1 Д ва ангела пришли в Содом к вечеру, и Лот сидел у ворот города. Увидев их, он встал им навстречу и поклонился до земли.

І прибули обидва Анголи до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,

2 – Господа мои, – сказал он, – пожалуйста, зайдите в дом вашего слуги. Вы сможете помыть ноги и переночевать, а ранним утром продолжите свой путь. – Нет, – ответили они, – мы переночуем на площади.

та й промовив: Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й підете на дорогу свою. А вони відказали: Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці.

3 Н о он так настаивал, что они последовали за ним и вошли в дом. Он приготовил для них еду, испек пресный хлеб, и они поели.

А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного і їли вони.

4 Н о, прежде чем они легли, все мужчины Содома, молодые и старые, окружили дом.

Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому від малого аж до старого, увесь народ звідусюди оточили той дім.

5 О ни кричали Лоту: – Где люди, которые пришли к тебе вечером? Выведи их к нам, мы хотим развлечься с ними.

І вони закричали до Лота, і сказали йому: Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, щоб нам їх пізнати!

6 Л от вышел к ним и запер за собой дверь.

І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,

7 О н сказал: – Нет, друзья мои, не делайте такого зла.

і сказав: Браття мої, не чиніть лихого!

8 П ослушайте, у меня есть две дочери, которые никогда еще не были с мужчиной. Давайте я выведу их к вам, и делайте с ними, что хотите. Но не делайте ничего этим людям, которые пришли под защиту моего крова.

Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.

9 О ни ответили: – Прочь с дороги! И сказали: – Этот человек пришел сюда как чужеземец, а теперь хочет быть нам судьей! Мы поступим с тобой еще хуже, чем с ними. Они стали оттеснять Лота и подошли, чтобы выломать дверь.

А вони закричали: Іди собі геть! І сказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.

10 Н о мужи, которые оставались внутри, протянули руки, втащили Лота в дом и заперли дверь.

Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.

11 А тех, кто были у двери дома, и молодых и старых, они поразили слепотой, так что те не могли найти дверь.

А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.

12 И гости сказали Лоту: – Кто еще у тебя здесь есть – зятья, сыновья, дочери, кто-нибудь еще в городе? Выведи их отсюда,

І сказали ті мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, виведи з цього місця,

13 п отому что мы собираемся уничтожить это место. Вопль к Господу против этого народа так велик, что Он послал нас уничтожить его.

бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його.

14 Л от вышел и сказал своим будущим зятьям, женихам его дочерей: – Скорее, уходите отсюда! Господь собирается уничтожить город! Но те подумали, что он шутит.

І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто. Але в очах зятів він здавався як жартун.

15 К огда взошла заря, ангелы стали торопить Лота, говоря: – Торопись! Уводи отсюда свою жену и двух дочерей, а не то ты погибнешь, когда наказание падет на город.

А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагляли Лота, говорячи: Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста.

16 О н медлил, но те двое взяли его за руку, и его жену, и двух дочерей, потому что Господь был к ним милостив, и вывели их за пределы города.

А що він вагався, то ті мужі через Господню до нього любов схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.

17 У же за пределами города один из них сказал: – Беги отсюда! Не оглядывайся назад и не останавливайся нигде в долине! Беги в горы, а не то ты погибнешь!

І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: Рятуй свою душу, не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на гору, щоб тобі не загинути.

18 Н о Лот сказал им: – Нет, Владыка!

А Лот їм відказав: Ні ж бо, Господи!

19 С луга Твой нашел в Твоих глазах расположение, и Ты явил мне великую милость, спасая мою жизнь. Но в горы мне не добежать: бедствие настигнет меня, и я погибну.

Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на гору, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.

20 В он тот городок недалеко, туда я успею добежать, и он невелик. Позволь мне бежать туда – ведь он совсем мал, не так ли? – и моя жизнь будет спасена.

Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Нехай сховаюсь я туди, чи ж воно не маленьке? і буде жити душа моя.

21 О н ответил: – Хорошо, Я выполню и эту просьбу: Я не разрушу города, о котором ты говоришь.

І відказав Він до нього: Ось Я прихиливсь до твого прохання, щоб не зруйнувати міста, про яке ти казав.

22 Б еги туда быстрее, потому что Я ничего не могу сделать, пока ты не доберешься до него. (Вот почему тот город был назван Цоар ).

Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'я тому місту: Цоар.

23 С олнце уже встало, когда Лот добрался до Цоара.

Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.

24 Т огда Господь пролил дождем на Содом и Гоморру горящую серу с небес от Господа.

І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню, від Господа з неба.

25 О н разрушил города и всю долину, и всех, кто жил в городах, и все, что росло на земле.

І поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

26 А жена Лота оглянулась назад и превратилась в соляной столб.

А жінка його, Лотова, озирнулася позад нього, і стала стовпом соляним!...

27 Н а другое утро Авраам поднялся рано и вернулся к тому месту, где он стоял перед Господом.

І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

28 О н посмотрел на Содом и Гоморру и на всю долину и увидел: густой дым поднимается от земли, как дым из печи.

І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

29 Т ак, когда Бог уничтожил города долины, Он вспомнил Авраама и спас Лота от бедствия, которое разрушило города, в которых жил Лот. Лот и его дочери

І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з середини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.

30 Л от и две его дочери покинули Цоар и поселились в горах, так как он боялся оставаться в Цоаре. Он жил в пещере со своими двумя дочерьми.

І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боявся пробувати в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.

31 С таршая дочь сказала младшей: – Наш отец стар, а здесь нигде нет мужчины, чтобы лечь с нами по обычаю всей земли.

І промовила старша молодшій: Наш батько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.

32 Д авай напоим отца вином и ляжем с ним, чтобы сохранить наш род через нашего отца.

Ходи, напіймо свого батька вином, і покладімося з ним. І оживимо нащадків від нашого батька.

33 В ту ночь они напоили отца вином, и старшая дочь вошла и легла с ним. Он и не знал, когда она легла и когда встала.

І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

34 Н а другой день старшая дочь сказала младшей: – Прошлой ночью я легла с отцом. Давай опять напоим его вином сегодня вечером, и ты войдешь и ляжешь с ним, чтобы мы могли сохранить наш род через нашего отца.

І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, і оживимо нащадків від нашого батька.

35 О ни напоили отца вином и в эту ночь, и младшая дочь вошла и легла с ним. Он и не знал, когда она легла и когда встала.

І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

36 Т ак обе дочери Лота забеременели от отца.

І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.

37 С таршая дочь родила сына и назвала его Моав; он – отец нынешних моавитян.

І вродила старша сина, і назвала ім'я йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.

38 М ладшая дочь тоже родила сына и назвала его Бен-Амми; он – отец нынешних аммонитян.

А молодша вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько синів Аммону аж до цього дня.