1 К Ионе, сыну Амиттая, было слово Господне:

І було слово Господнє до Йони, Аміттаєвого сина, таке:

2 – Собирайся, ступай в великий город Ниневию и проповедуй там, потому что его злодеяния дошли до Меня.

Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє.

3 Н о Иона собрался бежать от Господа в Таршиш. Он отправился в Яффу, нашел уходящий в Таршиш корабль и, заплатив за проезд, сел на него, чтобы уплыть с ними от Господа.

І встав Йона, щоб утекти до Таршішу з-перед Господнього лиця. І зійшов він до Яфи, і знайшов корабля, що йшов до Таршішу, і дав заплату його, і ввійшов у нього, щоб відплисти з ними до Таршішу з-перед Господнього лиця.

4 Н о Господь навел на море страшный ветер, и поднялся такой сильный шторм, что корабль был готов разбиться.

А Господь кинув сильного вітра на море, і знялася на морі велика буря, і вже думали, що корабель буде розбитий.

5 В се моряки перепугались, и каждый принялся взывать к своему богу. Они побросали в море всю кладь, какая была на корабле, чтобы облегчить его. А Иона спустился в трюм, лег там и уснул крепким сном.

І налякалися моряки, і кликали кожен до своїх богів, і викидали ті речі, що були на кораблі, до моря, щоб полегшити себе. А Йона зійшов до споду корабля, і ліг, і заснув.

6 К апитан пришел к нему и сказал: – Что ты спишь? Вставай, воззови к своему Богу! Может быть, Он позаботится о нас, и мы не погибнем.

І приступив до нього керівник корабля, та й сказав йому: Чого ти спиш? Уставай, заклич до свого Бога, може згадає цей Бог про нас, і ми не згинемо.

7 М оряки говорили друг другу: – Давайте кинем жребий и узнаем, за кого нам эта беда. Они бросили жребий, и жребий пал на Иону.

І сказали вони один до одного: Ідіть, і киньмо жеребки, та й пізнаємо, через кого нам оце лихо. І кинули вони жеребки, і впав жеребок на Йону.

8 Т огда они спросили его: – Скажи нам, кто виновник этой беды? Каково твое ремесло? Откуда ты держишь путь? Из какой ты страны? Из какого народа?

І сказали до нього: Об'яви ж нам, через що нам це лихо? Яке твоє зайняття, і звідки ти йдеш? Який твій край, і з якого ти народу?

9 О н ответил: – Я еврей и поклоняюсь Господу, Богу небес, Который создал море и сушу.

І сказав він до них: Я єврей, і боюся я Господа, Небесного Бога, що вчинив море та суходіл.

10 О ни очень перепугались и спросили: – Что же ты наделал? (Они знали, что он бежит от Господа: он уже рассказал им об этом.)

І налякалися ті люди великим страхом, і сказали до нього: Що це ти наробив? Бо ці люди довідалися, що він утікає з-перед Господнього лиця, бо він це їм об'явив.

11 А море бушевало все сильнее и сильнее, и тогда они спросили его: – Что нам сделать с тобой, чтобы море утихло перед нами?

І вони сказали до нього: Що ми зробимо тобі, щоб утихомирилось море, щоб не заливало нас? Бо море бушувало все більше.

12 – Возьмите меня и бросьте в море, – ответил он, – и оно утихнет перед вами. Я знаю, что этот страшный шторм обрушился на вас из-за меня.

І сказав він до них: Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас.

13 О днако они принялись грести изо всех сил, чтобы пристать к берегу, но им это не удавалось, потому что море бушевало еще сильнее.

І міцно гребли ці люди, щоб дістатися до суходолу, та не могли, бо море бушувало все більш проти них.

14 Т огда они стали призывать Господа: – Господи, не дай нам погибнуть за жизнь этого человека. Не взыскивай с нас за убийство невинного, ведь Ты, Господь, делаешь то, что угодно Тебе.

І вони кликнули до Господа та й сказали: О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас неповинної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!

15 П отом они взяли Иону, бросили его за борт, и бушевавшее море утихло.

І підняли вони Йону, і кинули його до моря, і спинилося море від своєї лютости.

16 М оряки ужасно испугались Господа, принесли Господу жертву и дали обеты.

І налякалися ці люди Господа великим страхом, і приносили Господеві жертви, і складали обітниці.

17 Г осподь сделал так, что Иону проглотила огромная рыба, и Иона пробыл в желудке рыбы три дня и три ночи.

(2-1) І призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону. І був Йона в середині цієї риби три дні та три ночі.