1 С леди за своим поведением, когда идешь в дом Божий. Лучше прийти туда, чтобы слушать, нежели приносить необдуманную жертву, подобно глупцам, которые даже не знают, что творят зло.

(4-17) Пильнуй за ногою своєю, як до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб послухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім чинення зла!

2 П одумай, прежде чем что-то сказать, не торопись произнести слово перед Богом. Бог на небе, а ты на земле, так будь же немногословен.

(5-1) Не квапся своїми устами, і серце твоє нехай не поспішає казати слова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечисленними будуть слова твої!

3 И как снятся беспокойные сны при множестве забот, так и речь глупца рождается при множестве слов.

(5-2) Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглуздого.

4 К огда даешь обет Богу, не замедли исполнить его. Ему не угодны глупцы; исполни то, что обещал.

(5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподобання до нерозумних, а що ти обітуєш, сповни!

5 Л учше не давать обещание, чем дать и не исполнить.

(5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт і не сповнити!

6 Н е позволяй устам своим ввести тебя в грех. И не говори посланнику: «Мое обещание было ошибкой». Зачем тебе, чтобы Бог прогневался на слова твои и уничтожил дело твоих рук?

(5-5) Не давай своїм устам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватися на твій голос, і діла твоїх рук буде нищити?

7 С уета во множестве сноведений, как и в многословии, поэтому бойся Бога! Богатство – суетно

(5-6) Бо марнота в численності снів, як і в многості слів, але ти бійся Бога!

8 Е сли ты увидишь, что в какой-то местности притесняют бедного и не соблюдается правосудие и справедливость, то не удивляйся этому, потому что над одним правителем стоит другой, который наблюдает за ним, а над ними есть еще более высокое начальство.

(5-7) Якщо ти побачиш у краї якому утискування бідаря та порушення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори над високим, а над ними Всевишній.

9 Н о все же лучше для страны, чтобы у нее был царь, заботящийся о земле.

(5-8) І пожиток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

10 К то любит деньги, тому их никогда не хватает, и кто любит богатство, никогда не будет доволен своим доходом. И это тоже суета.

(5-9) Хто срібло кохає, той не насититься сріблом, хто ж кохає багатство з прибутком, це марнота також!

11 К огда увеличивается имущество, увеличивается и число нахлебников. В чем польза его владельцу, кроме как смотреть на него?

(5-10) Як маєток примножується, то множаться й ті, що його поїдають, і яка користь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

12 С он работника – сладок, много ли он съел или мало. Но объевшийся богач все ворочается в своей кровати.

(5-11) Сон солодкий в трудящого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

13 И видел я ужасное зло под солнцем: человек зря копил богатство –

(5-12) Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке бережеться його власникові на лихо йому,

14 о но было потеряно из-за неудачной сделки, а теперь ему нечего оставить своему сыну.

(5-13) і гине багатство таке в нещасливім випадку, а родиться син і немає нічого у нього в руці:

15 Н агим человек приходит из утробы матери, и каким он пришел, таким и уходит. Он ничего не возьмет от труда своего, не унесет с собой и горсти.

(5-14) як він вийшов нагий із утроби матері своєї, так відходить ізнов, як прийшов, і нічого не винесе він з свого труду, що можна б узяти своєю рукою!...

16 И это тоже ужасное зло: каким человек пришел, таким и уходит, и какая польза ему, что он трудится на ветер?

(5-15) І це теж зло болюче: так само, як він був прийшов, так відійде, і яка йому користь, що трудився на вітер?

17 В се дни его жизни проходят во тьме, в большом разочаровании, огорчении и гневе.

(5-16) А до того всі дні свої їв у темноті, і багато мав смутку, й хвороби та люті...

18 З атем я понял, что хорошо и правильно для человека есть и пить, и находить наслаждение в труде своем под солнцем в течение немногих дней жизни, что дал ему Бог, ведь такова его доля.

(5-17) Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла людина й пила, і щоб бачила добре в усьому своєму труді, що під сонцем ним трудиться в час нечисленних тих днів свого віку, які Бог їй дав, бо це доля її!

19 Б олее того, если Бог дает кому-либо богатство, имущество и возможность пользоваться ими, получить свою долю и наслаждаться своим трудом, то это дар Божий.

(5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатство й маєтки, і владу їй дав споживати із того, та брати свою частку та тішитися своїм трудом, то це Божий дарунок!

20 Р едко такой человек размышляет о своей жизни, потому что Бог наполняет радостью сердце его.

(5-19) Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, то Бог в її серце шле радість!