1 П рошлое принизило землю Завулона и землю Неффалима, но грядущее прославит языческую Галилею, на пути к морю, за Иорданом.

(8-23) Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.

2 Н арод, идущий во тьме, увидел великий свет; на живущих в стране смертной тени воссиял свет.

(9-1) Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!

3 Т ы умножил народ, увеличил их радость; они радуются пред Тобой, как радуются во время жатвы, как ликуют, деля добычу.

(9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!

4 В едь, как в день поражения Мадиана, Ты сломал тяготившее их ярмо, сломал брус у них на плечах и палку притеснителя.

(9-3) Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.

5 В сякая обувь воинов, бывшая в битве, и всякая одежда, обагренная кровью, будут отданы на сожжение, станут пищей огня.

(9-4) Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!

6 В едь Младенец родился нам, Сын дан нам! На плечи Его будет возложена власть, и Он будет назван: Чудесный Советник, Могучий Бог, Вечный Отец, Князь, дарующий мир.

(9-5) Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

7 У множению власти Его и мира нет конца; правит Он на престоле Давида, царством Его, утверждая и поддерживая его правосудием и праведностью отныне и вовеки. Ревность Господа Сил сделает это. Гнев Господа на Израиль

(9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

8 В ладыка послал слово против Иакова, и падет оно на Израиль.

(9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,

9 У знает его весь народ – Ефрем и жители Самарии – говорящие гордо, с надменным сердцем:

(9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:

10 – Обрушились кирпичи – отстроим тесаным камнем, тутовые деревья срублены – мы их заменим кедрами.

(9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!

11 Н о Господь воздвиг против них врагов Рецина, поднял на них неприятелей.

(9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:

12 А рамеи с востока и филистимляне с запада пожрали Израиль раскрытым ртом. Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет занесена.

(9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!

13 Н о народ не возвращается к Тому, Кто разит их, и не ищет Господа Сил.

(9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...

14 Т огда Господь отсечет у Израиля и голову, и хвост, пальмы ветвь и тростник в один день;

(9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.

15 с тарейшины и знатный люд – это голова, пророки, что учат лжи, – это хвост.

(9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.

16 В ожди этого народа сбили его с пути, ведомые ими бредут по ложной дороге.

(9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.

17 П оэтому Владыка не порадуется юношам, не пожалеет сирот и вдов, ведь каждый – безбожник и злодей, всякий язык говорит низости. Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет занесена.

(9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

18 Н ечестие пылает, как огонь, пожирает терновник и колючки, поджигает лесные чащи, так что они вздымаются ввысь столбами дыма.

(9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...

19 Г невом Господа Сил опалится земля; люди станут пищей для огня, и никто не пощадит своего брата.

(9-18) Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!...

20 С танут пожирать справа, но останутся голодными; будут есть слева, но не наедятся; всякий будет пожирать плоть своего потомства:

(9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:

21 М анассия будет пожирать Ефрема, Ефрем – Манассию, и вместе они обратятся против Иуды. Но и тогда гнев Его не отвратится, и рука Его еще будет занесена.

(9-20) Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...