1 О днажды Иисус стоял у Геннисаретского озера, и народ, столпившись вокруг Него, слушал слово Божье.

І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського.

2 И исус увидел у воды две лодки, которые принадлежали рыбакам, промывавшим невдалеке сети.

І Він побачив два човни, що стояли край озера. А рибалки, відійшовши від них, полоскали невода.

3 О н вошел в одну из лодок, которая принадлежала Симону, и попросил того отплыть немного от берега. Затем Он сел и стал учить народ из лодки.

І Він увійшов до одного з човнів, що був Симонів, і просив, щоб він трохи відплив від землі. І Він сів, та й навчав народ із човна.

4 К огда Иисус закончил говорить, Он сказал Симону: – Отплыви на глубокое место и закинь сети для лова.

А коли перестав Він навчати, промовив до Симона: Попливи на глибінь, і закиньте на полов свій невід.

5 С имон ответил: – Наставник, мы трудились всю ночь и ничего не поймали, но если Ты так говоришь, то я закину сети.

А Симон сказав Йому в відповідь: Наставнику, цілу ніч ми працювали, і не вловили нічого, та за словом Твоїм укину невода.

6 И когда они сделали это, то поймали столько рыбы, что сети начали рваться.

А зробивши оце, вони безліч риби набрали і їхній невід почав прориватись...

7 О ни знаками стали звать на помощь товарищей из другой лодки. Те подплыли, и вместе они наполнили две лодки так, что лодки стали тонуть.

І кивали вони до товаришів, що були в другім човні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й наповнили обидва човни, аж стали вони потопати.

8 К огда Симон Петр это увидел, он пал к ногам Иисуса и сказал: – Уйди от меня, Господи, ведь я человек грешный!

А як Симон Петро це побачив, то припав до колін Ісусових, кажучи: Господи, вийди від мене, бо я грішна людина!

9 О н сказал так потому, что его и всех, кто вместе с ним ловил рыбу, объял ужас при виде столь обильного улова.

Бо від полову риби, що зловили вони, обгорнув жах його та й усіх, хто з ним був,

10 Б ыли поражены и товарищи Симона: Иаков и Иоанн, сыновья Зеведея. Иисус же сказал Симону: – Не бойся, отныне ты будешь ловить людей.

також Якова й Івана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симона. І сказав Ісус Симонові: Не лякайсь, від цього часу ти будеш ловити людей!

11 И вытащив лодки на берег, они оставили все и пошли за Ним. Иисус исцеляет прокаженного (Мат. 8: 2-4; Мк. 1: 40-44)

І вони повитягали на землю човни, покинули все, та й пішли вслід за Ним.

12 О днажды, когда Иисус находился в одном из городов, Ему встретился человек, покрытый проказой. Когда он увидел Иисуса, то пал на лицо свое и стал умолять Его: – Господи, если Ты захочешь, Ты можешь меня очистить.

А як Він перебував в одному з міст, ось один чоловік, увесь укритий проказою, Ісуса побачивши, упав ницьма, та й благав Його, кажучи: Господи, коли хочеш, Ти можеш очистити мене!

13 И исус протянул руку и прикоснулся к нему, сказав: – Хочу, очистись! Проказа сразу же сошла с него,

А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: Хочу, будь чистий! І зараз із нього проказа зійшла...

14 и Иисус предупредил его никому об этом не рассказывать, но повелел: – Пойди, покажись священнику и принеси жертву за очищение, как это заповедал Моисей. Этим твое исцеление будет удостоверено перед людьми.

І звелів Він йому не казати нікому про це. Але йди, покажися священикові, і принеси за своє очищення, як Мойсей наказав, на свідчення їм.

15 О днако слух об Иисусе распространялся все шире, и люди толпами шли к Нему, чтобы послушать Его и исцелиться от болезней.

А чутка про Нього ще більше пішла, і багато народу приходило слухати та вздоровлятись від Нього з недугів своїх.

16 И исус же часто уходил в безлюдные места и молился. Иисус исцеляет парализованного (Мат. 9: 2-8; Мк. 2: 3-12)

Він же відходив на місце самотнє й молився.

17 О днажды, когда Иисус учил, рядом сидели фарисеи и учители Закона, которые собрались изо всех селений Галилеи, Иудеи и из Иерусалима. С Иисусом была сила Господа, чтобы исцелять больных.

І сталось одного із днів, коли Він навчав, і сиділи фарисеї й законовчителі, що посходилися зо всіх сіл Галілеї й Юдеї та з Єрусалиму, а сила Господня готова була вздоровляти їх,

18 И тут пришли несколько человек, неся на циновке парализованного, и пытались внести его в дом, чтобы положить перед Иисусом.

і ось люди на ложі принесли чоловіка, що розслаблений був, і намагалися внести його, і перед Ним покласти.

19 Н о из-за толпы они не смогли этого сделать, и тогда они поднялись на крышу и, разобрав черепицу, опустили парализованного на циновке в середину толпы, прямо перед Иисусом.

