1 В двенадцатом году, в первый день двенадцатого месяца было ко мне слово Господа:

І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке:

2 – Сын человеческий, подними плач о фараоне, царе Египта, и скажи ему: Ты мнишь себя львом меж народами, а похож на морское чудовище, – ты мечешься в реках, лапами мутишь воду, и реки поганишь.

Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора, виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!

3 Т ак говорит Владыка Господь: – Среди множества народов Я закину на тебя сеть, и они тебя неводом вытащат.

Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, і тебе Своїм неводом витягну!

4 Я брошу тебя на землю, повергну в открытом поле. Птицы рассядутся на тебе, наестся тобой зверье.

І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі...

5 Я размечу твою плоть по горам, наполню долины твоими останками.

І дам твоє м'ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню...

6 З емлю, до самых гор, орошу Я потоками твоей крови, и наполнятся плотью твоей ущелья.

І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров'ю твоєю, тобою наповняться річища...

7 Т ебя угасив, Я небеса закрою и погашу в них звезды; Я закрою облаком солнце, и не будет светить луна.

А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла...

8 В се светила, сияющие на небе, Я помрачу над тобой и мраком землю твою покрою, – возвещает Владыка Господь. –

Всі світила, що світять на небі, позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!

9 Я наполню тревогой сердца многих народов, когда приведу твою гибель меж народами в страны тебе незнакомые.

І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.

10 Я ужасну твоей участью многие народы, и цари их будут дрожать от страха, думая о тебе, когда Я взмахну перед ними мечом. В день твоего падения каждый из них ежеминутно будет за жизнь свою трепетать.

І остовпіють численні народи з-за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого...

11 В едь так говорит Владыка Господь: – Меч царя Вавилона двинется на тебя.

Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе!

12 Я разобью твои орды мечами могучих воинов, жесточайших из всех народов. Они растопчут гордыню Египта и истребят его орды.

Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене...

13 Я погублю его скот, что пасется у обильных вод. И ни нога человека больше не взволнует эти воды, ни копыто скота не замутит их впредь.

І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити.

14 Я дам отстояться водам, и сделаю так, что их реки будут струиться, как родник, – возвещает Владыка Господь. –

Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог.

15 К огда Я сделаю землю Египта пустыней, и она лишится всего, что ее наполняет, когда Я сражу ее жителей, тогда они узнают, что Я – Господь.

Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб'ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то Господь!...

16 – Это плач, который будут петь. Его будут петь дочери народов. Они будут петь его о Египте и его полчищах, – возвещает Владыка Господь. Египет спускается в мир мертвых

Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог.

17 В двенадцатом году, в пятнадцатый день первого месяца было ко мне слово Господа:

І сталося за дванадцятого року, п'ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:

18 – Сын человеческий, оплачь египетские полчища и повергни и их, и Египет, и дочерей сильных народов в нижний мир, к тем, кто спускается в пропасть.

Сину людський, жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!

19 С кажи им: «Кого вы превосходите красотой? Спускайтесь, чтобы лечь с необрезанными».

Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями!

20 О ни падут среди убитых мечом. Меч занесен – гоните Египет прочь с его полчищами.

Попадають серед пробитих мечем, меч даний на те, із ним ляжуть його всі народи...

21 М огучие вожди скажут из мира мертвых о Египте и его помощниках: «Они спустились и лежат с необрезанными, с теми, кто пал от меча».

Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з-посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем:

22 Т ам Ассирия со своим войском; она окружена могилами своих убитых, тех, кто пал от меча.

Там Ашшур і всі збори його, навколо нього гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали,

23 И х могилы – в глубине пропасти. Ее войско лежит вокруг ее могилы. Те, кто сеял страх на земле живых, убиты, пали от меча.

що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих...

24 Т ам Елам со своими полчищами вокруг его могилы. Они убиты, пали от меча. Те, кто сеял страх на земле живых, сошли необрезанными в нижний мир. Они несут свой позор с теми, кто спустился в пропасть.

Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу...

25 Е ламу приготовили ложе среди убитых, и его полчища лежат вокруг его могилы. Они – необрезанные, убитые мечом. За то, что страх перед ними распространялся по земле живых, они несут свой позор вместе с теми, кто спустился в пропасть, их положили среди убитых.

Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він...

26 Т ам Мешех и Тувал со своими полчищами вокруг их могил. Они – необрезанные, убитые мечом за то, что сеяли страх на земле живых.

Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих...

27 Н е лежат они с павшими воинами древности, которые сошли в мир мертвых с оружием, чьи мечи положены им под голову, чьи беззакония покоятся на их костях. Эти воины некогда сеяли страх на земле живых.

І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих,

28 И ты, фараон, будешь сокрушен и ляжешь среди необрезанных, возле тех, кто пал от меча.

а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем...

29 Т ам Эдом, его цари и вожди; невзирая на их силу, их положили среди тех, кто пал от меча. Они лежат с необрезанными, с теми, кто спускается в пропасть.

Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу...

30 Т ам правители Севера и сидоняне. Они спустились туда с убитыми, опозоренные, хотя их сила наводила страх. Они лежат необрезанными с теми, кто пал от меча, и несут свой позор с теми, кто спускается в пропасть.

Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу...

31 Ф араон сам, и все его войско, увидит их и утешится о своих полчищах, что не только они – он сам и все его войско – пали от меча, – возвещает Владыка Господь. –

Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!...

32 Х отя Я и наводил страх перед ним на земле живых, фараона и его полчища положат среди необрезанных, рядом с теми, кто пал от меча, –возвещает Владыка Господь.

Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог!