино свое с радостью в сердце, потому что Богу угодны твои дела.

Тож іди, їж із радістю хліб свій, та з серцем веселим вино своє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!

8 В сегда носи свою лучшую одежду и надуши волосы благовонным маслом.

Нехай кожного часу одежа твоя буде біла, і нехай на твоїй голові не бракує оливи!

9 Н аслаждайся жизнью со своей женой, которую ты любишь, во все дни твоей суетной жизни, что дал тебе Бог под солнцем. Ведь такова твоя доля в жизни и в труде твоем под солнцем.

Заживай життя з жінкою, яку ти кохаєш, по всі дні марноти твоєї, що Бог дав для тебе під сонцем на всі дні марноти твоєї, бо оце твоя доля в житті та в твоєму труді, що під сонцем ним трудишся ти!

10 В се, что ты в силах делать, делай, потому что в мире мертвых, куда ты пойдешь, нет ни работы, ни размышления, ни знания, ни мудрости.

Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости!

11 И еще кое-что я видел под солнцем: не обязательно в беге побеждают быстрые, а в битве – храбрые, не всегда у мудрых есть хлеб, а у разумных – богатство, как не всегда образованные пользуются благосклонностью, потому что все зависит от времени и случая.

Знову я бачив під сонцем, що біг не у скорих, і бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, і не в розумних багатство, ні ласка у знавців, а від часу й нагоди залежні вони!

12 Ч еловек не знает когда придет его час: как рыбы попадаются в губительную сеть, или птицы – в силки, так и люди бывают пойманы в день несчастья, который приходит к ним нежданно. Размышления о мудрости и глупости

Бо часу свого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну сітку, і мов птахи, захоплені в сільце, так хапаються людські сини за час лиха, коли воно нагло спадає на них!...

13 Я также видел под солнцем такой пример мудрости, который впечатлил меня:

Також оцю мудрість я бачив під сонцем, і велика для мене здавалась вона:

14 б ыл маленький город с небольшим населением. И могучий царь пошел против него, окружил его и провел большие осадные работы против него.

Було мале місто, і було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, і побудував проти нього велику облогу.

15 Н о в том городе был мудрый бедняк, и он спас этот город своей мудростью. Однако после никто не вспомнил об этом бедном человеке.

Але в ньому знайшлася людина убога, та мудра, і вона врятувала те місто своєю премудрістю, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!

16 Т огда сказал я: «Мудрость лучше силы». Но мудростью бедняка пренебрегают, и на слова его не обращают внимания.

І я говорив: Краща мудрість за силу; однако погорджується мудрість бідного, і не слухаються його слів!

17 Л учше внимать тихо сказанным словам мудреца, чем крикам правителя глупых.

Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими.

18 М удрость лучше орудий войны, но один согрешивший может погубить много доброго.

Мудрість краща від зброї військової, але один грішник погубить багато добра...