Не знайшовши ж кудою пронести його з-за народу, злізли на дім, і крізь стелю спустили із ложем його на середину перед Ісуса.

20 К огда Иисус увидел их веру, Он сказал больному: – Друг, прощаются тебе твои грехи.

І, побачивши їхню віру, сказав Він йому: Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!

21 Ф арисеи и учители Закона подумали про себя: «Кто этот человек, который так кощунствует? Кто, кроме одного лишь Бога, может прощать грехи?»

А книжники та фарисеї почали міркувати й казати: Хто ж Оцей, що богозневагу говорить? Хто може прощати гріхи, окрім Бога Самого?...

22 У знав, о чем они думают, Иисус ответил им: – Что у вас за мысли?

Відчувши ж Ісус думки їхні, промовив у відповідь їм: Що міркуєте ви в серцях ваших?

23 Ч то легче – сказать: «Твои грехи прощены» или сказать: «Встань и ходи»?

Що легше: сказати: Прощаються тобі гріхи твої, чи сказати: Уставай та й ходи?

24 Н о чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи... И тут Иисус обратился к парализованному человеку: – Говорю тебе, встань, возьми свою циновку и иди домой!

Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, тож каже Він розслабленому: Кажу Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!

25 Т от сразу же у всех на глазах встал, взял то, на чем лежал, и пошел домой, прославляя Бога.

І той зараз устав перед ними, узявши те, на чому лежав, і пішов у свій дім, прославляючи Бога.

26 В сех охватило изумление, и они прославляли Бога. Объятые страхом, они говорили: – Невероятные вещи видели мы сегодня. Иисус обедает с грешниками в доме Левия (Мат. 9: 9-13; Мк. 2: 14-17)

І всіх жах обгорнув, і славили Бога вони. І переповнились страхом, говорячи: Дивні речі сьогодні ми бачили!...

27 В ыйдя из этого дома, Иисус увидел сборщика налогов по имени Левий, сидевшего на месте сбора таможенных пошлин. – Следуй за Мной, – сказал ему Иисус.

Після цього ж Він вийшов, і побачив митника, на ймення Левія, що сидів на митниці, та й промовив йому: Іди за Мною!

28 Л евий встал, оставил все и пошел за Ним.

І, покинувши все, той устав, і пішов услід за Ним.

29 П отом он устроил у себя дома большой пир для Иисуса. На пир собралось много сборщиков налогов и другого народа. Они возлежали вместе с Иисусом.

І справив Левій у своїм домі велику гостину для Нього. І був натовп великий митників й інших, що сиділи з Ним при столі.

30 Ф арисеи же и учители Закона возмущенно спрашивали учеников Иисуса: – Почему вы едите и пьете со сборщиками податей и с грешниками?

Фарисеї ж та книжники їхні нарікали на Нього, та учням Його говорили: Чому з митниками та із грішниками ви їсте та п'єте?

31 И исус ответил им: – Не здоровым нужен врач, а больным.

А Ісус відповів і промовив до них: Лікаря не потребують здорові, а слабі.

32 Я пришел призвать к покаянию не праведников, а грешников. Религиозные вожди спрашивают Иисуса о посте (Мат. 9: 14-17; Мк. 2: 18-22)

Не прийшов Я, щоб праведних кликати до покаяння, а грішних.

33 Т огда они сказали Иисусу: – Ученики Иоанна и фарисеев часто постятся и молятся, а Твои ученики – едят и пьют.

Вони ж відказали до Нього: Чому учні Іванові часто постять та моляться, також і фарисейські, а Твої споживають та п'ють?

34 И исус ответил: – Разве можно заставить гостей на свадьбе поститься, пока с ними жених?

Ісус же промовив до них: Чи ж ви можете змусити, щоб постили гості весільні, поки з ними ще є молодий?

35 Н о наступит время, когда жених будет взят от них, вот тогда, в те дни, они и будут поститься.

Але прийдуть ті дні, коли заберуть молодого від них, тоді й постити будуть тих днів...

36 О н также рассказал им притчу: – Никто не пришивает заплату к старому плащу, оторвав для этого кусок от нового. Если он это сделает, то он и новый плащ испортит, и старому заплата не подойдет.

Розповів же і приказку їм: Ніхто латки з одежі нової в одежу стару не вставляє, а то подере й нову, а латка з нової старій не надасться.

37 И никто не наливает молодое вино в старые бурдюки, иначе молодое вино прорвет их – оно вытечет, а бурдюки пропадут.

І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки, а то попрориває вино молоде бурдюки, і вино розіллється, і бурдюки пропадуть.

38 Н ет, молодое вино льют в новые бурдюки.

Але треба вливати вино молоде до нових бурдюків.

39 И никто, пьющий старое вино, не захочет молодого, потому что скажет: «Старое лучше».

І ніхто, старе пивши, молодого не схоче, бо каже: Старе ліпше!