1 Я вновь поднял глаза и вижу: предо мною летит свиток.

І знову підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.

2 О н спросил меня: – Что ты видишь? Я ответил: – Я вижу летящий свиток, двадцать локтей в длину и десять в ширину.

І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу летючого звоя. Довжина його двадцять мірою ліктем, а ширина його десять ліктів.

3 О н сказал мне: – Это проклятие, которое надвигается на всю землю. Как написано на одной стороне, всякий вор будет искоренен, и как написано на другой, будет искоренен всякий, нарушающий клятву.

І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане.

4 Г осподь Cил возвещает: «Я наведу это проклятие, и оно войдет в дом вора и в дом того, кто ложно клянется Моим Именем. Оно поселится в его доме и уничтожит его – и дерево, и камни». Седьмое видение: женщина в корзине

І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.

5 П отом Ангел, говоривший со мной, двинулся вперед и сказал мне: – Подними глаза и посмотри, что ты видишь?

І вийшов той Ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: Зведи но свої очі й побач, що це виходить?

6 Я спросил: – Что это? Он ответил: – Это выходит мерная корзина, – и добавил: – Она – грех жителей всей земли.

І сказав я: Що це таке? А він відказав: Це ефа, що виходить. І ще він сказав: Це їхнє око в усьому Краї.

7 С винцовая крышка поднялась, и вот: в корзине сидит женщина.

Аж ось піднялася олив'яна покришка, а це була одна жінка, що сиділа посеред ефи.

8 О н сказал: – Это беззаконие. И бросил ее обратно в корзину, и закрыл свинцовой крышкой.

І він сказав: Це та несправедливість. І кинув її до середини ефи, і кинув олив'яного куска до її отвору.

9 Я поднял глаза и вижу: предо мной явились две женщины, и ветер был у них в крыльях. Крылья у них были, как у аиста, и они подняли корзину между небом и землей.

І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх крилах, а їхні крила як крила чорногуза. І підняли вони ефу між землею та між небом.

10 – Куда они несут корзину? – спросил я у Ангела, Который говорил со мной.

І сказав я до Ангола, що зо мною говорив: Куди вони несуть цю ефу?

11 – В Шинар, чтобы там построить ей дом. Когда он будет готов, корзину поставят там на место, – ответил Он.

І сказав він до мене: Щоб збудувати їй дім у краю Шін'ар. А коли він буде поставлений, то буде покладена там на місці своєму.